Ухвала суду № 61794997, 21.09.2016, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1309/16-ц Провадження №2/443/660/16

УХВАЛА

про закриття провадження по справі

21 вересня 2016 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Сидорак Б.Г.

за участю секретаря Рибакової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Жидачеві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (35600 м.Дубно Рівненської області вул.Данила Галицького,9) до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про визнання незаконними постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зобов"язання вчинити певні дії, -

встановив:

У проваджені суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ТЗОВ "ТРАДЄКС" до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про визнання незаконними постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зобов"язання вчинити певні дії, з підстав викладених у фабулі позову, в якій судове засідання відкладено на 21.09.2016 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_2" не з"явилися, через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з"явилась, подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

За вказаних обставин, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки всі особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з"явились( ч.2 ст.197 ЦПК України).

Вирішуючи питання про прийнятя заяви про збільшення позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.3 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Так, зокрема, господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10 зазначено, що у вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких, віднесено до підвідомчості певного господарського суду (п.1 постанови). З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,41,12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, (п.2 постанови). У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (п.3 постанови). Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, (п. 3.1. постанови).

Згідно з п. 3.2. постанови господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між субєктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, в тому числі, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК.

Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог, позивачем заявлено вимогу щодо визнання права власності на придбане на електронних торгах нерухоме майно. Таким чином, заявлені вимоги випливають із відносин, що мають приватно-правовий характер, а тому ТзОВ "ТРАДЄКС", як юридична особа в цих відносинах виступає позивачем, а відповідач - приватний нотаріус до якого заявлено вимогу визнати право власності на будівлі та споруди, які належали юридичній особі - Гніздичівському державному спиртовому заводу. В якості третьої особи залучено Жидачівський районний відділ ГТУЮ у Львівській області.

Таким чином спір виник з приводу господарських правовідносин, який повинен розглядатися, згідно п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вказаних обставин та враховуючи правові приписи, суд приходить до висновку, що даний спір слід розглядати у порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із вимогами п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що у зв'язку з закриттям провадження у справі необхідно також повернути судовий збір, який сплачено позивачем за подання позову до Жидачівського районного суду у сумі 8268,00 грн. платіжне доручення №2698 від 05.08.2016 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.15,205-208-210 ЦПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ухвалив:

Провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про визнання незаконними постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зобов"язання вчинити певні дії, визнання дійсними угод купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно - закрити.

Зобов"язати УДКС України в Жидачівському районі ГУДКС у Львівській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС"(35600 м.Дубно вул.Данила Галицького,9, ідентифікаційни код 37083061) судовий збір в сумі 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім ) грн. 00 коп., сплачений ним відповідно до платіжного доручення №2698 від 05.08.2016 року.

В частині закриття провадження у справі ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий-суддя ________