Постанова № 61784483, 27.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 923/308/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Савицького Я.Ф.

(склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №650 від 25.08.2016р.)

за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,

та представників сторін:

від позивача: Кувшинова В.П. за довіреністю №87117 від 01.08.2016р.,

від відповідача: Матвєєва-Вац Н.В. за довіреністю б/н від 10.03.2016р.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.06.2016р.,

по справі №923/308/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго";

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (далі - Банк) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (далі - ТОВ "Південенерго") про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно (а.с.3-203, т.1; а.с.1-148, т.2).

А саме позивач просить звернути стягнення на нежитлову будівлю, механічно-заготівельний цех, розташовану за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Горького, 9-ж, (механічно-заготівельний цех, Ж, 18633,4м2; підвал, під Ж, 1178,4 м2; гараж, Ж3, 23,6 м2; господарсько-побутова будівля, Ж1, 7545,9 м2; підвал, під Ж1, 1848,9 м2; тамбур, ж1; перехід, Ж2; склад газових балонів, Ю, 100, 3 м2; склад Ю3, 72,0 м2; станція пожежегасіння, Я, 49,4 м2; навіси, Ш1, Ш2; склад, Ш, 181,1 м2; сарай, Ш3; склад Щ, 8,0 м2; склад Щ1, 8,0 м2; склад Щ2, 8,0 м2; склад Щ3, 8,0 м2; склад Щ4, 8,0 м2; склад Щ5, 8,0 м2; склад Щ6, 8,0 м2; склад Щ7, 8,0 м2; огорожа, 1,2; вимощення, І), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Паризької комуни, 6; п/р 26004000030507 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Південний"; код ЄДРПОУ 24951326; МФО 328209) на праві власності, шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (65059, м.Одеса, вул.Краснова, 6/1; п/р № 2909202061500 в Акціонерному банку "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 20953647) в рахунок часткового стягнення заборгованості ТОВ "Південенерго" 1009698 грн. за кредитним договором №332/2 від 11.01.2008р.

Позивач вказує на наявність заборгованості відповідача станом на 16.02.2016р. в сумі 16.454.488,72 грн. неповернутого кредиту, 13.637.362,43грн. у якості відсотків за користування кредитними коштами, а також про нараховані позичальнику у зв'язку з порушенням строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 6.864.434,83 грн. пені та 1.033.313,10 грн. штрафу.

Заявою від 26.05.2016р. позивач уточнив позовну заяву, а саме вказав, що станом на 26.05.2016р. розмір боргу з повернення кредиту зменшився до 10.719.488,72 грн., дані про розмір відсотків, санкцій за позовною заявою, про вартість предмета іпотеки за позовом залишились незміненими (а.с.29-30, т.3).

А також зазначив, що вартістю предмета іпотеки в 1.009.698 грн. буде частково погашено зобов'язання (на цю суму) позичальника за сумою основного кредиту (з повернення кредиту).

Відповідач у відзиві на позовну заяву виклав свою позицію щодо незрозумілості дій Банку щодо зменшення та збільшення розміру кредитної лінії, причин зменшення вартості предмета іпотеки (а.с.10-11, т.3).

Також 09.08.2016р. представник відповідача звернулась до суду із заявою про визнання позовних вимог (а.с.67, т.3).

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Чернявський В.В.) від 09.06.2016р. у задоволенні позовних вимог Банку відмовлено (а.с.70-75, т.3).

Господарський суд не знайшов підстав для задоволення визнаного позову, оскільки дійшов висновку про те, що визнання позову відповідачем суперечить законодавству, а саме суперечить змісту ст.ст. 36, 38 Закону України "Про іпотеку", ст.392 ЦК України.

