Вирок № 61777816, 30.09.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2799/14-к

Провадження № 1-кп/653/233/16

ВИРОК

іменем України

30 вересня 2016 року

Генічеський районний суд Херсонської області, у складі:

головуючої судді - Шарко Н.А.,

секретаря - Карпенко І.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань у м. Генічеську обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014230000000426 від 02 серпня 2014 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, за ч.3 ст. 286 КК України,

за участю прокурора - Гальченка В.М.,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, та цивільного позивача ОСОБА_5 - адвоката Большакова В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката захисника обвинуваченого - адвоката Гринечка С.Б.,

встановив:

02 серпня 2014р. близько 00.05 год., ОСОБА_1, у порушення вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі вул. Воровського зі сторони вул. Гоголя в напрямку вул. Леніна у м. Генічеську, Херсонської області, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 16.11 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на нерегульоване перехрестя з головною дорогою вул. Петровського, не надав перевагу у русі автомобілю «Opel Kadet», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався з пасажирами по головній дорозі вул. Петровського зі сторони вул. Червоноармійської у напрямку вул. Пушкіна в м. Генічеську, внаслідок чого, допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Opel Kadet», ОСОБА_8, від отриманих травм загинув на місці пригоди; пасажир автомобіля «Opel Kadet», ОСОБА_9 від отриманих травм загинув на місці пригоди; пасажир автомобіля «Opel Kadet», ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікувальному закладі.

Порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, визначених п. 2.3 б), п.2.9 а), п.16.11 Правил дорожнього руху України, перебувютьє у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення загибелі кількох осіб, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 по суті пред'явленого йому обвинувачення винним себе визнав частково, суду пояснив, що така подія дійсно мала місце, однак, він умисно цього не зробив. Крім того, зазначив, що алкогольні напої того вечора не вживав, а лише імітував дії щодо їх вживання. Сварка відбулась у зв'язку з тим, що чоловіки на дні народженні намагались заставити його випити. Сівши до автомобіля вирушив у сторону центра, зі швидкістю 70 км./год. Під'їжджаючи до перехрестя, не побачив на головній дорозі автомобіль, оскільки на очах були сльози, через конфліктну ситуацію на дні народженні. Просив вибачення у потерпілих. Розкаюється у вчиненому. Цивільні позови ОСОБА_4 ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 визнав частково. Не заперечує проти того факту, що зобов'язаний відшкодувати потерпілим спричинену шкоду, проте, зараз не має таких коштів.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, його вина крім іншого, підтверджується сукупністю доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 02 серпня 2014р. близько першої години ночі, їй зателефонували та повідомили, що син потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув. На час загибелі сина, йому було вісімнадцять років, був студентом ПТУ-17. За весь час розгляду справи, ані обвинувачений, ані члени його сім"ї, жодних вибачень не висловили, матеріальну шкоду не відшкодували. Страхова компанія здійснила виплату страхового випадку, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги адресовані виключно до обвинуваченого ОСОБА_1, та підлягають стягненню з нього у повному об'ємі з тих підстав, що втрата сина завдала значних матеріальних витрат пов'язаних з його похованням, та спричиненням нестерпних душевних страждань, які тривають і по сьогоднішній день.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 02 серпня 2014р. близько 00 год. 30 хв. приїхав зять, та повідомив, що її син потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинув. Прибули на місце пригоди, де побачили, що автомобіль сина стояв на узбіччі, а він сам лежав на дорозі. Що було далі не пам'ятає, внаслідок стресу. За весь час розгляду справи, ані обвинувачений, ані члени його сім'ї, жодних вибачень не висловили, матеріальну шкоду не відшкодували. Страхова компанія здійснила виплату страхового випадку, у зв'язку з чим заявлені вимоги адресовані виключно до обвинуваченого ОСОБА_1, та підлягають стягненню з нього у повному об'ємі з тих підстав, що втрата сина завдала значних матеріальних витрат пов'язаних з його похованням, та спричиненням нестерпних душевних страждань, які тривають і по сьогоднішній день.

