Ухвала суду № 61816201, 01.10.2016, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12093/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2016 року Подільський районний суд м. Києва

у складі: слідчого судді - Отвіновського П.Л.

при секретарі - Коцирій О.С.,

з участю прокурора - Сітара Д.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

слідчого - Романенка В.А.,

захисника - Польщенка Є.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП в місті Києві Романенка В.А. про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тальне, Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП в місті Києві Романенко В.А., за згодою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 та невстановленими особами з метою незаконного придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, для чого залучили нарко-кур'єрів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким збували наркотичні засоби та психотропні речовини, які придбавали в невстановленому досудовим слідством місці, а ті в свою чергу за допомогою автотранспорту, приховуючи наркотичні засоби та психотропні речовини у технологічних порожнинах своїх автомобілів на яких пересувались здійснювали їх переміщення по території України, через державний кордон України до Російської Федерації.

Так, 27.08.2016 приблизно о 07:00 ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_1, в якому на днищі закріплено запасне колесо з наркотичним засобом канабіс виїхав з м. Умань Черкаської області в м. Кьольн, через митний пункті «Устилуг» Виїзд» Волинської області, ти саме здійснив перевезення наркотичного засобу канабіс. 27.05.2016 в період з 22 год. 04 хв. до 22 год. 30 хв. співробітниками ГУБКОЗ СБ України, спільно зі співробітниками прикордонної служби України та ДФС України, за дорученням слідчого на митному пункті «Устилуг » ВИЇЗД» Волинської митниці ДФС оглянуто автомобіль «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, в ході якого із запасного колеса, яке закріплене на днищі вказаного авто виявлені та вилучені 24 поліетиленових пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, обмотані клейкою стрічкою загальною вагою 7,1 кг, що є великим розміром.

Крім цього, 07.07.2016 року, у пункті пропуску «Бачівськ» Сумської митниці ДФС України, був затриманий громадянин Російської Федерації ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, який намагався здійснити переміщення через державний кордон України особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, загальною вагою 22,72 кг, що є особливо великим розміром, з приховуванням від митного контролю в технологічних порожнинах транспортного засобу - «Мерседес GL 450» д.н.з. Російської Федерації НОМЕР_2.

Крім цього, 23.09.2016 року, приблизно о 05-25 год., громадянин ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на автомобілі «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_3, намагався перемістити через МАПП «Гоптівка» митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС до Російської Федерації особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 11600 г.

Крім цього, 30.09.2016 року, співробітниками правоохоронних органів, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2, в ході якого в кімнаті виявлені два крафт пакети з порошкоподібною речовиною та один крафт пакет з пігулками зовні схожою на наркотичний засіб та психотропну речовину.

Канабіс та метадон, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1»наркотичні засоби, обіг яких обмежено » в «Таблиці І» є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Необхідність застосування вищевказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором обґрунтована тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду оскільки, ОСОБА_1 в м. Києві не має постійного місця проживання, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Також, підозрюваний ОСОБА_1, може продовжити свою злочинну діяльність і перебуваючи на свободі може продовжити вчиняти інші, або аналогічні злочини, оскільки характер інкримінованих злочинних дій свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного.

Крім того, на даний час не встановлено всіх фігурантів кримінального провадження, у зв'язку із цим підозрюваний може попередити вказаних осіб про обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, які можуть знищити, сховати або спотворити обладнання за допомогою якого виготовляються наркотичні засоби, яке має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перебуваючи на свободі підозрюваний незаконно може впливати на іншого підозрюваного, оскільки, останній ознайомившись з обставинами матеріалів кримінального провадження може розголосити їх іншим ймовірним підозрюваним по кримінальному провадженню.

Також, в своєму клопотанні слідчий та прокурор просять слідчого суддю при визначенні розміру застави вийти за межі вісімдесяти і трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання просили задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можу запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних у справі доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дає підстави прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти аналогічні, або інші кримінальні правопорушення. Також на думку слідчого судді усвідомлення підозрюваного невідворотності покарання яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують може призвести до того, що він буде намагатись уникнути слідства та перебувати тривалий час в розшуку. Крім того, підозрюваний перебуваючи на волі може попередити невстановлених слідством фігурантів про обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, а вони в свою чергу можуть знищити, сховати або спотворити речові докази та перебуваючи на свободі підозрюваний незаконно може впливати на іншого підозрюваного, оскільки, останній ознайомившись з обставинами матеріалів кримінального провадження може розголосити їх іншим ймовірним підозрюваним по кримінальному провадженню.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в судовому засіданні прокурором та слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та необхідність у зв'язку з цим обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, оскільки на думку слідчого судді інший запобіжний захід навіть у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, так-як ОСОБА_1 може уникнути слідства та суду, впливати на інших підозрюваних та свідків та вчинити дії спрямовані на приховування слідів злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.

В статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 та 4 ст.183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Слідчий суддя, з огляду на обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що цей випадок є виключним і що навіть максимальна сума застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України.

Слідчий суддя, з огляду на особу підозрюваного, який володіє виликою кількістю нерухомого майна, є приватним підприємцем і має стабільний дохід від готельного бізнесу, враховуючи обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що цей випадок є виключним і що навіть максимальна сума застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України.

На думку слідчого судді, з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, зможе забезпечити виконання ним своїх обов'язків лише застава в розмірі 726 мінімальних заробітних плат, що складає 1000 428 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП в 4місті Києві Романенка В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначити розмір застави у межах 726 (сімсот двадцяти шести) мінімальних заробітних плат в сумі 1000 428 (один міліон чотириста двадцять вісім) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318001004444, отримувач - УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 02896727, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносоно нього та суду, а також виконувати наступні обов'язки:

- не відлучатися із місця реєстрації без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов'язків становить два місяці, але не більше ніж строк досудового слідства.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить до 28 листопада 2016 року 14 год. 00 хв. включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Сітара Д.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваП.Л. Отвіновський