Постанова № 61798564, 21.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р. Справа№ 910/7123/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 21.09.2016,

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016по справі

№ 910/7123/16 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод»

до державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів»

про визнання протиправними і незаконними дій та визнання поширених відомостей такими, що порушують ділову репутацію,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі №910/7123/16 у задоволенні позову дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про визнання протиправними і незаконними дій та визнання поширених відомостей такими, що порушують ділову репутацію - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач - дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі №910/7123/16 та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними та незаконними дії державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» відносно проведення і складення протоколу випробувань від 28.03.2014 №3754-3759/14-х щодо масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» та визнати відомості, викладені та поширені у протоколі випробування №3754-3759/14-х від 28.03.2014 державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», стосовно наявності рослинних жирів в маслі солодковершковому селянському 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014, виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод», недостовірними та такими, що порушують особисте немайнове право ДП «Старокостянтинівський молочний завод» на недоторканність ділової репутації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 порушено апеляційне провадження у справі № 910/7123/16, розгляд справи №910/7123/16 призначено на 06.09.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.09.2016 у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, визначено новий склад суду: головуючий суддя Тищенко О.В, судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.

У судових засіданнях 06.09.2016 та 21.09.2016 представник дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів, зазначених у ній, та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» в судових засіданнях 06.09.2016 та 21.09.2016 також надав свої пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Представник державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, та оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 21.06.2016 залишити без змін.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на замовлення фізичної особи ОСОБА_2 було проведено, зокрема, випробування масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва Заводу, за результатом якого було складено протокол випробувань.

У вказаному протоколі, зокрема, зазначено, що «зразок продукції (реєстраційний номер 3756) містить рослинні жири, використання яких не допускається згідно вимог ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови». Вміст рослинних жирів становить 9% від загального жиру».

Позивач звернувся з позовом до місцевого господарського суду, в якому просить суд визнати протиправними та незаконними дій державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (далі - Центр) стосовно проведення і складення протоколу випробувань харчової продукції від 28.03.2014 №3754-3759/14-х (далі - протокол випробувань) щодо масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва Заводу; а також визнати відомості, викладені та поширені у протоколі випробувань, стосовно наявності рослинних жирів в маслі солодковершковому селянському 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва Заводу, недостовірними та такими, що порушують особисте немайнове право Заводу на недоторканність ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на належну якість продукції та обслуговування, а також на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.

Абзацом першим підпункту 3.2.4 пункту 3.2 статуту Центру встановлено, що предметом діяльності підприємства у сфері захисту прав споживачів та державного ринкового нагляду є випробування і дослідження показників якості та безпечності, проведення експертизи товарів та послуг, які надаються споживачам в акредитованих (атестованих) лабораторіях, на замовлення органів виконавчої влади, органів державного ринкового нагляду, споживачів, громадських об'єднань або інших суб'єктів господарювання.

Науково-дослідний центр випробувань продукції ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» акредитований Національним агентством з акредитації України на компетентність відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, на підтвердження чого відповідачем долучений до матеріалів справи Атестат акредитації № 2Н677 від 29.06.2012.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно здійснив на замовлення третьої особи випробування масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва Заводу.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що випробування продукції були проведені з порушенням норм чинного законодавства, а саме вимог Порядку відбору у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 02.04.1994 та вимог Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1280 від 31.10.2007.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися із зазначеними твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Порядок відбору у суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, на який посилається скаржник, був розроблений відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказана стаття встановлює повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Також, у відповідності до п. 3 зазначеного Порядку, відбір зразків (проб) товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів (далі - службова особа), яка має відповідне посвідчення.

Проте, як вбачається зі статутних документів відповідача, а також з письмових пояснень, наданих відповідачем, державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» є державним комерційним підприємством, господарюючим суб'єктом, який проводить випробування продукції за завданням замовників та на виконання своїх договірних зобов'язань; основною метою діяльності Центру є надання послуг суб'єктам господарювання з метою одержання прибутку; відповідач не здійснює владних управлінських функцій і не є суб'єктом владних повноважень.

Також, Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції був розроблений відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Як було зазначено вище, відповідач не є органом державного нагляду, а тому не зобов'язаний у своїй діяльності керуватися вказаними законодавчими актами.

Відповідно до протоколу випробувань зразки для проведення випробувань було відібрано замовником в магазині «Велика кишеня» товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 14, купівля якого підтверджується фіскальним чеком від 06.03.2014 №0095, у зв'язку з чим саме замовник несе відповідальність за правильність відбору зразків (проб) відповідно до стандартів на продукцію і методи їх випробувань.

Працівники відповідача не здійснювали відбір продукції для випробувань, оскільки випробування здійснені на замовлення третьої особи, а не на виконання делегованих уповноваженим органом управління повноважень за наглядом (перевіркою) якості продукції.

Також, скаржник в апеляційній скарзі посилається на п. 5.4., 5.7. ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, у відповідності з якими компетентна лабораторія повинна застосовувати методи відбирання зразків продукції та методи випробування, наведені в міжнародних, регіональних, національних стандартах. Однак, скаржником не враховано, що згідно з п. 1.2. ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 у разі, якщо лабораторія не здійснює одного або більше видів діяльності, встановлених стандартом, зокрема відбирання зразків та проектування/розроблення нових методів, то вимоги відповідних розділів на них не поширюються.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки випробування здійснювалося Центром на замовлення фізичної особи - споживача, то доводи позивача стосовно порушення відповідачем процедури відбору та кількості відібраного товару для випробування є безпідставними.

Крім того, скаржник стверджує, що ДП «Старокостянтинівський молочний завод» здійснює постійний контроль за якістю товару та його відповідністю державним стандартам; на підприємстві працює контрольна вимірювальна лабораторія, яка атестована на проведення фізико-хімічних показників. Однак, на підтвердження зазначеного апелянтом як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в апеляційній інстанції, не надано жодних доказів.

Стосовно вимоги позивача визнати відомості, викладені та поширені в протоколі випробування № 3754-3759/14-х від 28.03.2014 щодо наявності рослинних жирів в маслі солодко вершковому селянському 72,6% жиру, ТМ «Добрино» ДСТУ 4399:2005 такими, що порушують особисте немайнове право ДП «Старокостянтинівський молочний завод» на недоторканість ділової репутації, судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів (пункти 5 і 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

У пункті 15 цієї ж Постанови зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до п. 18 зазначеної Постанови згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до протоколу випробувань масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ «Добрино», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014, має масову частку рослинних жирів - 9%, яка не допускається для такого виду продукції.

Вказане випробування було проведено Центром, компетентність якому на здійснення відповідної діяльності надана Національним агентством з акредитації України згідно з атестатом акредитації від 29.06.2006 №2Н677.

Враховуючи той факт, що випробування було проведено уповноваженим на це підприємством, процедури проведення такого випробування Центром порушено не було, а позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що вироблена ним продукція відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у суду відсутні підстави вважати, що у протоколі випробувань викладено неправдиву інформацію щодо продукції виробництва позивача.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його особистих немайнових прав, зокрема, шляхом завдання шкоди його діловій репутації, інформацією, яка викладена у протоколі випробувань.

Тобто, скаржником не подано доказів недостовірності поширеної інформації, а також того, що внаслідок поширення інформації було порушено його особисті немайнові права.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про визнання протиправними і незаконними дій та визнання поширених відомостей такими, що порушують ділову репутацію.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів в обґрунтування заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 910/7123/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 910/7123/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7123/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

С.А. Гончаров