Також місцевий суд відмовляючи у задоволенні позову послався на правову позицію Верховного суду України, яка викладена у постанові від 30.03.2016р. у справі №6-1851цс15.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій вважає його незаконним, необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням принципів господарського та цивільного права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позиція Верховного суду України висловлена з врахуванням аналізу умов конкретного договору іпотеки, який передбачав обов'язкову згоду іпотекодавця на звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності іпотекодержателем, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя. Вона також вважає, що відповідно до умов договору іпотеки, згода іпотекодавця на звернення стягнення на предмет застави не вимагається, висновки постанови Верховного суду України від 30.03.2016р. у справі №6-1851цс15 не можуть застосовуватися до цієї справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на зміст п.4.1 Договору, ст.ст.36-38 Закону України "Про іпотеку" та зазначає, що сам договір про іпотеку вже є підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за позивачем і рішення суду на це не потрібно (а.с.96-97, т.3).

Також відповідач доводить до відома суд, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області провадиться зведене виконавче провадження №15939801 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, у ході якого винесено постанову від 12.07.2013р. про арешт майна боржника на оголошення заборони на його відчуження.

Тобто наявність заборони відчуження майна є перешкодою для здійснення дій щодо переходу права власності на нерухоме майно, в підтвердження даної позиції відповідач посилається на постанову Верховного суду України від 11.11.2014р. у справі №21-357а14. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог судом, реєстрація права власності на підставі рішення суду буде неможливою, а рішення суду таким, що не буде підлягати виконанню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 11.01.2008р. ВАТ АБ "Південний" (згодом змінено на ПАТ АБ "Південний") та ТОВ "Південенерго" уклали кредитний договір №332/2 (далі - Кредитний договір) щодо відкриття банком позичальнику кредитної лінії лімітом в розмірі 15 млн.грн. під 17% річних зі строком повернення 30.12.2010р. за графіком зниження ліміту кредитної лінії - додатком № 1 до договору за період з 11.01.2008р. по 30.12.2010р.

Сторони неодноразово вносили зміни до Кредитного договору шляхом укладення додаткових угод та відповідних додатків, а саме: від 17.01.2008р., 04.04.2008р., 08.04.2008р., 16.04.2008р., 05.05.2008р., 17.06.2008р., 25.09.2008р, 31.10.2008р., 28.05.2009р., 29.05.2009р., 29.07.2009р., 31.07.2009р., 30.04.2010р., 30.09.2010р., 29.12.2010р., 30.12.2010р., 30.12.2010р., 04.05.2011р., 27.12.2012р., 29.12.2011р., 31.08.2012р., 27.12.2012р., 25.02.2016р. (а.с.16-53, т.1).

Згідно додатку №1 від 25.02.2016р. до Кредитного договору сторони узгодили графік ліміту кредитної лінії в остаточній редакції, зазначивши дату повернення кредиту - 26.02.2016р. Зі змісту додатку №1 в редакції від 31.07.2009р. до Кредитного договору максимальний узгоджений сторонами при внесенні змін до договору ліміт кредитної лінії становив 21 млн. грн.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторони змінювали додатковими угодами від 17.06.2008р., 25.09.2008р., 28.05.2009р., 30.12.2010р., 04.05.2011р., 29.12.2011р., 27.12.2012р., 25.02.2016р. В редакції за останньою названою додатковою угодою такі проценти визначені розміром в 14 одиниць, а в разі невиконання графіку зниження ліміту кредитної лінії - 24 одиниці.

За цією додатковою угодою сторони виклали і нову редакцію п.2.3 Кредитного договору, за яким платежі від позичальника спрямовуються у такій послідовності: 1) на погашення кредиту, 2) відсотків, 3) санкцій.

Як зазначено в описовій частині цього рішення кредитодавець та позичальник мають спільну точку зору на розмір боргу позичальника з повернення кредиту на час закінчення провадження у справі, а саме, це сума 10719488,72грн.

Надання банком позичальнику кредиту в цій сумі та її неповернення позичальником, окрім письмових пояснень сторін, підтверджується наданими банком витягами з карток обліку банком руху коштів на банківських рахунках (так звана виписка по рахунку), копіями заявок позичальника на отримання грошових коштів за Кредитним договором з помітками про їх акцепт банком (а.с.56-202 т.1; а.с.1-96 т.2).

