Ухвала суду № 61789631, 22.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2016 року м. Київ К/800/6419/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівРибченка А.О. Юрченко В.П. за участю секретаря: Латишевої Л.П.

за участю представників

позивача: Переясловської М.В.,

відповідача-1: Демченка С.В.,

відповідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

у справі №808/6074/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про стягнення надмірно сплаченого податку на прибуток,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач-1) та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач-2) про стягнення надмірно сплаченого податку на прибуток.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2013 року, задовольнив адміністративний позов, визнав протиправною бездіяльність відповідача-1, яка виразилась у ненаданні до відповідача-2 висновку про відшкодування позивачу податку на прибуток у розмірі 9 989 948,00 грн. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 9 989 948,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 328,41 грн.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2014 року прийняв заяву позивача про відмову від позову у частині стягнення з бюджету надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 264 824,63 грн. Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 264 824,63 грн. - визнав нечинним та закрив провадження у цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що у 2011 та 2012 роках позивачем сплачено до державного бюджету податок на прибуток у розмірі 10 003 500,00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 28 січня 2011 року №175805 на суму 2 000,00 грн., від 16 листопада 2011 року №187343 від на суму 5 000 000,00 грн., від 27 грудня 2011 року №188721 на суму 5 000 000,00 грн., від 30 січня 2012 року №190208 на суму 1 500,00 грн.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 25 січня 213 року про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 10 003 500,00 грн., у відповідь на яку відповідач-1 листом від 12 лютого 2013 року №1173/10/26-0 повідомив позивача про необхідність попереднього узгодження з ДПС України повернення надмірно сплачених сум податкових зобов'язань у розмірі понад 50 000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, частину переплати з податку на прибуток у розмірі 13 552,00 грн. зараховано відповідачем-1 у рахунок сплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом, надмірна сплата податку на прибуток складала 9 989 948,00 грн., що не заперечувалось відповідачем-1.

У свою чергу, з урахуванням часткової відмови від позову та закриття провадження у даній справі судом апеляційної інстанції у частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 264 824,63 грн., на момент розгляду касаційної скарги надмірна сплата позивачем податку на прибуток складає 9 725 123,37 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з протиправної бездіяльності відповідача - 1, яким не надано до органу державного казначейства висновку про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на прибуток, оскільки вказана сума податку була фактична сплачена до бюджету та не була зменшена податковим органом за результатами перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктами 43.3-43.5 статті 43 цього Кодексу, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У відповідності до вимог частини 2 статті 50 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково/надмірно сплачених сум грошових зобов'язань затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року №974/1597/499.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача наявна переплата з податку на прибуток, останнім подавалися заяви до податкового органу про повернення на поточний рахунок в банківських установах суми надмірно сплаченого податку на прибуток, на які податковим органом відмови надано не було.

Виходячи з наведених обставин, колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що відповідачем-1 не вчинено передбачених законом дій щодо складення та направлення до органів Державної казначейської служби відповідного висновку про повернення надміру сплачених сум податків за заявою позивача, тим самим в порушення наведених норм, допустила протиправну бездіяльність, що спричинило порушення права позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток.

Разом з тим, на адресу Вищого адміністративного суду України 17 листопада 2015 року (згідно штампу вхідної кореспонденції Вищого адміністративного суду України) надійшла заява позивача про часткову відмову від адміністративного позову у зв'язку зарахуванням надмірно сплаченої суми податку на прибуток у розмірі 9 725 123,37 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань позивача за 2014 рік.

Відповідно до статті 219 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 та 113 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 112 КАС України передбачено, що суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом, провадження у справі підлягає закриттю (пункт 2 частини першої статті 157 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 155 та статтею 157 цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України розглянувши заяву позивача про часткову відмову від адміністративного позову, керуючись приписами статей 157 та 228 КАС України, вважає за необхідне задовольнити зазначену заяву та прийняти відмову від позову.

Відтак, відповідно до вимог зазначених процесуальних норм, суд касаційної інстанції дійшов висновків щодо наявності підстав для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі №0870/9079/12 у частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 9 725 123,37 грн. та закриття провадження у справі у зазначеній частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову від позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» у частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 9 725 123,37 грн.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі №808/6074/13-а у частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 9 725 123,37 грн. скасувати.

3. Провадження в адміністративній справі №808/6074/13-а у частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 9 725 123,37 грн. закрити.

4. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

5. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі №808/6074/13-а у частині визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, яка виразилась у ненаданні Управлінню Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування позивачу податку на прибуток у розмірі 9 989 948,00 грн. - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Рибченко А.О. Юрченко В.П.