Постанова № 61822949, 04.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2016 р. справа №908/1559/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_4 за довіреністю; не зявився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від30.08.2016 р.у справі№ 908/1559/16 (суддя: Азізбекян Т.А.)за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_5 залізниця", м. Дніпропетровськдо Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя простягнення 282 106 грн. 32 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_5 залізниця" (далі ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "ОСОБА_5 залізниця", позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", відповідач) плати за користування вагонами в сумі 93 104 грн. 64 коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 189 001 грн. 68 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2016 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 93 104 грн. 64 коп. плати за користування вагонами, 189 001 грн. 68 коп. збору за зберігання вантажу, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 231 грн. 60 коп.

Рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області, ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в сумі 50 грн. 88 коп., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідач стверджує, що у 135 з 404 вагонів, які надійшли за залізничними накладними №№ 47061338, 470661320, 47192521, 47277702, 47277678, 47277827, 47333034, 47333000, 47333109, 50346204, 50346196, 47379425, 47379391, 47379409, 50819408, 50819416 та предявлені відповідачу для огляду в комерційному та технічному відношенні були виявлені технічні несправності розвантажувальної системи, відтак, на думку відповідача, за умовами п. 16.6. договору у даному випадку плата за користування такими вагонами не нараховується.

Крім того, відповідач вважає, що серед 8 поїздів, по яких заявлена плата за користування вагонами, тільки один було забрано на підїзну колію комбінату з порушенням інтервального часу із запізненням в 40 хв. Таким чином, за наданим контррозрахунком сума до сплати складає 50 грн. 88 коп. за користування 53 вагонами за 1 год. відповідно до відомостей плат: № 10129737 на суму 22 грн. 08 коп., № 11129749 на суму 6 грн. 72 коп., № 11129751 на суму 5 грн. 76 коп., № 12129752 на суму 5 грн. 76 коп., № 12129754 на суму 2 грн. 88 коп., № 12129760 на суму 7 грн. 68 коп.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. На адресу Донецького апеляційного господарського суду 29.09.2016 р. надійшло клопотання відповідача про розгляд даної справи без участі його представника.

Судова колегія враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Ухвалою про порушення апеляційного провадження від 19.09.2016 р. не визнавалась обовязковою явка представників сторін у судове засідання та останні були попереджені, що у разі незявлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами в справі.

За таких обставин клопотання ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про розгляд даної справи без участі його представника судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 24.07.2007 р. між ДП "ОСОБА_5 залізниця", як залізницею, та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", як власником, укладено договір № ПР/М-07-3/1-НЮ про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя ОСОБА_5 залізниці (далі - договір), відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя ОСОБА_5 залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку "А", через стрілку № 172 до парної горловини парку "Б", яка обслуговується локомотивом власника.

Умовами п. 7.4 договору встановлено, що у випадку наявності в сформованому поїзді вагонів без документів, "чужих", необґрунтовано повернутих, що загрожують безпеці руху і т. ін., за вимогою власника вони викидаються з составу, і поїзд підлягає повторному предявленню. У випадку обґрунтованого повернення поїзд зараховується по першому предявленню.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на передавальних коліях парків "А" і "Б" станції Запоріжжя Ліве відповідно до Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя Ліве і Технологічного процесу пункту технічної передачі вагонів станції Запоріжжя Ліве.

Відповідно до умов п. 20 договору в редакції додаткової угоди № 19 від 27.11.2015 р. дія цього договору продовжується до 01.07.2016 р. включно.

Встановлено, що у звязку з несвоєчасним вивезенням вагонів локомотивом відповідача із колій станції Запоріжжя-Ліве, після проведення комерційного та технічного огляду працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23 про затримку з вини клієнта із зазначенням часу: № 5812 від 04.12.2015 р., № 5814 від 05.12.2015 р., № 5781 від 04.12.2015 р., № 5807 від 04.12.2015 р., № 5828 від 08.12.2015 р., № 5829 від 08.12.2015 р., № 5850 від 11.12.2015 р., № 5865 від 13.12.2015 р., № 5858 від 12.12.2015 р., № 5890 від 16.12.2015 р., № 5881 від 15.12.2015 р., № 5889 від 16.12.2015 р., № 5859 від 12.12.2015 р., № 5871 від 13.12.2015 р., № 5971 від 28.12.2015 р., № 5973 від 28.12.2015 р.