Представник потерпілої ОСОБА_4 адвокат Большаков В.М. у судовому засіданні зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого ОСОБА_1 загинула донька потерпілої. Оскільки ОСОБА_4 внаслідок загибелі доньки зазнала сильного душевного болю, тому є підстави для стягнення з обвинуваченого спричиненої моральної шкоди. Крім того, у зв'язку з тим, що потерпіла ОСОБА_4 є особою похилого віку, тому має право на довічне утримання від обвинуваченого ОСОБА_1

Також представник цивільного позивача ОСОБА_5, адвокат Большаков В.М. у судовому засіданні зазначив, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого ОСОБА_1, його довіритель зазнав значних втрат здоров'я, а також поніс непереборне відчуття втрати щодо смерті своєї нареченої. Тому вважає, що останній має право на відшкодування понесених матеріальних витрат, та спричиненої моральної шкоди.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 01 серпня 2014р. вона разом зі своїм чоловіком прийшла на день народження до свого сусіда ОСОБА_12 Також того вечора приїхав ОСОБА_1 з дружиною. За святковим столом ОСОБА_1 вживав спиртні напої, а саме горілку, постійно пропонував випити з ним її чоловіку ОСОБА_13, у зв'язку з чим вона з ним посварилась. Потім у ОСОБА_1 виник конфлікт з дружиною. Того вечора ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поводив себе агресивно. Близько 23 год. ОСОБА_1 зібрався їхати на своєму автомобілі «Daewoo Nexia», до магазину за цигарками, однак усі почали вмовляти його не їхати, на що останній не звертав уваги. Коли машина рушила, то вона чула свист коліс, як саме він від'їжджав вона не бачила, оскільки відійшла до дитини.

Свідок ОСОБА_13, суду пояснив, що 01 серпня 2014р. сусід ОСОБА_12 запросив його разом з дружиною на 19-00 год. до себе до дому, для святкування свого дня народження. ОСОБА_1 разом з дружиною приїхав на своєму автомобілі «Daewoo Nexia» синього кольору після 20 год., та приєднались до їх компанії, сиділи святкували. ОСОБА_1 також вживав алкогольні напої, випивав горілку та запивав її пивом. Під час святкування, ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав сваритись з гостями, задиратися до всіх. Близько 23 год. ОСОБА_1 зібрався їхати на своєму автомобілі до магазину за цигарками, однак ОСОБА_12 з рештою гостей почав його вмовляти не їхати, на що останній не звертав уваги. Сівши до свого автомобіля, ОСОБА_1 різко рушиш з місця, у зв'язку з чим було чутно шум коліс.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_14, пояснив, що він разом зі своєю дружиною 01 серпня 2014р. був на дні народження у ОСОБА_12, який проживає АДРЕСА_2 Разом з іншими гостями на святі також був присутній і ОСОБА_1 з дружиною. Приїхав ОСОБА_1 на своєму легковому автомобілі синього кольору. ОСОБА_1 випивав спиртні напої за столом разом з усіма. У період святкування у ОСОБА_1 виник конфлікт з дружиною. У подальшому, ОСОБА_1 вирішив поїхати купити цигарок, проте гості почали його вмовляти не їхати. Не звертаючи уваги, ОСОБА_1 сів за кермо свого автомобіля та рушив різко з місця в сторону центру.

Свідок ОСОБА_15, будучи допитаною у судовому засіданні пояснила, що 01 серпня 2014р. разом з чоловіком була на дні народженні у ОСОБА_12 Коли усі гості сиділи за столом, близько 20 год. приїхав ОСОБА_1 зі своєю дружиною, та приєднались до святкування. Всі їли, випивали. ОСОБА_1 також випивав. Після 22-00 год. вона пішла з дня народження, ОСОБА_1 ще залишався зо всіма гостями.

