Рішення № 61820246, 27.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4887/16 Головуючий 1 інст. - Чигрина Л.Г.

Справа № 621/1495/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Костенко Т.М., Шевченко Н,Ф.

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 06 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послалося на те, що 28.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», яким на теперішній час змінено назву з ЗАТ «ОТП Банк» на ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № СL-705/135/2008. ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 55485 доларів США строком до 26 лютого 2015 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.

В забезпечення виконання зобов'язань перед банком ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR 709/009/2008 між банком та ОСОБА_2

Відповідно до умов договору поруки для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_3 зобов'язань перед банком за кредитним договором, відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 її зобов'язань перед банком за кредитним договором в повному обсязі.

В порушення умов кредитного договору та норм права, ОСОБА_3 не здійснювала погашення кредиту та сплату відсотків у строки та у розмірах, встановлених кредитним договором та не виконувала в добровільному порядку судового рішення. Станом на час подання позову загальна заборгованість за кредитним договором ОСОБА_3 та фінансового поручителя ОСОБА_2 перед банком складала 2133883,15 грн., що було стягнуто рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2012 року. Рішення набрало законної сили 05.02.2013 року. Однак, вказане рішення суду боржником і поручителем не виконано. Таким чином, у зв'язку з вищенаведеним, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на сою користь заборгованість за пенею за період з 19.06.2014 року по 19.06.2015 року в розмірі 4463976,51 грн. Також просило стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 гр.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06 травня 2016 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за пенею за період з 19.06.2014р. по 19.06.2015 р. за кредитним договором № CL-705/135/2008 від 28.02.2008 року в загальному розмірі 4463976,51 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ « ОТП Факторинг Україна» суму судового збору в розмірі 3654 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить частково скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього грошових коштів.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, позовні вимоги банка відповідають правилам та умовам укладеного договору, а саме, кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року та договору поруки № SR 709/009/2008 від 28.02.2008 року, і закону, а відтак суд вірно стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нараховану пеню за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства. Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 213-214 ЦПК України.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.

Матеріали справи містять дані про те, що 28.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (а.с. 24), та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № СL-705/135/2008 на наступних умовах:- розмір та валюта кредиту - 55485 доларів США;

- цільове використання кредиту - купівля автомобіля марки Mercedes - Benz VITO 111CDI; - дата остаточного повернення кредиту - 26.02.2015 року; - поточний рахунок - 26201501794511. Повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються - ануїтетні платежі - суми кредиту та процентів щомісяця погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору; платежі, що зменшуються - щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

Відповідно до п. 1.1. частини № 2 кредитного договору № CL - 705/135/2008 від 28.02.2008 року в порядку, передбаченому цим договором банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначених у частині № 1 цього договору, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі. З метою отримання, обслуговування та погашення кредиту банк відкривав позичальнику поточний рахунок.

Згідно з п. 1.4. за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку

відповідну плату в порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме, сплачувати

проценти у визначеній формі та розмірах.

Пунктом 1.5. цього ж договору від 28.02.2008 року встановлено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому цим договором, проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк, передбачений в графіку платежів.

Банк має право на договірне списання коштів з будь-якого рахунку позичальника,

відкритого в банку, для виконання боргових зобов'язань по цьому договору.

Згідно з п. 1.9.1. кредитного договору від 28.02.2008 року незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3. та ст. 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов, документів забезпечення (вимоги). При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

У п. 3.1.1. договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають

сплаті згідно цього договору.

З метою забезпечення вимог кредитора щодо сплати ОСОБА_3 кожного і всіх

її боргових зобов'язань за кредитним договором від 28.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 28.02.2008 року було укладено договір поруки № SR-705/135/2008, відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Статтею 2 цього договору передбачено, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань та кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у таких строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику, сплати відсотків за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту.

Договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло від ПАТ «ОТП Банк» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, і за договором № СL-705/135/2008.