Облік часу та нарахування плати за користування вагонами станцією Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці здійснювалися за відомостями плат з користування вагонами форми ГУ-46: №№ 01019006, 01019008, 02019011, 05019032, 21129845, 21129850, 31129921, 31129919, 31129916, 31129915, 31129913, 30129911,30129906, 25129882, 24129871,15129794, 15129787, 14129786, 14129785, 14129780, 14129777, 12129760, 12129754, 12129752, 19129829, 18129826, 18129825, 18129822, 17129818, 16129811, 16129808, 16129803, 16129799, 11129751, 11129749, 10129739, 10129737, 09129729, 09129727, 08129717, 08129709, 07129706, 07129698, 07129696, 06129692, 06129689, 06129688,05129672, із урахуванням актів загальної форми ГУ-23, які відповідач підписав із запереченнями, сума плати за користування вагонами склала 93 104 грн. 64 коп.

За час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці на підставі актів загальної форми ГУ-23, позивачем був нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 189 001 грн. 68 коп., що підтверджується накопичувальними картками №№ 11019002, 16129077, які підписані представником відповідача з застереженнями.

Згідно зі статтями 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України (далі Статут залізниць), який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ст. 5 Статуту залізниць на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованих Мінюстом України 24.11.2000 р. за № 875/5096, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Пунктом 2.4 вказаних Правил встановлено, що передача вагонів на під'їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458.

У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів (п. 2.5 Правил).

Відповідно до п. п. 6, 9 договору вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці: - на колії №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на колії з №№ 32-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному і комерційному відношенні провадиться на коліях №№ 2-11 парку "А", на коліях №№ 32-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що повертаються з підїзної колії, доставляються локомотивом власник колії на приймально-здавальні колії парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.

Час користування вагонами обчислюється з моменту подачі на місце навантаження (вивантаження) до моменту одержання залізницею повідомлення вантажовласника про закінчення вантажних операцій. Плата за користування вагонами нараховується і сплачується згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами (п. 1.8 зазначених Правил).

Статтею 46 Статуту залізниць визначено, що одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно з п. 5.9 Розяснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці. Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.

У п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (п. 4 зазначених Правил).

Правилами користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил). У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п. 12 Правил).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 вказаних Правил).

За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами).

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені ст. 121 Статуту залізниць та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних підїзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положенням заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які предявлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Памятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, для засвідчення яких складається комерційний акт, наведені в ч. 2 ст. 129 Статуту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч. 4 ст. 129 Статуту залізниць).

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що посилання відповідача на технічну несправність спірних вагонів, яка унеможливлює нарахування плати за користування даними вагонами є необґрунтованими, з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що під час технічного огляду вагонів працівниками залізниці разом з представниками відповідача було виявлено разобладнання розвантажувальної системи, про що були складені відповідні акти ГУ -23, а саме : № 19840 від 27.12.2015 р., № 16800 від 03.12.2015 р., № 19752 від 04.12.2015 р., № 19760 від 08.12.2015 р., № 19773 від 10.12.2015 р., № 19777 від 12.12.2015 р., № 19793 від 14.12.2015 р., № 19779 від 12.12.2015 р. та зроблений відповідний запис у книгах форми ВУ-15.

Як вбачається з актів загальної форми ГУ-23: № 19871 від 12.12.2015 р., № 19794 від 14.12.2015 р., № 19778 від 12.12.2015 р., № 19774 від 10.12.2015 р., № 19761 від 08.12.2015 р., № 19753 від 01.12.2015 р., № 19750 від 04.12.2015 р., № 19841 від 28.12.2015 р., після оброблення вагонів працівниками вагонної служби станції Запоріжжя Ліве , огородження зі спірних вагонів було знято, акти форми ВУ-25 не складались.

У відповідності до пункту 7.9 Інструкції, відсутність деталей розвантажувальної системи вагонів обкотишовозів (хоперів), що зафіксовані в актах форми ГУ-23: № 19840 від 27.12.2015 р. , № 16800 від 03.12.2015 р., № 19752 від 04.12.2015 р., № 19760 від 08.12.2015 р., № 19773 від 10.12.2015 р., № 19777 від 12.12.2015 р., № 19793 від 14.12.2015 р., № 19779 від 12.12.2015 р. у переліку не значаться.

Технологічним процесом роботи пункту технічної передачі вагонів у складі діючого технологічного процесу ПТО Запоріжжя ОСОБА_5 залізниці визначений порядок передавання вагонів у технічному відношенні та порядок дій працівників під час їх здавання.

Пунктом 4.22 цього процесу передбачено, що при передаванні вагонів на підїзну колію з несправностями, які не дають можливості виконувати вивантаження встановленим порядком, вивантаження таких вагонів здійснюється силами робітників підприємства в присутності вагонного депо з забезпеченням вимог охорони праці.

Крім того, господарським судом Запорізької області вірно встановлено, що під час оброблення вагонів плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажів не нараховувалась.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Запорізької області.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2016 року у справі № 908/1559/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2016 року у справі № 908/1559/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;

2. відповідачу;

3. у справу;

4. ДАГС.

5. ГСЗО.