Ухвала суду № 61821619, 03.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 р.Справа № 820/3193/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016р. по справі № 820/3193/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський Електромеханічний Завод" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та просив суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000991400 від 30.05.2016, згідно якого зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 31705 грн. та №0000961400 від 30.05.2016, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на суму 278664 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2016 №0000991400, від 30.05.2016 №0000961400.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський електромеханічний завод" (далі - ТОВ "ХЕМЗ") (код ЄДРПОУ 38280196) зареєстровано як юридичну особу 22.08.2012 (а.с.47-48), перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (а.с.46), є платником податку на додану вартість (а.с.45).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.47-48), основним видом діяльності ТОВ "ХЕМЗ" є виробництво іншого електричного устаткування.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "ХЕМЗ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за лютий 2016 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 16.05.2016 №745/20-34-14-00/38280196 (а.с.16-24), яким встановлено порушення абз. б п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 ПК України, у результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2016 на суму 31705 грн., а також абз. б п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року на суму 278664 грн.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом виявлено порушення: абз. б п. 187.1 ст.187 ПК України ТОВ "ХЕМЗ" не було складено податкову накладну з умовним продажем на різницю між цінами придбання та реалізації, що призвело до заниження податкового зобов'язання податку з ПДВ за липень 2015 року на суму 8648,52грн.; відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено наявність правових відносин з пов'язаними особами, між ТОВ "ХЕМЗ" з ДП "ХЕМЗ" та ТОВ "ХЕМЗ" з ТОВ "Атомелектроприбор", в результаті чого встановлено, що одна фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес - рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль бізнес-рішеннями кожної юридичної особи. Виходячи з вищевикладеного податковим органом визначено, що позивачем порушено п. 198.1 ст.198, абз. б п.200.4 ст.204 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам між ТОВ "ХЕМЗ" та ДП "ХЕМЗ" червні 2015 року у розмірі 281431,68 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у лютому 2016 року на суму 278664 грн.; п.198.1 ст.198, абз. б п.200.4 ст.204 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам між ТОВ "ХЕМЗ" (код ЄДРПОУ 38280196) та ТОВ ТД "СКБ Електрощит" (код ЄДРПОУ 38494396) у червні 2015 року у розмірі 20288,78 грн.

Зазначений акт було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (а.с.25-30).

Рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 25.05.2015 №1726/10/20-34-14 висновки акту перевірки залишено без змін (а.с.31-34).

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 30.05.2016 №0000991400, яким збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31705м грн. (а. с.14);

- від 30.05.2016 №0000961400, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 278664 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 69666 грн. (а. с.15).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000991400, від 30.05.2016 №0000961400 є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. "б" п 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Так, між ТОВ "Харківський електромеханічний завод" (покупець) та ТОВ "ТД "СКБ Електрощит" (постачальник), укладено договір поставки від 05.05.2014 №05/05/2014, разом з додатковою угодою (а.с.116-117). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору поставки, сплати за товар позивачем до матеріалів справи надано специфікації, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості по рахунку 63 (а.с.119-133), рахунки - фактури.

Колегією суддів встановлено, що придбані товари були використанні у власній господарській діяльності шляхом реалізації ДП "Харківський електромеханічний завод", що підтверджується відповідним договором поставки від 22.05.2014 №15, специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, актом звірки (а.с.148-157).

До того ж, реалізований товар ДП "Харківський електромеханічний завод" був використаний останнім, як сировина для виробництва продукції, що фактично була виготовлена для поставки ТОВ "Харківський електромеханічний завод".

Між ДП "Харківський електромеханічний завод" (постачальник) та ТОВ "Харківський електромеханічний завод" (покупець), укладено договір поставки від 27.01.2015 №133 (а.с.85-86). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - постачальник бере на себе обов'язок виготовити та поставити продукцію покупцю, а покупець - прийняти продукцію та оплатити постачальнику її вартість у термін та в порядку, передбачений даним договором. Також п.п. 2.2 зазначеного договору поставки визначено, що загальна сума договору з урахуванням витрат, пов'язаної з відвантаженням продукції складається із суми всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов зазначеного договору поставки ТОВ "Харківський електромеханічний завод" прийняло товар - контактори електромагнітні, вимикачі автоматичні, кришка для вимикачів, корпус для вимикачів, що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними (а.с.87-95, 98-100), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями, погодженням щодо зарахування зустрічної однорідної вимоги (а.с.106-110), оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63 (а.с.115), а ДП "Харківський електромеханічний завод" виписало податкові накладні (а.с.111-112).

Разом з цим фактично переміщення придбаного товару не відбулося, оскільки ТОВ "Харківський електромеханічний завод" орендує приміщення за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199, що є фактичною адресою ДП "Харківський електромеханічний завод", що підтверджується відповідним договором про найм приміщення, додатковими угодами, актами приймання - передачі приміщення (а.с.142-147).

На підтвердження використання придбаних ТМЦ у ДП "Харківський електромеханічний завод" у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації на експорт позивачем до матеріалів справи надано відповідний контракт від 26.01.2015 №03/15, укладений з ТОВ "Атомелектроприбор", специфікації, видаткові накладні, довіреності на відпуск товару, вантажно - митну накладну, відвантажувальні специфікації, міжнародну товарно - транспортну накладну (а.с.71-84), платіжні доручення.

Між ДП "Харківський електромеханічний завод" (виконавець) та ТОВ "Харківський електромеханічний завод" (замовник), укладено договір на обслуговування телефонних мереж від 01.01.2015 №3 (а.с.103), разом з додатком №1. Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору - виконавець забезпечує обслуговування по заводським телефонних мережах номерів "Укртелеком" та "Київстар" замовника (а.с.103-104).

