Ухвала суду № 61821123, 04.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2016 рокусправа № 808/7587/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 р. по справі № 808/7587/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясопереробний комплекс ЛТД звернулось до суду з адміністративний позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті 16 жовтня 2014 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № НОМЕР_1, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5268702,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 3512468,00 грн., штрафними санкціями у розмірі 1756234,00 грн. та № НОМЕР_2 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30320362,00 грн. В обґрунтування позову зазначалось про помилковість висновків, викладених в Акті перевірки № 1008/08-28-22-01/36020655 від 22.09.2014 року, про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування та відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток по господарських операціях з контрагентами, які визначені контролюючим органом такими, що мають ознаки фіктивності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області як правонаступником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, подана апеляційна скарга, в якій апелянт, посилаючись на порушення норма матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, відмовивши позивачеві у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам по справі, які свідчать про нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не врахував інформацію, що була отримана від інших податкових органів, про відсутність цих платників податків за податковими адресами, відсутність трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, основних засобів, а також земельних ділянок, що виключає можливість вирощувати та реалізовувати продукцію сільськогосподарського призначення. Також під час перевірки позивача було встановлено, що ним до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, віднесено збитки від реалізації придбаної курячої продукції в асортименті та операції з придбання насіння соняшника, які не повязані із господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення зазначених вище витрат на суму 56440423 грн.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року у справі № 808/8527/13-а встановлені обставини реального здійснення господарських операцій в період, що був підданий податковій перевірці, між позивачем та ТОВ СТ «Агроінвест», від 10.04.2014 року у справі № 808/8747/13-а між позивачем та ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», від 04.06.2014 року у справі № 808/702/14 між позивачем та ТОВ «ПК «Дніпровський» по ланцюгу постачання від ТОВ «Черняхів-Агротрейд». В силу приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені вище обставини не доказуються при розгляді цієї справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі наявних у справі письмових доказів, в період 04 серпня 2014 року по 01 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясопереробний комплекс ЛТД (код за ЄДРПОУ 36020655) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої 22 вересня 2014 року складений Акт № 1008/08-28-22-01/36020655. В ході перевірки були встановлені порушення підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.56, підпункту 14.1.202, підпункту 14.1.244. пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2. пункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 512 468 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 41 676 537 грн.; - підпункту 14.1.18, абзацу в) підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, 189.1 статті 189, пункту 196 статті 196, пункту 198.2, пункту 198.4, абзацу г) пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 15 підрозділу 2 розділу XX; - підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року на загальну суму 67920,90 грн. На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 16 жовтня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5268702,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 3512468,00 грн., та штрафними санкціями у розмірі 1756234,00 грн. та № НОМЕР_2 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30320362,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, зважаючи на те, що відповідними рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, встановлені обставини фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тим самим спростовані висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що викладені в Акті перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів на підтвердження неправильності застосування судом першої інстанції зазначених вище норм процесуального права в частині не доведення обставин при розгляді справи, які були встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при ухвалені оскарженої постанови не допущено. Так, за приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, апелянт вказує на відсутність реального виконання наступних договорів, що було встановлено під час податкової перевірки: № М138 від 21.02.2012 року, укладений між позивачем та ТОВ «Черняхів-Агротрейд», № М717 від 05.12.2012 року, укладений між позивачем та ПП «Агрофірма «Хлібодар», №М39 від 03.01.2012 року, укладений між позивачем та ФГ «Тритон», №М308 від 12.04.2013 року, укладений між позивачем та ФГ «Амфира».

Проте, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, у справі № 808/8747/13-а встановлені обставини реального виконання зазначених вище договорів. При цьому, суди вказали і на те, що вказані контрагенти позивача зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, а досліджені довідки відділів Держземагенства підтверджують наявність у користуванні цих субєктів господарювання земельних ділянок. Перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснювався у касаційному порядку, які ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року залишені без змін.

Обставини реального виконання умов договору №М317 від 14.06.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «СТ «Агроінвест» встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у справі № 808/8527/13-а.

В Акті перевірки також зазначено про те, що оригінали документів позивача щодо господарських взаємовідносин з СФГ «Саксагань» були вилучені на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2013 року. До прокуратури Дніпропетровської області в ході планової перевірки направлено запит про надання доступу до документів, які були вилучені. Станом на дату підписання акту перевірки відповіді не отримано (а.акту 85).

Слід зазначити, що п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Колегія суддів вважає, що контролюючий орган мав дотриматись зазначених вище приписів Податкового кодексу України і перенести терміни перевірки позивача по взаємовідносинам з СФГ «Саксагань», оскільки висновки за результатами перевірки мають ґрунтуватись, перш за все, на підставі вивчення документів бухгалтерської та податкової звітності. Окрім того, наведена в апеляційній скарзі інформація про діяльність СФГ «Саксагань», яка спрямована на надання податкової вигоди підприємцям-покупцям не підтверджена належними та допустимими доказами. За даними Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області у володінні/користуванні СФГ «Саксагань» станом на 01.01.2011 року та 01.01.2012 року перебувала земельна ділянка площею 50,2 га, про що в апеляційній скарзі зазначив апелянт. Будь-яких пояснень від засновника чи керівника цього субєкта господарювання з приводу нездійснення ним господарської діяльності суду або створення підприємства з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності суду не надано. Натомість, у справі наявна постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі № 808/7336/14, залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, яким встановлені обставини існування між ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД» та СФГ «Саксагань» взаємовідносин щодо здійснення поставки насіння соняшника врожаю 2012 року на підставі договору №М593 від 07.11.2012 року. Суд при розгляді зазначеної справи дійшов висновку про реальне виконання умов вказаного договору і, відповідно, наявність правових підстав для формування ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД» податкового кредиту. Окрім того, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Запорізький області від 20.10.2015 року закрито кримінальне провадження № 32140800000000092 від 30.12.2014 року у звязку з відсутністю в діяннях службових осіб ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД» складу кримінальних правопорушень. У постанові зазначено про допит в якості свідка директора СФГ «Саксагань» ОСОБА_1, який підтвердив здійснення господарством підприємницької діяльності, укладення та виконання господарських договорів, у тому числі, з ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД».

Відтак, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування та відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток по господарських операціях з СФГ «Саксагань» є безпідставними.

В апеляційній скарзі також зазначено, що позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування, збитків від реалізації придбаної курячої продукції в асортименті та операції з придбання насіння соняшника, які не повязані із господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення зазначених вище витрат на суму 56440423 грн.

При цьому, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 808/702/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року встановлені обставини реального виконання договорів №М42 від 19.01.2012 року на поставку соняшника врожаю 2011 року та № М39 від 03.01.2012 року, укладеного з ТОВ «Агропроінвест-08».

В Акті перевірки (а.Акту 20-22, т.1 а.с. 30-32) зазначено про нікчемність договору № 825-ПД/12.10 від 01.08.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський» на поставку мяса птиці. Контролюючий орган, дослідивши документально господарську операцію, вказав, що позивач в подальшому реалізував курячу продукцію на експорт із збитками по окремим товарним позиціям і ця обставина, на думку перевіряючи, свідчить про нікчемність договору і порушення позивачем ст. 228 ЦК України в частині вчинення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету (а.Акту 22).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Акт перевірки не містить доказів порушення позивачем при укладенні договору № 825-ПД/12.10 та його виконанні публічного порядку, як підстави недійсності за законом (нікчемності). При наявності ж обєктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, його недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

За наведених вище підстав колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції, якою спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані, є такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 р. по справі № 808/7587/14 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:С.В. Чабаненко