Постанова № 61821526, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 743/933/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губська О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Ріпкинського районного суду Чернігівської області до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язання провести з 01.12.2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 01.12.2015 року, відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 та довідки Малолиственської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області № 248 від 24.06.2016 року.

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з грудня 2010 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

07.07.2016 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМ України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», до якої додала довідку Малолиственської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області № 248 від 24.06.2016 року (а. с. 25).

Листом від 08.07.2016 р. № 43/11/Є-2 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку (а. с. 24).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

В подальшому, у вказану норму також були внесені зміни Законом України № 911-VIII від 24.12.2015 р., якими було визначено, що тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Пунктом пятим Прикінцевих положень Закону № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Постанова № 1013).

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, відповідач послався на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213, згідно якого норми щодо пенсійного забезпечення скасовані з 01.06.2015 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції визнав доводи відповідача прийнятними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У справі «Великода В. Н. проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини визначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю. Суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.

Вказана справа стосувалася механізму виплати пенсії та її розміру, однак, в ній не йдеться про повне позбавлення особи права, яке вона вже набула одного разу.

Натомість, право на перерахунок пенсії позивач набула у 2010 році і, на думку колегії суддів, з огляду на принцип верховенства права, яким має керуватися суд при ухваленні судового рішення, це право є непорушним.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії.

В той же час, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Зважаючи на те, що заява до відповідача подана позивачем 07.07.2016 р., пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.07.2016 р., а не з 01.12.2015 р., як просить позивач.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з 01.07.2016 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Крім того, у відповідності до ст. 88, 94 КАС України вирішенню також підлягає питання розподілу судових витрат.

Так позивачем заявлено одну позовну вимогу, що складається з двох частин: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Частина позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача задоволена повністю.

Станом на серпень 2016 року (місяць, в якому подано позов) позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2015 р., натомість, задоволена ця позовна вимога лише з липня 2016 року).

1157, 53 грн./2 = 578, 77 грн. (окремо за вимогу визнати протиправними дії).

578, 77 грн./8*1 місяців = 72, 35 грн. (частина задоволених позовних вимог про зобов'язання вчинити дії за 1 місяць (липень) з 8).

578, 77 грн. + 72, 35 грн. = 651, 12 грн. (судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань).

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог з 01 липня 2016 року скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки Малолиственської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області № 248 від 24 червня 2016 року з 01 липня 2016 року.

В іншій частині постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 40378544) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 651 грн. 12 коп. (шістсот п'ятдесят одна гривня 12 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.