З метою забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за Кредитним договором сторони 11.01.2008р. уклали договір іпотеки (далі - Договір іпотеки; а.с.97-104, т.2).

Предметом іпотеки за Договором іпотеки зазначено нежитлову будівлю (що належить на праві власності відповідачу згідно свідоцтва про право власності від 30.05.2007р., витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.131-134 т.2), механічно-заготівельний цех по вул. Горького, 9-Ж у м.Нова Каховка Херсонської області, який в цілому складається з таких будівель та споруд: механічно-заготівельного цеху, Ж, 18633,4 м2; підвалу, під Ж, 1178,4м2; гаражу, Ж3, 23,6 м2; господарсько-побутової будівлі, Ж1, 7545,9 м2; підвалу, під Ж1, 1848,9 м2; тамбуру, ж1; переходу, Ж2; складу газових балонів, Ю, 100, 3 м2; склад Ю3, 72,0 м2; станції пожежегасіння, Я, 49,4 м2; навісу, Ш1, Ш2; складу, Ш, 181,1 м2; сараю, Ш3; складу Щ, 8,0 м2; складу Щ1, 8,0 м2; складу Щ2, 8,0 м2; складу Щ3, 8,0 м2; складу Щ4, 8,0 м2; складу Щ5, 8,0 м2; складу Щ6, 8,0 м2; складу Щ7, 8,0 м2; огорожі, 1,2; вимощення, І).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Крамчаніним С.А. за реєстровим №71 зі змінами від 17.06.2008р., від 30.12.2010р., від 17.05.2011р., від 29.12.2011р.

У п.1.9 Договору іпотеки сторони визначили, що за домовленістю сторін вартість предмета іпотеки становить 34.597.310,27 грн.

Зі змінами Кредитного договору сторони вносили зміни і до Договору іпотеки шляхом укладання договорів про внесення змін (від 17.06.2008р., 30.12.2010р., 17.05.2011р., 29.12.2011р. (копії договору зі змінами, витягів про реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі іпотек - а.с.97-130 т.2).

У п.1.5.4 Договору іпотеки зазначено, що у разі, якщо протягом строку дії цього договору іпотекодавець стане власником земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, ця земельна ділянка стає частиною предмету іпотеки з моменту одержання іпотекодавцем відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку. У цьому разі сторони укладають додаткову угоду (договір) до цього договору, якою вносять зміни до опису предмету іпотеки.

На запит місцевого господарського суду відповідач повідомив про набуття права власності на земельну ділянку площею 4,1425 га по вул. Горького, 9-Ж у м.Нова Каховка, на якій розміщений механічно-заготівельний цех, за договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним ТОВ "Південенерго" з Новокаховською міською радою 05.05.2008р. За цим договором, копію якого залучено до справи, ТОВ "Південенерго" набуло земельну ділянку за 945.319грн.

Інформації про внесення змін до п.1.5.4 Договору іпотеки матеріали справи не містять.

Щодо вартості предмета іпотеки, яку зазначив як позивач, так і відповідач, у сумі 1.009.698 грн. у відмінність від обумовленої договором в 34.597.310,27грн., позивач надав суду копію звіту про незалежну оцінку майна від 22.02.2016р., вчиненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Інвестиційно-консалтингове бюро "Тріада", а саме оцінювачем Постолакіною Л.В. (а.с.33-52, т.3).

Положенням ч.1 ст.546 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-06/1666/14 від 27.10.2014р. доведено до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст.ст. 33, 36, ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (постанова від 19.08.2014р. №5011-32/10471-2012).

