Постанова № 61782449, 22.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року Справа № 2а-7100/10/0870 СН/808/59/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Токмацький завод "Прогрес"

до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

за участі прокуратури Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1В.(довіреність № 10/2016 від 30.06.2016)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність 1/10/33-10-019)

від прокуратури - ОСОБА_3 ( посвідчення № 038186 від 30.12.2015)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Токмацький завод "Прогрес" (далі - позивач, ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2012 адміністративний позов задоволений частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення відповідача від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 частково в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2391024 грн. (в тому числі 1594016грн. - основного платежу та 797009грн. - штрафних (фінансових) санкцій), в іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 скасовані постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000012302/0-542 від 01.03.2010, № 0000012302/1-867 від 26.03.2010, № 0000012302/2-1692 від 11.06.2010, № 0000012302/3-860 від 27.08.2010 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2391024 грн. (з яких: 1594016 грн. - основний платіж та 797009 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині - постанову запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 залишено без змін.

Ухвалою від 07.07.2016 матеріали справи прийнято до провадження суддею Нечипуренко О.М. та призначено до розгляду на 25.07.2016. Розгляд справи було відкладено за клопотанням сторін на 03.08.2016.

Ухвалою від 03.08.2016 у Токмацькому районному суді Запорізької області витребувано матеріали кримінальної справи та провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України до 22.08.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позов зазначив, що господарські правовідносини з ТОВ "Кастіон" оформлені позивачем належним чином, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Товари (роботи та послуги), що отримані ТОВ "Кастіон" були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані у ній. Сума ПДВ, що була віднесена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджено відповідними податковими накладними, що оформлені із дотриманням усіх вимог законодавства. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначає, що на його думку, інформація, викладена у акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти.

Позивач зауважив, що відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 2а-2379/09/0870 від 09.06.2009, яка набрала чинності, всі угоди з ТОВ "Кастіон" за період з 13.02.2006 по 30.09.2008 визнано товарними.

Крім того, позивач обґрунтовуючи свої доводи посилався на те, що 29.03.2012 Токмацьким районним судом кримінальна справа №640910 за обвинуваченням посадових осіб ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України закрита.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив. Обґрунтовуючи свою позицію зазначав, що позивач відобразив в податковому обліку операції з придбання товарів та послуг від ТОВ "Кастіон" на виконання недійсних правочинів в силу закону (нікчемних правочинів), оскільки видаткові та податкові накладні видавались, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків

Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 1713961,00 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач зазначив, що рішення, винесені відповідачем, є законними та обґрунтованими, і відповідачем надані суду усі необхідні докази, які підтверджують відсутність фактичної поставки товару за укладеними правочинами між позивачем і ТОВ "Кастіон", тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор підтримав позицію податкового органу та зауважив на правомірності та відповідності Закону податкового повідомлення-рішення. Просив у позові відмовити у повному обсязі.

В засіданні 22.08.2016, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, позапланова документальна перевірка ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кастіон" за період з 01.02.2007 по 30.09.2008 проведена відповідно до наказу Токмацької ОДПІ від 26.01.2010 № 23 та у зв'язку з отриманням постанови слідчого Мелітопольської ОДПІ щодо здійснення позапланової перевірки ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" у зв'язку з порушенням кримінальної справи по відношенню до головного бухгалтера ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" ОСОБА_6 та заступника директора ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 КК України.

За результатами перевірки складено акт від 22.02.2010 № 65/23/02969981.

В акті перевірки зазначено, що ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" мало взаємовідносини з ТОВ "Кастіон" на підставі договору від 01.02.2007 року № 01-02/02/07. Згідно з умовами договору оплата здійснюється у безготівковій формі, передача товару здійснюється в пункті поставки.

ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" згідно з первинними бухгалтерськими документами отримувало від ТОВ "Кастіон" метал в асортименті.

Згідно з наданими до перевірки документами ТОВ "Кастіон" протягом перевіреного періоду поставило ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10283762,49грн., у тому числі 1713960грн. ПДВ, на що виписало податкові та видаткові накладні (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки).

Суми податку по зазначених податкових накладних ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" включило до складу податкового кредиту, що відповідає даним податкових декларацій відповідного періоду та додатку 5 до декларації (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" здійснило оплату ТОВ "Кастіон" через розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки) за метал всього в сумі 9960317грн. (в т.ч. ПДВ 1660052,6 грн.).

На підставі інформації, наданої Мелітопольською ОДПІ, встановлено, що проведеною плановою перевіркою ТОВ "Кастіон" за період з 13.02.2006 по 30.09.2008 (акт перевірки від 05.03.2009 № 296/23/34126678) встановлено, зокрема, відсутність операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарів. Фактично згідно з податковою звітністю та наявною інформацією у ТОВ "Кастіон" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності. Згідно з наданими ТОВ "Кастіон" до Мелітопольської ОДПІ податкових розрахунків комунального податку за період з 13.02.2006 по 30.06.2008 на підприємстві відсутні наймані працівники. Власні офісні, складські, виробничі приміщення на ТОВ "Кастіон" відсутні.

В акті перевірки ТОВ "Кастіон" від 05.03.2009 вчинено запис, що перевіркою встановлено ведення податкового обліку діяльності, яка пов'язана з податковою вигодою, проведення безтоварних операцій. Правочини між ТОВ "Кастіон" та іншими суб'єктами не спричинили реального настання правових наслідків.

