Постанова № 61812444, 28.09.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 вересня 2016 р. Справа № 802/1153/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача:ОСОБА_1,

представника відповідача:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 10.12.2012 р. по 12.01.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2012 р. по 12.01.2015р., складено акт від 15.04.2015р. № 202/1701/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, Могилів-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомленнярішення від 29.04.2015 року № НОМЕР_2, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 7791,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та, відповідно, і з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними та просить скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши при цьому, що Могилів-Подільська ОДПІ, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 01.04.2015р. по 07.04.2015р. головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 10.12.2012 р. по 12.01.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2012 р. по 12.01.2015р.

За результатами перевірки складено акт від 15.04.2015р. № 202/1701/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3, зокрема, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, а саме, ФОП ОСОБА_3 не зареєструвалась як платник ПДВ, та не включила до складу податкового зобов`язання суму 31167,00 грн.

29 квітня 2015 року, на підставі висновків акту перевірки, Могилів-Подільської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 7791,75 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, а тому звернувся до суду з вимогою його скасувати.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Так, зі змісту акту перевірки слідує, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за період з 11.07.2014р. по 12.01.2015р., встановлено його заниження всього у сумі 31167,00 грн., оскільки, у відповідності до норм п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, позивач зобов`язана була у липні 2014 року зареєструватись платником податку на додану вартість та в подальшому сплачувати його, так як протягом липня 2013 року - червня 2014 року отриманий нею дохід перевищив 300000,00 грн.

До таких висновків перевіряючий дійшов з огляду на те, що ФОП ОСОБА_3 отримала сукупний дохід, протягом останніх 12 календарних місяців, який перевищує 300000 грн. в червні 2014 року в сумі 395575,65 грн. (в т.ч. за липень 2013 року в сумі 14716,40 грн., за серпень 2013 року в сумі 13068,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 14851,90 грн., за жовтень 2013 року в сумі 11623,30 грн., за листопад 2013 року в сумі 13599,15 грн., за грудень 2013 року в сумі 14179,15 грн., за січень 2014 року в сумі 20069,50 грн., за лютий 2014 року в сумі 30745,25 грн., за березень 2014 року в сумі 36479,12 грн., за квітень 2014 року в сумі 42635,50 грн., за травень 2014 року в сумі 46484,75 грн., за червень 2014 року в сумі 47123,60 грн.).

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Разом з тим, з 01.01.2015 року набув чинності п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України в новій редакції, якою визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Тобто, з 01.01.2015 року в силу вступила норма Податкового кодексу України, якою встановлено, що особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у разі якщо загальна сума доходу протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, сума отриманого позивачем доходу протягом перевіряємого податкового періоду за січень-червень 2014 року в сумі 223537,72 грн. не повинна обраховуватись при визначенні обсягу операцій за останні 12 календарних місяців за п.181.1 ст.181 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, а повинна включатись до визначення обсягу операцій за п.181.1 ст.181 ПК України в редакції, що набрала чинності з 01.01.2015 року.

Виходячи з цього, обсяг операцій позивача за перевірений податковий період з 01.07.2013 року по 30.06.2014 року відповідно повинен складати 82037,90 грн. (395575,65 грн. (сума отриманого доходу за весь період) - 223537,72 грн. (сума отриманого доходу за січень-червень 2014 року), в зв'язку із чим, він не перевищує граничні розміри операцій для їх здійснення без реєстрації платником ПДВ, як за редакцією п.181.1 ст.181 ПК України, що діяла до 01.01.2015 року (300000 грн.), так й за редакцією цієї ж норми ПК України, що діє з 01.01.2015 року (1000000 грн.).

Оскільки позивач не перевищувала встановлені законом обмеження щодо розміру оподаткованих операцій протягом 12 календарних місяців з 01.07.2013 року по 30.06.2014, обов`язок реєструватись платником ПДВ та оподатковувати цим податком операції за податкові періоди з червня по грудень 2014 року включно відсутній, що виключає можливість нарахування йому податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є безпідставними.

За таких обставин, наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № НОМЕР_2.

В той же час, частиною другою статті 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № НОМЕР_2.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0006801702 від 29.04.2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (вул. Щорса, 121, смт. Муровані -Курилівці, Муровано-Куриловецький район, Вінницька область, ідент. номер НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. В. Стуса, 54/7-а, м. Могилів-Подільський, Вінницька область).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович