Ухвала суду № 61822104, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/8638/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Усенко Є.А.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року по справі № 818/3634/15 за позовом Приватного підприємства «Орхідея-Суми» до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Орхідея-Суми» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №00013422202 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 310891,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 77722,75 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Орхідея-Суми» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 03 червня 2015 року № 1335/2202/30497211/17.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Орхідея-Суми», крім іншого, п. 192.1, п.192.2 ст. 192, п. 200, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 313057,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №00013422202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 313057,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 78264,25 грн., загалом 391321,25 грн.

Підставою донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок податкового органу про неправомірне коригування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по неплатникам податку на додану вартість, яке не підтверджується первинними документами і сумами ПДВ, зазначеними у податкових накладних, які коригуються. Суми, вказані в податкових накладних, до яких виписані розрахунки коригування №1219 від 31.12.2012 року, №959 від 31.12.2013 року, №1 від 31.12.2014 року менші по обсягу постачання на 1330056,80 грн. та на суму податку на додану на 266011,36 грн., сумам що коригуються.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Так, згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Згідно п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, згідно перелічених вище норм законодавства, коригування (в бік зменшення) суми податкових зобов'язань постачальника в разі постачання товарів особам, що не були платниками цього податку, дозволяється лише у випадках повернення раніше поставлених товарів з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. 4.1.2 - 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп.21.1.1); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп.21.1.4); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (пп.21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп.21.1.3).

Відповідно до п.83.1 ст.81 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Матеріали справи свідчать, що основним видом діяльності ПП «Орхідея-Суми» є торгівля продуктами харчування, зокрема, кондитерськими виробами.

Позивач щороку у жовтні-листопаді 2013, жовтні-листопаді 2014, жовтні-листопаді 2015 року отримував передплату від контрагентів покупців як платників ПДВ так і не платників ПДВ за новорічні подарунки.

В листопаді 2012 року по факту передплати від покупців не платників ПДВ позивачем виписано одну на всіх податкову накладну №752 на суму 242496,00грн. (ПДВ - 40416,00 грн.). Зазначена сума ПДВ задекларована позивачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

В грудні 2012 року здійснювалась фактична поставка товарів, за які внесено вищенаведену передплату та позивачем знову виписувались на ці операції податкові накладні.

В грудні 2012 року позивачем виписано розрахунок коригування до податкової накладної № 1219 на суму 283353,60 (ПДВ 47225,60 грн.), в яку фактично включено суму ПДВ з передплати за жовтень та листопад 2012 року.

Аналогічним чином обставини відбувались в інших податкових періодах - спочатку виписувались податкові накладні по факту передплати, а потім - по факту відвантаження товарів.

В матеріалах справи відсутні первинні документи щодо повернення товарів покупцями - неплатниками податку на додану вартість. Крім того, суми ПДВ, які зазначені в розрахунках коригування не відповідають сумам ПДВ в податкових накладних, які коригуються, тому суди дійшли вірного висновку, що позивачем не дотримано норми ст.192 Податкового кодексу України.

Також, судами вірно встановлено, що позивачем податковий облік вівся з порушенням норм ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні виписувалися як по даті отримання передплати, так і по факту відвантаження товарів, що призвело до подвійного декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по одній господарській операції.

Нормами статті Податкового кодексу України встановлено, що нарахування ПДВ здійснюється по операціям платників податку з повної ставки.

В разі, якщо підприємством помилково двічі проведено операції в обліку, повторно об'єкт оподаткування не виникає, оскільки повторна операція об'єктивно є відсутньою.

Наявність помилок в бухгалтерському обліку не свідчить про однозначний факт завищення або заниження об'єкту оподаткування.

Оподаткуванню підлягає фактично проведена операція.

Разом з тим, допущене позивачем порушення не призвело до заниження ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так, згідно положень п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки контролюючим органом мають зазначатися як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника, однак, відповідач в порушення нав6деної норми закону під час визначення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість не врахував відповідне їх завищення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення в частині, яка оскаржується, належним чином не доведено.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року по справі № 818/3634/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Усенко Є.А. підпис Юрченко В.П.