Крім того, в акті перевірки від 22.02.2010 № 65/23/02969981 зазначено, що факт заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" по операціях з ТОВ "Кастіон" на суму 1713960 грн. підтверджується Висновком № 138-09Б від 17.09.2009 судово-економічної експертизи, проведеної за матеріалами кримінальної справи.

Перевіркою зроблено висновок про порушення ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1615277 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 № 0000012302/0-542 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2422916 грн., в тому числі 1615277грн. - основного платежу та 807639грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами апеляційного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Токмацькою ОДПІ Запорізької області за результатами розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів перевірки, акт Токмацької ОДПІ Запорізької області від 22.02.2010 № 65/23/02969981, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтується на висновках акту планової перевірки ТОВ "Кастіон" Мелітопольської ОДПІ від 05.03.2009 № 296/23/34126678 та матеріалів кримінальної справи по відношенню посадових осіб ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес".

Висновки акту перевірки базуються на фіктивній діяльності контрагента позивача ТОВ "КАСТІОН", яка не мала реального характеру господарської діяльності. Враховуючи те, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні в достатній кількості трудові ресурси, власні чи орендовані транспортні засоби та інше обладнання, яке необхідно для виконання договорів поставки, то угоди укладені із ними не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Так, по-перше, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у справі №2а-2379/09/0870 за позовом ТОВ "Кастіон" до Мелітопольської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановлено, що суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки №296/23/34126678 від 05.03.2009, зокрема, що у підприємства не має складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій однією людиною (засновником). Вказане може свідчити лише про вдалу організацію керівництва підприємством та по суті здійснення позивачем посередницької діяльності в торгівлі. Крім того, суд зазначає, що перевіряючі Мелітопольської ОДПІ дійшовши висновку про неможливість вчинення позивачем господарських операцій, а також про відсутність товарного характеру угод не висвітлювали взагалі показники задекларовані підприємством у податковій звітності, фактичні показники та конкретні розбіжності між ними. Відсутня в акті також і інформація про вчинення записів у податковому та бухгалтерському обліку (наведення кореспонденції рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Більш того, перелік нікчемних, на думку Мелітопольської ОДПІ, правочинів, викладений в Додатках 7.1, 7.2, 8.1, 8.2 до акту перевірки. При цьому нікчемність таких угод не досліджувалась у кожному конкретному випадку, а визначена перевіряючими взагалі, лише на підставі власних суб'єктивних висновків про неможливість вчинення ТОВ "Кастіон" таких угод.

Зазначена постанова набрала законної сили 27.07.2009.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким, чином, суд приходить до висновку, що посадові особи Токмацької ОДПІ при проведенні перевірки ЗАТ "Токмацький завод "Прогрес" в частині взаємовідносин з ТОВ "Кастіон" в період з 01.02.2007 по 30.09.2008 зобов'язані були враховувати висновки, викладені в судовому рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 в адміністративній справі №2а-2379/09/0870, яке набрало законної сили.

По-друге, Токмацьким районним судом Запорізької області 29.03.2012 винесена постанова по справі № 1-103, згідно якої ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.366 ч.1, 358 ч.3 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.358 ч.3 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 закрито. Рішення набрало законної сили 06.04.2012.

Судом досліджено та додано до матеріалів кримінальної справи № 1-103 (том 3 справи №1-103), згідно постанови про виїмку від 17.06.2009 та протоколу виїмки від 08.07.2009 оригінали первинних бухгалтерських, податкових та банківських документів, що засвідчують взаємодію ТОВ "Кастіон" та ЗАТ "Завод Прогрес" за 2007-2008 роки, а саме: договори, накладні і податкові накладні, рахунки на сплату, банківські виписки, що підтверджують сплату, картки складського обліку та акти прийому товарів, що свідчать про передачу товару і його оприбуткування.

За приписами п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону №168/97-ВР "податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ...

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків".

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону "податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку".

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. Закону України № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Як зазначалась раніше, відповідно п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Такі ж приписи містить і Податковий кодекс України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З положеннями цієї норми кореспондуються і приписи п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, а саме, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Закон України № 168/97-ВР не ставить в залежність право на податковий кредит від наявності або відсутності інших документів первинного обліку, і від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському і податковому обліку контрагента.

Разом з тим, позивачем надано до перевірки та в судовому засіданні договори поставки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження виконання договорів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

А згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Реєстрація платником податку на додану вартість, в силу приписів Податкового кодексу України, підтверджується Свідоцтвом.

ТОВ "КАСТІОН" на час надання позивачу послуг було зареєстровано у якості платника ПДВ, тобто, позивач мав правовідносини з господарюючим суб'єктом, який є самостійною дієздатною юридичною особою - платником податків та відповідно до інформації, що міститься в базі даних ДПА України і розміщена на її офіційному сайті.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, та до складу валових витрат, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту та суми податку до складу валових витрат, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу.

Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаних вище угод не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і покладення на платника відповідальності за наслідки господарської діяльності третіх осіб є прямим порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії. Можливі порушення контрагентами чи іншими особами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків, в даному випадку позивача, права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також не можуть впливати на формування останнім валових витрат.

Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності своїх контрагентів та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР та Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивач правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

З урахуванням вищевикладеного, слідує, що позивачем правомірно включено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені позивачем по господарських операціях з ТОВ "Кастіон", а відтак, податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Токмацький завод "Прогрес" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участі прокуратури Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області рішень від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 391 024 грн. (з яких: 1594016грн. - основний платіж та 797009грн. - штрафні (фінансові) санкцій).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко

постанова не набрала законної сили.

Суддя О.М. Нечипуренко