Ухвала суду № 61803218, 30.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2016 року № 810/3074/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області, у якому позивач просить суд:

-зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області перевірити достовірність відомостей, зазначених у відповідній довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1 (на підставі якої визначається його щомісячна виплата, яку він отримує у звязку з трудовим каліцтвом), у тому числі шляхом звірення бази його даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України з базою даних Державної податкової адміністрації;

- зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області скласти акт перевірки достовірності відомостей, зазначених у вказаній довідці про середню заробітну плату;

- зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок призначених виплат на підставі перевірених даних.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Однак, надана позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п.1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд: зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області перевірити достовірність відомостей, зазначених у відповідній довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1 (на підставі якої визначається його щомісячна виплата, яку він отримує у звязку з трудовим каліцтвом), у тому числі шляхом звірення бази його даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України з базою даних Державної податкової адміністрації; зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області скласти акт перевірки достовірності відомостей, зазначених у вказаній довідці про середню заробітну плату; зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок призначених виплат на підставі перевірених даних.

Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Отже, за вимоги немайнового характеру про зобовязання вчинити певні дії позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (3х0,4х1378,00 грн.).

Проте, позивач всупереч ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів оплати судового збору.

У додатках до позовної заяви позивач зазначив про посвідчення інваліда як документ, який підтверджує наявність у ОСОБА_1 пільги щодо сплати судового збору, зокрема, звільнення від його сплати.

Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інваліді.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви копії відповідного посвідчення, яке вказано в переліку додатків до позовної заяви, що підтверджується актом б/н від 28.09.2016, який був складений працівниками ВДЗК (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду.

У звязку цим, суд звертає увагу позивача на необхідність надання доказів оплати судового збору або доказів, які підтверджують наявність у позивача пільги щодо сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov. ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст.106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Позивачеві усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України (у двох екземплярах) ОСОБА_1.

- надати докази оплати судового збору у сумі 1653,60 грн. або документи, які підтверджують наявність у позивача пільги щодо сплати судового збору;

3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/3074/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.