Свідок ОСОБА_16, допитаний судом у судовому засіданні пояснив, що у вечорі 01 серпня 2014р. його син ОСОБА_5 разом з нареченою ОСОБА_10 пішли гуляти в місто. 02 серпня 2014р. близько 01 год. йому зателефонували з телефону його сина, та повідомили, що сталась дорожньо-транспортна пригода. Він з дружиною приїхав на місце пригоди. Побачив як сина та його наречену заносили на ношах до карети швидкої. У Генічеській ЦРЛ побачив ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17, пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_11 року у її чоловіка ОСОБА_12 був день народження, який святкували вдома по АДРЕСА_3. ОСОБА_1 також був запрошений і приїхав на своєму автомобілі синього кольору близько 20-00 год. разом з дружиною. Усі гості, у тому числі і ОСОБА_1 випивали за святковим столом. Скільки точно випив ОСОБА_1, вона сказати не може бо за ним не слідкувала. Через деякий час, ОСОБА_1 почав сваритись зі своєю дружиною, на зауваження останньої не реагував. Через деякий час, ОСОБА_1 зібрався їхати за цигарками, проте чоловіки почали його відмовляти. Він їх не послухав, на своєму автомобілі різко рушив з місця та поїхав у бік центра міста.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що він працює таксистом. У ніч з 01 серпня 2014р. на 02 серпня 2014р., близько дванадцятої він отримав замовлення на поїздку. Адресу замовлення не пам'ятає, проте вона знаходилось недалеко від перехрестя вулиць Воровського та Петровського. Він стояв на вулиці біля свого автомобіля і чекав пасажирів. Його автомобіль стояв передньою частиною по направленню вбік вул. Гоголя. У цей момент повз нього, в сторону вул. Петровського, на великій швидкості, приблизно 100 км/год., проїхав легковий автомобіль темного кольору. Через декілька секунд почув гучний хлопок, схожий на хлопок після удару. Сівши за кермо поїхав до місця пригоди. На перехресті вулиць Воровського-Петровського побачив, що автомобіль «Opel Kadet» стоїть на узбіччі дороги, біля магазину, а зі сторони вулиць Воровського-Петровського стоїть легковий автомобіль «Део Нексія», розвернутий від удару. Коли він підбіг до автомобіля «Opel Kadet», то побачив, що водій та пасажири були мертві. Він відчинив двері і почав надавати першу медичну допомогу. У цей момент хтось допомагав вибратись водію автомобіля «Део Нексія».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що він працює водієм автомобіля швидкої допомоги. До диспетчеру швидкої допомоги, приблизно після 00-00 годин, надійшов виклик з повідомленням про ДТП на перехресті вулиць Воровського-Петровського. Коли вони приїхали, то на місці ДТП вже перебувала одна бригада швидкої допомоги. Їхня бригада швидкої допомоги надавала першу медичну допомогу на місці ОСОБА_1, якого з автомобіля витягували водії таксі. У подальшому вони відвезли його до Генічеської ЦРЛ. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, від нього надходив різкий запах алкоголю з рота, останній поводив себе неадекватно. Привезли до лікарні та залишили в приймальному покої для надання медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_20, допитана у судовому засіданні, пояснила, що вона працює в Генічеській ЦРЛ. У ніч, приблизно на початку серпня 2014 року, коли сталось ДТП, вона працювала черговим терапевтом. До приймального покою бригада швидкої допомоги привезла ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вона провела лише візуальний огляд ОСОБА_1, оскільки останній від здачі біологічних проб та продуття алкотестеру відмовився. При візуальному огляді, вона виявила різкий запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 поводив себе агресивно, перебував у збудженому стані. Вона склала протокол огляду ОСОБА_1, після чого пішла по своїм справам.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також повністю підтверджується долученими доказами:

- рапортом оперативного чергового Генічеського РВ УМВС України від 02 серпня 2014р., згідно якого зафіксовано повідомлення про вчинення ДТП на перехресті доріг Воровського - Петровського у м. Генічеську з постраждалими;

- протоколом огляду місця ДТП від 02 серпня 2014р. зі схемою пригоди та фото таблицею до них, якими встановлено, що на перехресті вулиць Воровського - Петровського, у м. Генічеську автомобіль «Део Нексія», розташований на відстані 2,4 м. від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини, 3 м. від переднього правого колеса до краю проїзної частини та на відстані 7,5 м. від переднього правого краю колеса до перехрестя доріг вул. Петровського та вул. Воровського. Автомобіль «Opel Kadet» розташований на відстані 1.5 м. від переднього лівого колеса до краю проїзної частини дороги та на відстані 9.9 м. від заднього лівого колеса до перехрестя доріг вул. Петровського та вул. Воровського, наявний слід юзу бічного залишеного автомобілем «Opel Kadet» довжиною 6 м. Також встановлено місцезнаходження трупів.;

- протоколом огляду транспортного засобу від 02.08.2014р. та фото таблицею до нього, згідно якого встановлено пошкодження автомобіля «Opel Kadet»: повна деформація кузова в передній правій частині, деформація переднього правого колеса, даху, переднього вітрового скла автомобіля, деформація салону автомобіля, капоту;

- протоколом огляду транспортного засобу від 02.08.2014р. та фототаблицею до нього, відповідно якого встановлено пошкодження автомобіля «Део Нексія»: деформація решітки радіатора, капоту, фар головного освітлення, двигуна, пошкодження вітрового скла у вигляді вм'ятини ззовні;

