Постанова № 61784478, 27.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 915/476/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я.,

за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,

та представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1 за договором №Ю/0716/11 про надання правової допомоги від 14.07.2016р.,

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Енерджи Інжиніринг"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016р.

у справі №915/476/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Варітек",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Енерджи Інжиніринг",

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Варітек" (далі ТОВ "Варітек") звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Енерджи Інжиніринг" (далі ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг") про стягнення заборгованості, пені та 3% річних за договором купівлі-продажу №231-07/15 від 01.07.2015р. (а.с. 4-13).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Варітек" посилається на порушення відповідачем зобовязань по оплаті Обладнання-1, а саме вертикального оброблювального центру з ЧПК моделі "ДНМ 500П", а також оплаті за виконання пусконалагоджувальних робіт.

Посилаючись на норми чинного законодавства України позивач просив господарський суд стягнути з ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг" заборгованість на загальну суму 962.704.54 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 883.503,66 грн., 3% річних в сумі 18.073,71 грн., пені 61.127,17 грн., а також судові витрати в сумі 14.440,57 грн. та 14.000 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на загальну суму заборгованості по сплаті вартості обладнання, яка складає 715.023,76 грн. та підтверджується відповідними первинними документами.

Що стосується вимог про стягнення пені та 3% річних, то з цього приводу, на думку відповідача, надані розрахунки є необґрунтованими, які суперечать діючому законодавству, яким встановлений шестимісячний термін для нарахування пені (183 дні), а не 213 днів, як зазначає позивач.

Нарахування ТОВ "Варітек" 3% річних в іноземній валюті та скорегована у гривню за курсом Євро, долару США на день подання позову, суперечить вимогам ст.625 ЦК України.

Крім цього, відповідач не погоджується із вимогами по оплаті послуг адвоката, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження розумності та обґрунтованості наданих послуг.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 168.479,90 грн., пені та 3% річних та послуг адвоката в межах розмірів, заявлених позивачем.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016р. (суддя Коваль С.М.) позов ТОВ "Варітек" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг" суму загальної заборгованості в розмірі 712.704,54 грн., яка складається із основного боргу в сумі 633.503,66 грн., 18.073,71 грн. 3% річних, пені в сумі 61.127,17 грн., 14.000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви в сумі 14.110,57 грн.

Господарським судом припинено провадження по справі в частині стягнення заборгованості в сумі 250.000,00 грн., оскільки в процесі розгляду справи відповідачем здійснена оплата і вказаній сумі, згідно платіжного доручення №1284 від 20.05.2016р.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг" звернулось до суду із апеляційною скаргою.

Свої вимоги відповідач мотивує тим, що місцевий господарський суд прийняв рішення із порушенням норм процесуального та матеріального права, без врахування та дослідження всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що жоден з документів, що в якості доказів виконання обовязків за договором прийняв до уваги суд першої інстанції не містить первинних документів, які свідчать про поставку (передачу) позивачем апелянту технічної документації, яка безпосередньо визначена у п.3 Специфікації №1.

Скаржник зазначає, що зобовязання позивача за договором в частині поставки за Специфікацією №1 не є виконаним, а його прийняття апелянтом здійснено лише в частині виконаних, які суд першої інстанції помилково визначив як повне виконання зобовязань за договором.

Також апелянт вважає доведеним, що невиконання грошового зобовязання мало місце через прострочення кредитора, а відтак, він звільняється від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобовязання у вигляді його прострочення боржником не настало й у такому разі вважається, що виконання зобовязання відстрочено на час прострочення кредитора (ч.2 ст.613 ЦК України).

ТОВ "Варітек" надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає рішення місцевого господарського суду обґрунтованим та прийнятим відповідно до вимог законодавства України, а апеляційна скарга не містить інформації, якою б спростовувалися позовні вимоги.

Також позивач зауважує апеляційний суд на тому, що в суді першої інстанції відповідач визнав факт поставки позивачем відповідачу обладнання у повному обсязі та комплектності. Про поставку некомплектного обладнання відповідач не зазначав, відповідні докази до суду першої інстанції не подавав.

