ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 вересня 2016 року м. Київ К/800/25762/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Миколаївській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії ТУ ДСА в Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 27.03.2015 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26.10.2014 року), та за період з 28.03.2015 року по 09.09.2015 року відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 28.03.2015 року); зобов'язати ТУ ДСА України здійснити перерахунок і виплату їй заробітної плати з 26.10.2014 року по 27.03.2015 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26.10.2014 року), та за період з 28.03.2015 року по 09.09.2015 року відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 28.03.2015 року).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління ДСА України в Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26.10.2014 по 27.03.2015 в розмірі, передбаченому ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014), та за період з 28.03.2015 по 09.09.2015 відповідно до положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 28.03.2015). Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 заробітну плату за періоз з 26.10.2014 по 27.03.2015 відповідно до посадового окладу, передбаченого ст. 144 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014), та за період з 28.03.2015 по 09.09.2015 відповідно до посадового окладу, передбаченого ст. 147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 28.03.2015).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 26.10.2014 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру». Пунктом 5 розділу ХІІ Прикінцеві положення цього Закону було внесено зміни до частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: її було доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого «розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».
Отже, посадовий оклад секретаря судового засідання повинен дорівнювати 3654 гривень, що складає 30% посадового окладу судді місцевого суду.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статт 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що на час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, орагнів прокуратури, судів та інших органів", зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 09.09.2015. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 роздялу ХІІІ Закону України "Про прокуратуру" та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
Крім того, аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 липня 2016 року у справі №21-1888а16 та у постанові від 12 липня 2016 року у справі №21-1726а16.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Миколаївській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка
Судове рішення № 61790083, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/255/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: