Рішення № 61783737, 27.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2016Справа №910/16822/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16822/16

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Скайс», м. Черкаси,

до державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Київська поліграфічна фабрика «Зоря», м. Київ,

про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 02.09.2016.,

за участю представників:

позивача - Геращенко М.В. (довіреність від 15.09.2016 № б/н);

відповідача - Коваль В.Б. (довіреність від 26.09.2016 № б/н); Гедз А.В. (довіреність від 19.09.2016 № 83);

третьої особи - Саленко В.Ю. (довіреність від 04.01.2016 № 02-06/16).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Скайс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (далі - Підприємство) про визнання недійсним рішення Підприємства про визначення переможця та акцепту пропозиції конкурсних торгів із закупівлі бирок вушних (лот № 1) та дублікатів бирок вушних для ідентифікації тварин (лот № 2), номер бюлетеня 113 від 15.06.2016, номер оголошення у бюлетені 133153, оформленого протоколом від 02.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 27.09.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» (далі - Фабрика).

23.09.2016 відповідач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не приймав участі у процедурі закупівлі; не подавав пропозицію, яка могла б бути розглянута Підприємством; незрозуміло яким чином порушені права позивача; процедура закупівлі була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

27.09.2016 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких заперечила проти задоволення позовних вимог, та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

27.09.2016 позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, яка судом не прийнята до розгляду в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК України.

Згідно з пунктом 3.11 Постанови № 18 ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

З поданої заяви вбачається, що Товариство не збільшує позовні вимоги, а просить суд визнати недійсним, укладений 16.09.2016 Підприємством і Фабрикою, договір поставки, що по суті є окремою позовною вимогою.

Крім того, позивачем не подано доказів сплати судового збору за заявлення вимоги про визнання недійсним правочину.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016 надав пояснення по справі; просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору; просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору; просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 27.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За приписом пункту 28 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції чинній на дату проведення процедуру закупівель; далі - Закон) торги (конкурсні торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до статті 3 Закону закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Судом встановлено, що державна закупівля здійснювалася шляхом відкритих торгів.

Процедура відкритих торгів як основна процедура державних закупівель врегульована Законом.

15.06.2016 Підприємство на офіційному загальнодержавному веб-порталі Державні закупівлі (tender.me.gov.ua) оголосило про проведення процедури відкритих конкурсних торгів за предметом закупівлі: «Бирки вушні для ідентифікації тварин» (лот № 1); «Дублікати бирок вушних для ідентифікації тварин» (лот № 2).

Згідно з документацією конкурсних торгів на проведення вказаної закупівлі, затвердженою 14.06.2016, та оголошенням про проведення відкритих торгів №133153 від 15.06.2016, опублікованим у інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» №113 від 15.06.2016, датою розкриття пропозицій конкурсних торгів визначено 26.07.2016.

Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість закупівлі склала 76 418 565 грн.

Позивач 22.06.2016 звернувся із скаргою до постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (далі - АМК) у порядку встановленому статтею 18 Закону.

Скарга була мотивована тим, що відповідачем були встановлені дискримінаційні умови у документації до конкурсних торгів.

26.07.2016 АМК виніс рішення від 26.07.2016 № 1657-р/пк-ск, яким зобов'язав Підприємство внести зміни до документації конкурсних торгів з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині рішення.

Так, АМК у рішенні вказало про такі порушення Підприємства у документації конкурсних торгів:

- відповідно до пункту 3 розділу І Документації строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) до 31 грудня 2018 року, згідно із замовленням замовника (Підприємства);

- у підпункті 1.3 пункту 1 розділу V Документації наведено, що критерії та методика оцінки зазначені у додатку 4 Документації;

- у додатку 4 Документації містяться наступні таблиці, де зазначається на основі яких критеріїв здійснюється оцінка пропозиції конкурсних торгів:

ЛОТ1

Номер критеріюНазва критеріюМаксимальна можлива кількість балів1Найнижча ціна пропозиції502Термін поставки товарів403Умови оплати10 Всього100

ЛОТ 2

Номер критеріюНазва критеріюМаксимальна можлива кількість балів1Найнижча ціна пропозиції602Термін поставки товарів303Умови оплати10 Всього100

- замовник документально не підтвердив, що предмет закупівлі виготовляється за окремо розробленою специфікацією (технічними вимогами), що затверджується нормативними актами Мінагрополітики України та, що даний предмет закупівлі має складний або спеціалізований характер та для нього не існує постійно діючого ринку;

- замовником не доведена необхідність встановлення зазначених вище критеріїв оцінки, зокрема, не обґрунтована необхідність встановлення саме зазначеної кількості балів за вказаними критеріями оцінки;

- також замовником не спростована інформація скаржника (Товариства), що за наведеною методикою пріоритетним учасником може стати Фабрика;

- дії замовника в частині встановлення наведених вище умов у Документації є дискримінаційними по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі скаржника;

- зазначені дії замовника порушують вимоги частини третьої статті 22 Закону та основні принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону, зокрема - недискримінація учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;

- враховуючи викладене, замовник вчинив порушення, які можуть бути усунені шляхом зобов'язання замовника внести зміни до Документації та приведення її у відповідність до вимог Закону;

- враховуючи інформацію, викладену у мотивувальній частині цього рішення, колегією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі замовник допустив порушення, які на момент прийняття колегією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання замовника внести зміни до документації конкурсних торгів.

Позивач зазначає, що відповідачем було формально виконано вказане рішення АМК та внесено деякі зміни до документації конкурсних торгів.

У свою чергу, Підприємство заперечило проти доводів Товариства та вказало, що ним повністю виконано рішення АМК від 26.07.2016 № 1657-р/пк/ск та внесено зміни до пункту 1.3 розділу V «Оцінка пропозицій конкурсних торгів та визначення переможця», а саме: «Оцінка пропозицій конкурсних торгів здійснюється на основі наступного критерію - ціна пропозиції конкурсних торгів (за лотом - у разі їх визначення) за вирахуванням ставки податку, платником якого є учасник (див. графу «Сума без урахування ставки податку, платником якого є учасник» форми пропозиції конкурсних торгів (додаток 1).

Оцінка проводиться згідно з наступною методикою:

Б обчисл = Цmin /Цобчисл* 100, де Б обчисл - обчислювана кількість балів;

Цmin - найнижча ціна;

Ц обчисл - ціна пропозиції конкурсних торгів, кількість балів для якої обчислюється;

100 - максимально можлива кількість балів за критерієм Ціна.

Всі пропозиції, оцінені згідно з критеріями оцінки, шикуються по мірі зростання значень сумарного показника. У випадку однакового значення показника, переможець визначається шляхом голосування членів комітету з конкурсних торгів простою більшістю голосів за участю в голосуванні не менш двох третин членів комітету. Якщо результати голосування розділилися порівну, вирішальний голос має Голова комітету з конкурсних торгів (його заступник - у разі відсутності голови).».

Отже, доводи позивача щодо невиконання рішення АМК не відповідають дійсності та спростовані матеріалами справи.

Що ж до тверджень Товариства про порушення Підприємством Закону, то слід вказати таке.

Відповідачем на виконання статті 4 Закону 15.06.2016 були оприлюднені зміни до річного плану на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, що підтверджується відповідною публікацією, а тому посилання позивача відносно порушення Підприємством статті 4 Закону не підтверджені.

Що стосується встановлення відповідачем терміну поставки товару до кінця 2018 року, то суд погоджується з доводами Підприємства про те, що такі дії не суперечать чинному законодавству України, оскільки у сфері закупівель не встановлені граничні строки надання послуг, постачання товару чи виконання робіт, що закуповуються відповідно до Закону.

Також, спростовуються доводи Товариства про встановлення дискримінаційних вимог шляхом зазначення максимальної суми гарантії.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених документацією конкурсних торгів.

Слід зазначити, що відповідачем встановлено забезпечення пропозиції в межах визначених Законом, тобто у сумі, яка не перевищує 3 % очікуваної вартості закупівлі.

Що ж до тверджень позивача про те, що дискримінаційними є умови, які Підприємство вказало у пунктах 2.9 - 2.10 Документацій конкурсних торгів, то слід вказати таке.

Відповідач зазначає, що ним було прийнято рішення встановити: право замовника на дострокове розірвання договору, письмово повідомивши про це постачальника за 30 (тридцять) календарних днів; термін поставки партії товару протягом 10 робочих днів, враховуючи, що:

- Підприємство є єдиною установою на території України, яка обслуговує всіх юридичних осіб України, що утримують сільськогосподарських тварин; забезпечує бирками вушними для ідентифікації тварин понад 600 районних, міських та обласних установ, що надають послуги з ідентифікації тварин населенню України, для останнього дуже важливим є найшвидший термін поставки товару, який в свою чергу безпосередньо залежить від «строку виготовлення товару»;

- наявність критерію «термін поставки» в Документації конкурсних торгів було зумовлене виключно вимогами чинного законодавства України;

- нормативно-правові акти України, що регулюють питання ідентифікації та реєстрації тварин, встановлюють стислі терміни, протягом яких тварини мають бути ідентифіковані після їх народження (велика рогата худоба, вівці та кози повинні бути ідентифіковані протягом семи днів після їх народження (Накази Мінагрополітики України від 17.09.2003 № 342 та від 31.12.2004 № 498); свині мають буди ідентифіковані перед вибуттям тварин з господарства (Наказ Мінагрополітики України від 31.12.2004 №497));

- протягом року обсяг ідентифікації носить нерівномірний характер; найбільш масово ідентифікація тварин здійснюється під час проведення ветеринарних заходів (оглядів, виводків, вакцинацій) або перед вибуттям тварин з господарства (продаж, забій тощо);

- оскільки, ідентифікатор тварин (особа, що здійснює ідентифікацію тварини) зобов'язаний прикріпити бирку на тварину за зверненням власника обов'язково до вибуття тварини з господарства, у нього має бути можливість терміново замовити необхідну кількість матеріалів та отримати ці матеріали у найкоротший термін.

Отже, відповідач, встановлюючи певні вимоги у пунктах 2.9 та 2.10 Документації конкурсних торгів, діяв не з метою дискримінації, а з метою належного забезпечення сільського господарства відповідним товаром.

Що ж до вимог про комплектацію товару, то суд не вбачає порушення вимог чинного законодавства України, оскільки, відповідач як замовник має право визначати для себе більш зручний спосіб пакування.

Судом встановлено, що Підприємством були проведені відкриті торги, переможцем яких стала Фабрика.

Рішення про визначення переможця та акцепту пропозиції конкурсних торгів було оформлено протоколом.

Слід зазначити, що позивач не брав участі у процедурі закупівлі; не подавав пропозиції та не вчиняв жодних дій спрямованих на участь у відкритих торгах.

За змістом Закону та статті 124 Конституції України (щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі) зацікавлена особа вправі оскаржити безпосередньо в судовому порядку результати процедури торгів. Особливостей оскарження результатів процедури торгів у судовому порядку цим Законом не визначено, проте з системного аналізу його положень вбачається, що відповідний позов подається особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель, порушують принципи здійснення закупівель та вплинули на результати державних закупівель. Внаслідок задоволення позову припиняється порушення прав (охоронюваних законом інтересів), компенсуються витрати, що виникли у зв'язку з порушенням, або в інший спосіб нівелюються негативні наслідки їх порушення.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту передбачені частиною другої цієї статті та статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Судом встановлено, що: Товариство не брало участі у відкритих конкурсних торгах, які воно по суті просить визнати недійсними, а тому суд дійшов висновку про те, що права позивача проведенням і результатами конкурсних торгів за оголошенням №133153 не порушені, а тому підстави для визнання рішення, оформленого протоколом від 02.09.2016 відсутні.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 04.10.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук