Ухвала суду № 61821380, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/680/16

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

06 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства надзвичайних ситуацій України про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року позов задоволено.

На зазначену постанову суду відповідачем 28 вересня 2016 року подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем зазначених вимог законодавства не виконано.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

До апеляційної скарги апелянт додає клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Однак, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Крім того, у відповідності до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Оскільки наведені в клопотанні доводи не підтверджені доказами та не свідчать про відсутність коштів у апелянта для сплати судового збору. то суд приходить до висновків про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В адміністративному позові ОСОБА_1, який подано 18.01.2016 року, оскаржується п'ять вимог немайнового характеру.

Згідно з аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року роз'яснює, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, судовий збір має бути сплачений за три вимоги немайнового характеру.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складає 1378 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового.

Загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: (551,2*3)110% = 1818,96 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства надзвичайних ситуацій України про поновлення на роботі,- залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 1818,96 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.