З матеріалів справи вбачається, що банком належним чином було надано кредит відповідачці ОСОБА_3, яка його отримала, користувалася, а отже зобов'язана повернути та сплатити проценти, однак, остання не виконувала, покладених на неї кредитним договором № CL-705/135/2008 від 28.05.2008 року зобов'язань, внаслідок чого

утворилася заборгованість у розмірі 2133883грн. 15 коп., яка рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2012 року по справі № 2-102/2011 була солідарно стягнута із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Вказане рішення рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.02.2013 року в частині солідарного стягнення заборгованості було залишено без змін.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушення зобов'язання у відповідності зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що укладений 28.02.2008 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та відповідачкою ОСОБА_3 кредитний договір № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року та договір поруки № SR 709/009/2008 від 28.02.2008 року є обов'язковим для виконання його сторонами.

Вказаними договорами визначено порядок виконання відповідачами повернення позики і зобов'язань по сплаті пені, а відповідно до ст. 530 ЦК України - визначено строк права вимоги у позивача.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник ОСОБА_3 зобов'язана сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання і кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно з кредитним договором.

Також згідно з п.п. 3.1.2, 3.1.3 кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року за прострочення виконання боргових зобов'язань понад 15 календарних

днів позичальник ОСОБА_3 та ОСОБА_2, крім пені, передбаченої п. 4.1.1 кредитного договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01% від суми

прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25 гр., а понад 30 календарних днів -

крім пені та штрафу, передбачених п.п. 3.1.1, 3.1.2 цього договору, позичальник додатково

сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50 гр.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що підписання даного договору є прямою i безумовною згодою відповідачки ОСОБА_3 щодо нарахування пені, встановленої банком, відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року, а підписання договору поруки № SR 709/009/2008 від 28.02.2008 року є прямою i безумовною згодою відповідача ОСОБА_2 щодо нарахування пені відповідачці ОСОБА_3 відповідно до кредитного договору, встановленої банком, згідно п. 3.1.1 кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року, в забезпечення виконання зобов'язань відповідачки ОСОБА_3 перед банком.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2012 року не виконують, чим порушують, зокрема, ст. 124 Конституції України, якою визначено - судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо застосування до даних правовідносин строків позовної давності виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України», що зазначено у постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2015 року по справі № 6-1206цс15, де зазначено що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч.2 ст.1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати

суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися.

У ст.599 ЦК зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Крім того, постановою судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2015 року по справі № 6-100цс14 встановлена правова

позиція щодо визначення періоду, за який нараховується пеня.

Так, за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року.

Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення,

право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи

з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Так, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» проведено розрахунок та заявлено вимогу про

стягнення пені за період з 19.06.2014 року по 19.06.2015 року у сумі 4463976 гр. 51 коп.,

що відповідає нормам чинного законодавства та встановленим правовим позиціям.

З підстав наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що станом на день пред'явлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» позову 24.06.2015 року, передбачений законом строк позовної давності не сплив.

Суд 1 інстанції дійшов підставного висновку, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, позовні вимоги банка відповідають правилам та умовам укладеного договору, а саме, кредитного договору № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року та договору поруки № SR 709/009/2008 від 28.02.2008 року, і закону, а відтак суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нараховану пеню за невиконання грошового

зобов'язання за кредитним договором № СL-705/135/2008 від 28.02.2008 року.

При цьому колегія суддів знаходить за можливе зменшити суму нарахованої пені до 400000грн. виходячи з приписів ст. 551 ч.3 ЦК України, у зв'язку з чим змінює рішення суду 1 інстанції відповідно до ст.309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.2 ст.307, п.3,4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 06 травня 2016 року змінити.

Зменшити стягнуту солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за пенею за період з 19.06.2014р. по 19.06.2015 р. за кредитним договором № CL-705/135/2008 від 28.02.2008 року з 4463976,51 грн. до 400000грн.

В решті рішення суду 1 інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - Н.Ф. Шевченко

Т.М. Костенко