Відтак, ТОВ "Варітек" вважає, що видаткова накладна №44 від 04.09.2015р., акт №1 виконаних пусконалагоджувальних робіт від 11.09.2015р., які підписані представниками обох сторін і скріплені печатками підприємств, та відсутність будь-яких письмових зауважень, заперечень чи актів відповідача з претензіями щодо якості чи комплектності обладнання, які б містилися в первинних бухгалтерських документах чи будь-яких інших вимогах, спростовує заперечення відповідача щодо невиконання зобовязання позивача за договором в частині передачі технічної документації за Специфікацією №1.

Посилаючись на положення ст.530 ЦК України ТОВ "Варітек" зазначає, що поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема, щодо порядку розрахунків, оскільки продавець (позивач) скористався своїм законним правом у зустрічному зобовязанні.

Представник ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг" надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке у судовому засіданні 23.08.2016р. судовою колегією відхилено з підстав необґрунтованості.

27 вересня 2016 року апелянт надав до суду клопотання "про відновлення розгляду справи", у задоволенні якого в частині поновлення провадження по справі судова колегія відмовила у судовому засіданні 27.09.2016р. з підстав відсутності зупинення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а з огляду на положення ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобовязання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як встановлено матеріалами справи, 01.07.2015р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2015р. №231-07/15 (далі Договір), згідно п.п. 1.1, 3.1 якого ТОВ "Варітек" зобовязалось на умовах DDP (України, 54001, АДРЕСА_1) передбачених міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010" передати у власність товар (вертикальний оброблюваний центр з ЧПК моделі "DNM 500II"), а також виконати пусконалагоджувальні роботи, а ТОВ "Д.Енерджи Інжиніринг" прийняти та оплатити даний товар (а.с. 33-38).

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.2 Договору, поставка обладнання здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту своєчасного виконання платежу відповідачем у повному обсязі відповідно до п. 2.2.3 Договору за умови своєчасного виконання платежів відповідачем у повному обсязі відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2.

Згідно п. 2.1 Договору його загальна сума сформована з урахуванням офіційного курсу Євро до української гривні, встановленого НБУ на дату підписання Договору (01.07.2015р. станом на 9 год. 00 хв. курс становив 23,502740 грн.) і становить 2.029.657,46 грн. без ПДВ, ПДВ 405.931,49 грн., всього з ПДВ 2.435.588,95 грн., що еквівалентно вартості Обладнання-1 103.630,00 євро.

Оплата за Договором здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом євро до української гривні, встановленим НБУ на день здійснення платежу (станом на 9 год. 00 хв.).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата за Обладнання-1 проводиться в наступному порядку:

2.2.1. Сума в гривні еквівалентна 5.181,50 євро - передоплата не пізніше 03.07.2015р.

2.2.2. Сума в гривні еквівалентна 15.544,50 євро - передоплата не пізніше 10.07.2015р.

2.3.3. Сума в гривні еквівалентно 51.815,00 євро - передоплата перед відвантаженням Обладнання №1 відповідачу, але не пізніше 31.08.2015р.

2.2.4. Сума у гривні еквівалентна 31.89,00 євро - остаточна оплата здійснюється рівними частинами, еквівалентно по 5.181,50 євро в місяць, протягом 6 місяців з моменту підписання сторонами Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 2.3. Договору).

До Договору укладались декілька додаткових угод.

Зокрема Додатковою угодою №1 від 08.07.2015р. до Договору передбачено, що позивач зобовязався передати у власність відповідача товар (вертикальний оброблюваний центр з ЧПК моделі DNM 500II), а саме поворотний стіл GSA+ CNC 250 R (далі Обладнання-2), виконавши роботи з його установки, а відповідач - прийняти та оплатити даний товар (а.с.43-44).

Пунктом 5 Додаткової угоди №1 встановлено, що постачання Обладнання-2 здійснюється позивачем протягом 10 робочих днів з моменту перерахування відповідачем в повному обсязі суми передоплати, згідно з п.п. 4.1., 4.2 Додаткової угоди №1.

Умовами поставки Обладнання-2 сторони передбачили DDP (54001, АДРЕСА_2), (п. 6 Додаткової угоди №1).

Згідно з п. 3 Додаткової угоди №1 її загальна сума сформована з урахуванням офіційного курсу долара США до української гривні, встановленим НБУ на дату підписання Додаткової угоди №1 (08.07.2015р. станом на 9 год. 00 хв. курс складав 21,700382 грн.) і становить 321.889,00 грн. без ПДВ, ПДВ = 64.377,80 грн., всього з ПДВ 386.266,80 грн., що еквівалентно вартості Обладнання-2 17.800,00 доларів США.

Оплата по Додатковій угоді №1 здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом долара США до української гривні, встановленим НБУ на день здійснення платежу (за станом на 9 год. 00 хв.).

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 оплата за Обладнання-2 здійснюється в наступному порядку:

4.1.Сума в гривні еквівалентна 1.780,00 доларів США - передоплата не пізніше 10.07.2015 р.

4.2. Сума в гривні еквівалентна 5.340,00 доларів США - передоплата перед відвантаженням Обладнання-2 покупцеві, але не пізніше 31.08.2015р.

4.3. Сума в гривні еквівалентна 10.680.00 доларів США - остаточна оплата, що здійснюється рівними частинами, еквівалентно по 1.780,00 доларів США в місяць, протягом 6-ти місяців з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт по встановленню Обладнання.

Також до Договору була укладена Додаткова угода №2 від 06.08.2015р., якою передбачено, що позивач зобовязався передати у власність відповідача товар (вертикальний оброблюваний центр з ЧПК моделі DNM 500 II), а саме Контактний датчик TS27R (пристрій автоматичної розмірної привязки інструмент) (далі Обладнання-3), виконавши роботи з його установки, а відповідач - прийняти та оплатити даний товар (а.с.46-47).

Пунктом 5 Додаткової угоди №2 встановлено, що постачання Обладнання-3 здійснюється позивачем протягом 3 робочих днів з моменту перерахування відповідачем в повному обсязі суми передоплати, згідно з п.п. 4.1, 4.2 Додаткової угоди №2.

Умови поставки Обладнання-3 - DDP (54001, АДРЕСА_2), (п. 6 Додаткової угоди №2).

Згідно п. 3 Додаткової угоди №2 загальна її сума сформована з урахуванням офіційного курсу євро до української гривні, встановленим НБУ на дату підписання Додаткової угоди №2 (06.08.2015р. станом на 9 год. 00 хв. курс складав 23.470131 грн.) і становить 50.851,95 грн., без ПДВ, ПДВ = 10.170,39 грн., всього з ПДВ 61.022,34 грн., що еквівалентно вартості Обладнання-3 2.600,00 євро.

Оплата по Додатковій угоді №2 здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом євро до української гривні, встановленим НБУ на день здійснення платежу (за станом на 9 год. 00 хв.).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №2 оплата за Обладнання-3 здійснюється в наступному порядку:

4.1. Сума в гривні еквівалентна 260,00 євро - передоплата не пізніше 15.08.2015р.

4.2. Сума в гривні еквівалентна 780,00 євро - передоплата перед відвантаженням обладнання покупцеві, але не пізніше 31.08.2015р.

4.3. Сума в гривні еквівалентна 1.560,00 євро - остаточна оплата здійснюється рівними частинами, еквівалентно по 260,00 євро в місяць, протягом 6-ти місяців з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт по встановленню Обладнання.

Договір разом із додатковими угодами підписано обома сторонами без зауважень і заперечень та скріплено печатками підприємств.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу та налагодив в обумовлений Договором та додатковими угодами термін товар, що підтверджується видатковими накладними №44 від 04.09.2015р., №45 від 04.09.2015р., №46 від 04.09.2015р., актами виконання пусконалагоджувальних робіт №1 від 11.09.2015р. (до Додаткової угоди №1), №1 від 11.09.2015р. (до Додаткової угоди №2), (а.с.45, 48).

Вказаний товар прийнятий відповідачем у відповідності до вказаних вище видаткових накладних, які підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Твердження апелянта щодо поставки товару не у повній комплектності, а саме відсутності технічної документації на товар, не знаходять свого підтвердження, оскільки відповідачем підписані акти, за якими він не має жодних претензій та зауважень до позивача. А отже можна зробити висновок, що товар поставлений у повній комплектності та у відповідній якості згідно Договору.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, станом на дату прийняття рішення, відповідач умови Договору щодо оплати товару виконав частково, зробивши платежі на загальну суму 2.274.889,21 грн.

Отже, ТОВ Д.Енерджи Інжиніринг свої зобовязання за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару не виконало.

Відповідачем після порушення провадження у справі здійснено часткову оплату суми боргу в сумі 250.000,00 грн. за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №1284 від 20.05.2016р. та не заперечується позивачем.

Отже, оскільки 250.000,00 грн. боргу погашено після порушення провадження у справі, то до цієї частини позовних вимог місцевий господарський суд вірно застосував положення п.1-1 ст.80 ГПК України і припинив провадження.

З огляду на вказані обставини справи та положення норм чинного законодавства, зокрема ст.265, ч.2 ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 629 ЦК України, оскільки відповідач не виконав грошові зобовязання за укладеним Договором, то позовні вимоги в частині стягнення з вартості поставленого товару (основного боргу) в сумі 633.503,66 грн. підлягають задоволенню.

Зважаючи на положення ст.625 ЦК України та перевіривши розрахунки позивача, також підлягають стягненню й 3 % річних у сумі 18.073,71 грн., пеня в сумі 61.127,17 грн. за період з 11.07.2015р. по 15.04.2015р.

Щодо заперечень відповідача стосовно перевищення строку нарахування пені передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, то слід зазначити, що нарахування пені здійснювалося позивачем по кожному зобов'язанню окремо, а саме здійснено розрахунок пені окремо по заборгованості за Договором, за Додатковою угодою №1 та за Додатковою угодою №2.

Також не знаходить свого підтвердження й твердження апелянта, що пеня розрахована без врахування двотижневого пільгового періоду всупереч п.6.1 Договору, оскільки, як вбачається з розрахунку сум пені, який є додатком до позовної заяви, до кожного зобовязання позивач застосовував вказаний пункт Договору і не нараховував пеню за перші 2 тижні прострочення платежу.

Між тим, скаржник вважає, що позивач здійснивши поставку обладнання без отримання повної суми попередньої оплати відійшов від умов Договору, у звязку з чим відповідачем не порушені умови оплати згідно п.6.1 Договору. А отже вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст.530 ЦК України щодо строку оплати товару.

Однак, відповідно до ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення 538 цього Кодексу.

Тобто строк (термін) здійснення часткової або повної попередньої оплати визначається відповідно до ст.530 ЦК України тільки у разі, якщо такий строк (термін) не встановлений самим Договором. А враховуючи, що у Договорі, який укладений сторонами, погоджений графік оплати, то підстав для застосування до цих правовідносин ч.2 ст.530 ЦК України немає.

Разом з тим, згідно ст.538 ЦК України виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. При зустрічному виконання зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обовязку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Відтак, поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки позивач скористався своїм законним правом у зустрічному зобовязанні.

Відповідно до пп.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Твердження відповідач щодо вартості обладнання розрахованого за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день здійснення платежу (подачі позовної заяви), а не на день поставки обладнання, судом не беруться до уваги, оскільки сторони у п. 2.1 Договору та додаткових угод до нього передбачили, що оплата вартості обладнання за Договором та додатковими угодами до нього здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом євро/долара США до української гривні, встановленим НБУ на день здійснення платежу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Апелянт у клопотанні про відновлення розгляду справи просив суд зменшити розмір неустойки до 20% та відстрочити або розстрочити виконання рішення суду до 30.12.2016р.

Нормами чинного законодавства, а саме ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ст.551 ЦК України, господарський суд наділений правом зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Однак, це право суд має застосовувати у виняткових випадках.

Неуважне оформлення договірних відносин та притримання остаточного розрахунку з контрагентом (через порядок передання технічної документації або через інші причини), як зазначає відповідач в клопотанні, не є винятковим випадком та не заслуговує на увагу, з огляду на що апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми неустойки до 20%.

Також судова колегія не вбачає наявності обставин, яке ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим, що зумовлює відмову у задоволенні клопотання відповідача й в частині розстрочки або відстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Енерджи Інжиніринг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016р. у справі №915/476/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Т.Я. Гладишева