Ухвала суду № 61784581, 29.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6519/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді КузьменкА В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед про визнання протиправними дій, скасування актів опису та арешту майна, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Меленчука Володимира Ігоровича та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у львівській області Шелінської Юлії Андріївни щодо складання акту опису та арешту майна від 04.03.2016 року в виконавчому провадженні №49880556 з примусового виконання виконавчого напису №4914 від 29.12.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича.

Просив скасувати акт опису й арешту майна від 04.03.2016 року в виконавчому провадженні №49880556 з примусового виконання виконавчого напису №4914 від 29.12.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2016 адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами та не надано доказів поважності причин пропуску даного строку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зауважує, що при застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію оскаржуваного акту опису й арешту майна від 04.03.2016 року - 07.04.2016 року, на підтвердження чого додав до позовної заяви копію конверту. Як зазначено в позовній заяві, через тривале опрацювання цього документу канцелярією, проставляння резолюції керівником позивача, до безпосереднього виконавця ці документи надійшли лише 12.04.2016 року і тому позивач не мав можливості оскаржити зазначений акт у встановлені для звернення до адміністративного суду строки.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В рішенні від 27.06.2000 р. у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосвується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду на 4 дні.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку стосовно залишення адміністративного позову без розгляду, через що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2016 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед про визнання протиправними дій, скасування актів опису та арешту майна - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2016 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.