На підтвердження реальності виконаних робіт щодо обслуговування телефонних мереж, отримання та їх сплати позивачем до матеріалів справи надано акт приймання передачі робіт на обслуговування телефонних мереж (а.с.105), погодження щодо зарахування зустрічної однорідної вимоги (а.с.110), податкову накладну (а.с. 113), оборотно - сальдові відомості по рахунку 63 (а.с.115).

З матеріалів справи встановлено, що між ДП "Харківський електромеханічний завод" (виконавець) та ТОВ "Харківський електромеханічний завод" (замовник), укладено договір про забезпечення пропускного режиму від 01.01.2015 №4 (а.с.101). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з оформлення пропусків особам та автотранспорту за заявкою замовника; здійснення пропускного режим, облік ввезених та вивезених товарно - матеріальних цінностей.

На підтвердження реальності виконаних робіт щодо забезпечення пропускного режиму, отримання та їх слати позивачем до матеріалів справи надано актом приймання - передачі отриманих послуг (а.с.102), податкову накладну (а.с. 114), оборотно - сальдові відомості по рахунку 63 (а.с.115), погодження щодо зарахування зустрічної однорідної вимоги (а.с.110).

Придбані послуги щодо забезпечення пропускного режиму, а також щодо обслуговування телефонних мереж були використані у власній господарській діяльності для забезпечення організації умов праці для працівників та відповідного контролю за переміщення придбаних товарів та роботи працівників.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "СКБ Електрощит" в розмірі 20288, 78 грн. та з ДП "Харківський електромеханічний завод" в розмірі 281431,68 грн. включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, а також суми бюджетного відшкодування в розмірі 278 664 грн., що відображено у відповідній заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року, поданих до податкового органу.

Таким чином, подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "Харківський електромеханічний завод" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "Харківський електромеханічний завод" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договором найму, актами приймання - передачі приміщення, персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації на експорт придбаних ТМЦ, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Доводи апеляційної скарги про порушення ТОВ "ХЕМЗ" абз.б п. 187.1 ст.187 ПК України, а саме: не було складено податкову накладну з умовним продажем на різницю між цінами придбання та реалізації, що призвело до заниження податкового зобов'язання податку з ПДВ за липень 2015 року на суму 8648,52 грн., колегія відхиляє виходячи знаступного.

Абзацем б п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

З огляду на положення п.188 ст. 188 ПК України, визначено виключно для операцій з постачання товарів, тобто вони не мають відношення до операцій з вивезенням товарів за межі України, а лише для визначення бази іншого об'єкта оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, яким експорт не є, як це визначено п. 185.1 ст. 185 ПК України, операції з вивезенням товарів за межі України є самостійним об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України, ставка 20% застосовується до оподатковуваним операціям, згідно тих, які оподатковуються за ставкою 7% і 0%.

Згідно п. 195.1 ст. 195 ПК України, вивезення товару у митному режимі експорту оподатковується за ставкою 0%. Абсолютно весь товар, який приймав участь у операції, було вивезено за межі митної території України, про що є відмітка у митній декларації. Жодної операції з постачання товару на митній території України у даному випадку не відбувалося.

Таким чином, при вивезенні товарів за межі України операції з постачання товарів на митній території відсутні, через що ставка 20% застосовуватися не може з тієї причини, що відсутній як об'єкт оподаткування (крім експорту, для якого встановлено ставку 0%), так і не визначено спеціально для такого випадку базу оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищим адміністративним судом України від 22.03.2016 року № К/800/48575/15, в якій податкова консультація щодо нарахування ПДВ за ставкою 20% на різницю між ціною придбання товару та ціною продажу на експорт була визнана недійсною та скасована. Зокрема, визначено, що до бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (п.п. "а" п. 195.1 ст. 195 ПК України) незалежно від співвідношення ціни придбання товару та фактичної ціни його реалізації на експорт.

З матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах товар реалізовувався на експорт та відповідно ціна товару визначалася виходячи з співвідношення української гривні та долару США. Співвідношення вказаних валют при придбані товару різнилася з співвідношенням на час реалізації на експорт придбаного товару, а саме: на час придбання товару вартість 1 долару США була нижчою, ніж при реалізації товару на експорт товару. З огляду на викладене, вартість товару при придбанні та реалізації дорівнювала.

Доводи апеляції скарги стосовно наявності правових відносин з пов'язаними особами, між ТОВ "ХЕМЗ" з ДП "ХЕМЗ" та ТОВ "ХЕМЗ" з ТОВ "Атомелектроприбор", оскільки директором ТОВ "ХЕМЗ" у період з дня заснування до 30.03.2014 був ОСОБА_2, який також був особою, що має право підпису на ДП "ХЕМЗ" у період з 19.02.2014 по 16.10.2015, при цьому директором ТОВ "Атомелектроприбор" є ОСОБА_3, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно п.п."а" п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів).

Як вбачається з матеріалів справи, на час спірних правовідносин, на час укладання ТОВ "ХЕМЗ" договорів поставки з ДП "ХЕМЗ" та ТОВ "Атомелектроприбор", а також договорів щодо забезпечення пропускного режиму, щодо обслуговування телефонних мереж, директором ТОВ "ХЕМЗ" призначена ОСОБА_4, що підтверджується наказом від 30.03.2014 №3 (а.с.49), та, відповідно, звільнено з 30.03.2014 з посади директора ОСОБА_2, що підтверджується відповідним протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ХЕМЗ" від 30.03.2014 №2 (а.с.50).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що вказані особи є пов'язаними, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що будь - яка з вказаних осіб володіє корпоративними правами іншої та відповідно мали безпосередній вплив на прийняття рішення кожної з них.

За встановлених обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, доводи податкового органу на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016р. по справі № 820/3193/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2016 р.