За змістом ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст.599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не має наслідком подвійне стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня (постанова від 09.09.2014р. №922/3658/13);

Між тим, оскільки кредитний договір та іпотечний договір, за яким провадиться звернення стягнення на спірне майно, укладено до набрання чинності Законом України від 22.09.2011р. № 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", то до таких правовідносин підлягають застосуванню положення ст.49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла на момент укладення цих договорів (постанова від 23.09.2014р. №5004/612/11);

Відтак, позивач вірно обрав спосіб захисту своїх прав у вигляді звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності.

Разом з тим, у п.4.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. зазначено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Помилковим є посилання суду першої інстанції на правову позицію постанови Верховного суду України від 30.03.2016р. у справі №6-1851цс15, оскільки вона викладена з урахуванням аналізу умов конкретного договору іпотеки, який передбачав обов'язкову згоду іпотекодавця на звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності іпотекодержателем, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя. Оскільки відповідно до умов договору іпотеки, згода іпотекодавця на звернення стягнення на предмет застави не вимагається, висновки постанови Верховного суду України від 30.03.2016р. у справі №6-1851цс15 не можуть застосовуватися до даної господарської справи.

Також відповідач доводить до відома суд, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області провадиться зведене виконавче провадження №15939801 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, у ході якого винесено постанову від 12.07.2013р. про арешт майна боржника на оголошення заборони на його відчуження.

Тобто наявність заборони відчуження майна є перешкодою для здійснення дій щодо переходу права власності на нерухоме майно, в підтвердження даної позиції відповідач посилається на постанову Верховного суду України від 11.11.2014р. у справі №21-357а14. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог судом, реєстрація права власності на підставі рішення суду буде неможливою, а рішення суду таким, що не буде підлягати виконанню.

Так, з огляду на невиконання відповідачем основного зобов'язання за Кредитним договором та визначену позивачем суму заборгованості, яка перевірена судом, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 09.06.2016р. по справі №923/308/16- скасувати.

3. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" - задовольнити.

4. Звернути стягнення на нежитлову будівлю, механічно-заготівельний цех, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Горького, 9-ж (механічно-заготівельний цех, Ж, 18633,4 кв.м; підвал, під Ж, 1178,4 кв.м; гараж, Ж3, 23,6 кв.м; господарсько-побутова будівля, Ж1, 7545,9 кв.м; підвал, під Ж1, 1848,9 кв.м; тамбур, ж1; перехід, Ж2; склад газових балонів, Ю, 100, 3 кв.м; склад Ю3, 72,0 кв.м; станція пожежогасіння, Я, 49,4 кв.м; навіси, Ш1, Ш2; склад, Ш, 181,1 кв.м; сарай, Ш3; склад Щ, 8,0 кв.м; склад Щ1, 8,0 кв.м; склад Щ2, 8,0 кв.м; склад Щ3, 8,0 кв.м; склад Щ4, 8,0 кв.м; склад Щ5, 8,0 кв.м; склад Щ6, 8,0 кв.м; склад Щ7, 8,0 кв.м; огорожа, 1,2; вимощення, І), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Паризької комуни, 6, п/р 26004000030507 в ПАТ АБ "Південний", код ЄДРПОУ 24951326, МФО 328209) на праві власності, шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул.Краснова, 6/1, п/р 2909202061500 в АБ "Південний", МФО 328209,код ЄДРПОУ 20953647) в рахунок часткового стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" 1.009.698 грн. за кредитним договором №332/2 від 11.01.2008р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Паризької комуни, 6, п/р 26004000030507 в ПАТ АБ "Південний", код ЄДРПОУ 24951326, МФО 328209) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул.Краснова, 6/1, п/р 2909202061500 в АБ "Південний", МФО 328209,код ЄДРПОУ 20953647) судовий збір у розмірі 15.145 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 47 коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Паризької комуни, 6, п/р 26004000030507 в ПАТ АБ "Південний", код ЄДРПОУ 24951326, МФО 328209) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул.Краснова, 6/1, п/р 2909202061500 в АБ "Південний", МФО 328209,код ЄДРПОУ 20953647) судовий збір у розмірі 16.660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 02 коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Я.Ф. Савицький