- даними флеш-карти «SP Silicon Power 16 GB», серії Y16GD21MDS 0051337» з відео реєстратора, на якому зафіксовано факт знаходження ОСОБА_1 в автомобілі, його сварку з дружиною, та момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

- висновком експерта №2345 від 27.08.2014р., відповідно якого встановлено, що первинний контакт відбувся між первинною частиною автомобіля НОМЕР_3, та правою бічною частиною автомобіля «Опель Кадет», д/н НОМЕР_2, та кут між поздовжніми осями автомобілів в момент первісного контактування склав близько 900(+/- 50), що підліковується від лінії поздовжньої осі автомобілі ля «Опель Кадет» до перетинання з лінією поздовжньої осі автомобіля «Део Нексія» проти ходу годинникової стрілки

- висновком експерта №2346 від 13.08.2014р., відповідно якого встановлено, що перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Опель Кадет», д/н НОМЕР_2, знаходились в технічно-працездатному стані. Ліва фара головного світла перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в технічно-працездатному стані. Справність правої фари головного світла автомобіля «Опель Кадет» встановити не представляється можливим з причин її відсутності на автомобілі внаслідок після аварійних пошкоджень;

- висновком експерта №2347 від 12.08.2014р., відповідно якого встановлено, що перед настанням даної ДТП робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля НОМЕР_4, знаходились в технічно-працездатному стані. Справність фар головного світла автомобіля «Део Нексія» встановити не представляється можливим з причин їх відсутності на автомобілі внаслідок після аварійних пошкоджень;

- висновком КЗ Генічеської ЦРЛ №37 від 02.08.2014 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яким встановлено, що ОСОБА_1 на час огляду 04-45 год., перебуває в стані алкогольного сп'яніння, від здачі біологічних проб та підпису в протоколі відмовився;

- протоколом затримання особи від 02.08.2014 року, згідно якого підставою для затримання ОСОБА_1 стало те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, на що вказують безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілі, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події;

- довідкою Генічеської ЦРЛ від 02.08.2014р., згідно якої ОСОБА_10 поступила до реанімаційного відділення Генічеської ЦРЛ 02.08.2014р. о 00-50 хвилин в дуже важкому стані, зі значними ушкодження, відкритими та закритими переломами, кровотечею. Перебувала в травматичному шоці ІІІ ст.;

- висновком судово-медичного експерта №94/Г від 04.08.2014р., згідно якого тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_10 утворились від дії тупих предметів, можливо при ударах при зіткненні автотранспортних засобів 02.08.2014р., які викликали небезпечний для життя стан по цьому признаку та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть в 22-50 год. ІНФОРМАЦІЯ_12 в реанімаційному відділені Генічеської ЦРЛ. Смерть настала в результаті перелому кісток черепу, забою головного мозку;

- висновком судово-медичного експерта №92/Г від 02.08.2014р., згідно якого тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_8 утворились від дії тупих предметів, можливо внаслідок зіткнення автотранспортних засобів 02.08.2014р., водієм одного з яких був ОСОБА_8, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпечності для життя, що потягли смерть на момент події. Смерть настала в результаті закритої травми органів грудної порожнини. Вміст етилового спирту в крові, під час судово-токсикологічним дослідженням крові трупа ОСОБА_8, не виявлено, що свідчить про те, що перед смертю ОСОБА_8 перебував у тверезому стані;

- висновком експерта №306 від 02.08.2014р., згідно якого кров трупа ОСОБА_8 за дослідженою системою АВ0, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н;

- висновком судово-медичного експерта №93/Г від 02.08.2014р., згідно якого ушкодження на трупі ОСОБА_9 утворились від дії тупих предметів, можливо внаслідок зіткнення автотранспортних засобів 02.08.2014р., пасажиром одного з яких був ОСОБА_9, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпечності для життя, що потягли смерть на момент події. Смерть настала в результаті закритої травми органів грудної порожнини;

- висновком експерта №307 від 02.08.2014р., згідно якого кров трупа ОСОБА_9 за дослідженою системою АВ0, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В;

Дослідивши, та проаналізувавши вивчені по справі докази суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 який фактично визнає свою провину у вчиненні злочину з необережності, у сукупності із показаннями потерпілих та свідків, які є об'єктивними, послідовними і взаємозв'язаними, та з урахуванням змісту інших наведених та досліджених письмових доказів, дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України доведена повністю.

