Рішення № 61779345, 30.09.2016, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2534/16-ц

№ 2/688/750/16

Рішення

іменем України

30 вересня 2016 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Никитюк К.М.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби, третя особа без самостійних вимог державний виконавець Давидюк Валентина Володимирівна про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.12.2010р. ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, 70 КК України та присуджено стягнути з нього 1751,90 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн., а всього 58751,90 грн. В травні 2013 року, на підставі поданого ним дублікату виконавчого листа, державний виконавець Давидюк В.В. відкрила виконавче провадження. Постановою цього ж виконавця від 29.01.2014р. виконавчий документ №1-207/10 повернуто стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2014р. постанову про повернення виконавчого документа визнано неправомірною та скасовано. Постановою державного виконавця Давидюк В.В. від 08.04.2014р. повторно відкрито виконавче провадження, 27.11.2014р. виконавчий документ №1-207/10 повернуто стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. В подальшому, за заявою стягувача виконавче провадження відкрито повторно 02.02.2015р. та 20.08.2015р. виконавчий документ повернуто стягувачеві з тих же підстав. З 02.10.2015р. по даний час виконавче провадження відкрито, але судове рішення не виконується.

Вважає, що державний виконавець не вжила всіх заходів, передбачених чинним законодавством, чим допустила бездіяльність, яку він просив визнати незаконною. Посилається на те, що такою тривалою затримкою виконання судового рішення йому заподіяна моральна шкода в розмірі 150 000 грн., яку просив стягнути з Державного бюджету України.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати бездіяльність державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 по виконанню виконавчого листа 1-207/2010 незаконною та стягнути, у звязку з цим та її неправомірними рішеннями про повернення виконавчого документа, моральну шкоду.

Представник Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області позов не визнав.

Представник Державної казначейської служби позов не визнав.

Третя особа ОСОБА_4 свою бездіяльність по виконанню виконавчого листа 1/207-10 заперечила, посилаючись на те, що судове рішення не виконане з незалежних від неї причин, нею вжиті усі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014р. №6 при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положеньстатті 56 Конституції України, статті 11Закону "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону про виконавче провадження, а також з положеньстатей 1173,1174 ЦКі враховувати, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування шкоди за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також ст. 11 Закону України «Про Державну виконавчу службу» встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.12.2010р. ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, 70 КК України та присуджено стягнути з нього 1751,90 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн., а всього 58751,90 грн.

На підставі поданого позивачем дублікату виконавчого листа, 22.05.2013р. державний виконавець відділі ДВС Шепетівського міськрайонного управляння юстиції ОСОБА_4 відкрила виконавче провадження. Постановою цього ж виконавця від 29.01.2014р. виконавчий документ №1-207/10 повернуто стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості.

Вищевказану постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було оскаржено ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2014р. постанову про повернення виконавчого документа визнано неправомірною та скасовано. Ухвала суду оскаржена не була та набрала чинності.

Після цього, постановою державного виконавця Давидюк В.В. від 08.04.2014р. відкрито виконавче провадження, 27.11.2014р. виконавчий документ №1-207/10 повернуто стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. В подальшому, за заявою стягувача виконавче провадження відкрито повторно 02.02.2015р. та 20.08.2015р. виконавчий документ повернуто стягувачеві з тих же підстав. З 02.10.2015р. по даний час виконавче провадження відкрито, але судове рішення не виконується.

Таким чином, наявне судове рішення, що набрало законної сили, про визнання неправомірним рішення державного виконавця, а саме постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.01.2014р., що є належним доказом неправомірного рішення державного виконавця та підставою для відшкодування, у звязку з цим, моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивачу завдана моральна шкода внаслідок неправомірного рішення посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Так, позивач протягом тривалого часу змушений витрачати час у пошуках захисту порушеного права, оскаржуючи дії державного виконавця, що порушило його звичний спосіб життя, вимагало додаткових зусиль для відновлення порушених прав.

Враховуючи принципи розумності та справедливості, а також того, що моральна шкода не є способом збагачення, а її розмір має відповідати ступеню моральних страждань особи, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користьпозивача у сумі 5000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи зазначені положення закону, суд дійшов висновку моральну шкоду стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.09.2016р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а отже, доказуванню в цій справі не підлягають факти бездіяльності державного виконавця під час виконавчого провадження, які слід доводити в порядку адміністративного судочинства або в порядку оскарження до вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби. При цьому, наявність судового рішення, що набрало законної сили, є належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Судові витрати покладаються на рахунок держави.

Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 2, 16, 23, 1173, 1174 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби, третя особа без самостійних вимог державний виконавець Давидюк Валентина Володимирівна про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5000 (пять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Ю. Цідик