У той же час, суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не був у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вони суперечать сукупності доказів досліджених у судовому засіданні, таких як показам свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21, даними з флеш-карти відео реєстратора та висновку КЗ Генічеської ЦРЛ №37 від 02.08.2014 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 щодо стану алкогольного сп'яніння, та розцінює це як намагання останнього уникнути покарання за скоєний злочин.

Враховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох людей.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

У якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України суд враховує вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Суд також приймає до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, а саме грубість самого порушення Правил дорожнього руху, що проявилось у допущенні злочинної безпечності на дорозі; тяжкість наслідків, що настали - заподіяння смерті трьом особам. У судовому засіданні обвинувачений фактично визнав вину у скоєному, проте судом не встановлено обставин щирого каяття, на що посилалась сторона захисту, оскільки щирим каяттям у вчиненому вважається, якщо воно ґрунтується на визнанні особою своєї винуватості, проявом співчуття з приводу скоєного та бажанням виправити ситуацію, що склалася, однак обвинувачений не проявив усвідомлення неправомірності своїх діянь. Крім того, з матеріалів провадження убачається, що дії обвинуваченого не були спрямовані на ініціативну допомогу у встановленні істини у даному провадженні та не мали ознак критичної оцінки своєї протиправної поведінки, не вжито жодних дій на відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, а сам обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 та ст. 124 КУпАП, що свідчить про підвищену його суспільну небезпечність.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, а саме, що він не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку в лікарів нарколога і психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі в межах ближче до максимальної межі покарання та виключно в умовах ізоляції від суспільства, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови у кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ст. 124 КУпАП України, інкриміноване йому кримінальне правопорушення також вчинив у стані алкогольного сп"яніння, що свідчить про його зухвале ігнорування Правил дорожнього руху, та стійке небажання їх дотримуватись.

Встановлені вище обставини дають підстави суду призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки враховуються тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з необережними діями водія ОСОБА_1, який не повинен був ігнорувати Правила дорожнього руху та сідати за кермо, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

При вирішенні цивільних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у СК «ТАС», що підтверджується полісом №АС/3289996 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23 серпня 2013р. Згідно вказаного полісу страхові суми на одного потерпілого становлять: за спричинення шкоди життю і здоров'ю потерпілого 100 000грн., та за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн.

У судовому засіданні встановлено, що станом на час розгляду справи страховою компанією «ТАС», потерпілій ОСОБА_4 сплачено 58464 грн., потерпілій ОСОБА_3 сплачено 29366,51 грн., потерпілій ОСОБА_2 - 27004 грн.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 вбачається, що ними заявлена вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 спричиненої моральної у шкоди у розмірі по 105 384 грн.

Судом встановлено, що позивачі у зв'язку зі смертю своїх дітей, оцінили спричинену моральну шкоду у розмірі по 120 000 грн., та оскільки страховиком у відповідності до п.27.3 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплачено моральну шкоду у розмірі по 14 616 грн., тому решту просили стягнути з ОСОБА_1

Однак, на думку суду вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить із вимог ст.ст.23, 1187 ЦК України та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин, за яких було спричинено моральну шкоду потерпілим - цивільним позивачам, ступінь вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань цивільних позивачів, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілих та наслідків, що наступили, той факт, що потерпілі безповоротно втратили дітей, перенесли страждання, пов'язані з їхньою смертю та похованням, і продовжують нести ці душевні страждання, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого та його майновий стан, враховуючи, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, на користь потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_4,ОСОБА_3, ОСОБА_2 по 100 000 грн. моральної шкоди. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 761,22 грн. починаючи з 06 травня 2018р., у якості довічного утримання, у відповідності до ст. 1200 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 27.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як встановлено у судовому засіданні, та підтверджено представником позивача Большаковим В.М. страховою компанією «ТАС» на виконання вимог ст. 1200 ЦК України, здійснено відшкодування ОСОБА_4 на суму 43848 грн.

Таким чином, враховуючи те, що страховиком виконано свій обов'язок щодо відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, шляхом проведення одноразової виплати, а позивачем заявлено вимоги щодо стягнення довічного утримання на майбутнє (з 06 травня 2018р.), тому суд вважає, вказані вимоги передчасними, у зв'язку з чим у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення 1554 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із похованням, спорудженням надгробного пам'ятнику та витрат на дослідження тіла, та позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення 600 грн. в рахунок відшкодування витрат на дослідження трупа з цивільного відповідача ОСОБА_1, з огляду на положення ст. 1187, ст. 1194, ст. 1201 ЦК України, є обґрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки сума цих витрат підтверджується наданими суду фіскальними чеками.

Що стосується позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_5 про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_1 600 грн. в рахунок відшкодування витрат на дослідження трупа ОСОБА_10, та моральної шкоди у розмірі 19522, 50 коп., суд зазначає наступне.

У судовому засіданні було встановлено, що 02 серпня 2014р. близько 00.05 год. в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобілю «Opel Kadet», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, ОСОБА_5 згідно висновку експерта за №136/г від 07 серпня 2014р. було спричинено легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, а саме: забійні рани лівої тім'яної частини, підборідної області, укушеної рани язика, зазнавшої хірургічної обробки, накладенню швів, струс головного мозку, перелом кореня 31 зуба, потягнувший за собою його видалення, фрактури, скол емалі зубів, синець поперекової області з права з переходом на бокову стінку живота, синець лівої голені, лівого стегна та області лівого колінного суглоба, лівого гомілковостопного суглоба з саднами.

Статтею 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Зокрема, шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років; чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрам, внуками померлого; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що цивільний позивач ОСОБА_5 на день смерті потерпілої ОСОБА_22 не перебував з нею в офіційних шлюбних відносинах, а ними лише подано заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу.

За таких обставин, відповідно до положень статті 1200 ЦК України, п.п. 27.1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд прийшов до висновку, що позивач не має права на відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілої, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнав цивільний позивач, а саме зазнав фізичних ушкоджень, у зв'язку з чим потребував значного часу для реабілітації, та втратив у дорожньо-транспортній пригоді наречену, що протягом тривалого часу жодної компенсації обвинуваченим цивільному позивачу виплачено не було, та приходить до висновку про задоволення цивільного позову про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 частково, а саме в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення експертиз, у розмірі 1278,16 грн.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд зобов'язаний при ухваленні вироку прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Враховуючи визначену обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, продовження існування ризиків, якими суд обґрунтовував попередні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень Закону України від 26 листопада 2015р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та ч.5 ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув'язнення в строк відбування покарання засудженим з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_1 було затримано 02 серпня 2014р., та згідно ухвали Суворовського районного суду Херсонської області від 04 серпня 2014р. останньому була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк попереднього ув'язнення обвинуваченого, слід зарахувати в строк остаточного покарання, а строк покарання рахувати з дня фактичного затримання тобто з 02 серпня 2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.368-371,373,374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили продовжити у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 02 серпня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув'язнення починаючи з 02 серпня 2014 року по 30 вересня 2016 року включно за правилом передбаченим ч. 5 ст. 72 КК України.

Цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНПП НОМЕР_5, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНПП НОМЕР_6, моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНПП НОМЕР_5, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНПП НОМЕР_7, моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та спричинену маральну шкоду у розмірі 1554 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНПП НОМЕР_5, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНПП НОМЕР_8, моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та 600 (шістсот) грн. 00 коп. витрат пов'язаних з дослідженням трупа.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНПП НОМЕР_5, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНПП НОМЕР_9, моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНПП НОМЕР_5, на користь держави (р/р 31118115700002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, банк одержувач УДКСУ у м. Херсоні) витрати на проведення експертиз на загальну суму 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 16 коп.

Речові докази:

- магнітний носій - флеш-карту «SP Silicon Power 16 GB» серії Y16GD21MDS 0051337, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження (а.с.19 т.1), після вступу вироку в законну силу - залишити зберігатись при матеріалах справи;

- відеорегістратор «DOD Full HD» разом з тримачем, який зберігається в кімнаті речових доказів СУ УМВС України в Херсонській області, згідно квитанції №95-1-95, після вступу вироку в законну силу - конфіскувати в дохід держави;

- легковий автомобіль марки «DAEWOO NEXIA 2», 2012 року випуску, д.н. НОМЕР_10, номер шасі НОМЕР_12, який зберігається на майданчику тимчасово-затриманого автотранспорту в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, згідно постанови про визнання речовим доказом від 16.08.2014р., після вступу вироку в законну силу - залишити зберігатись на майданчику тимчасово-затриманого автотранспорту в смт. Новоолексіївка, Генічеського району;

- легковий автомобіль НОМЕР_11, який зберігається на майданчику тимчасово-затриманого автотранспорту в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, згідно постанови про визнання речовим доказом від 16.08.2014р., після вступу вироку в законну силу - повернути безоплатно потерпілій ОСОБА_3;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Н. А. Шарко