Рішення № 61777011, 04.10.2016, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2893/16-ц

Номер провадження 2/585/1080/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі : головуючої судді - Євлах О.О., за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Роменського району, третя особа: Приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадщину після смерті ОСОБА_5, яка складається із земельної ділянки площею 4,878 га , що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради. Свої вимоги мотивувала тим, що 17 травня 1999 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть I-БП № 065030. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради площею 4,878 га та передана на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради від 14 вересня 2001 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на землю. При видачі державного акту на право приватної власності на землю в останньому допущена помилка в прізвищі, де замість «Касьян» зазначено «Касян», що не є вірним. Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину, так як відразу вступила в управління та володіння спадковим майном. 13 квітня 2014 року померла ОСОБА_5. 30 грудня 2014 року рішенням Роменського міськрайонного суду встановлено факт належності ОСОБА_6, який помер 15 травня 1999 року державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 024260 від 20 вересня 2002 року виданого на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 14 вересня 2001 року на імя ОСОБА_7 За життя ОСОБА_6 заповіту не залишав, а тому відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_5. 09 червня 2016 року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми встановлено факт перебування в шлюбі ОСОБА_6, який помер 17 травня 1999 року та ОСОБА_5, яка померла 13 квітня 2014 року. Інших спадкоємців по закону чи заповіту не має. За життя ОСОБА_5 залишила заповіт на її користь. В шестимісячний строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено, так як відсутній оригінал правовстановлюючого документу, а саме: державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 024260 від 20 вересня 2002 року, виданий на імя ОСОБА_6. Померла ОСОБА_5 хоча і є фактичним власником земельної ділянки, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради площею 4, 878 га, але за життя не зареєструвала вищевказану землю за собою, так як померла. Нотаріус запропонувала звернутися до суду і визнати право власності на земельну ділянку за собою.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові ( а.с.69).

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада у судове засідання не зявилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не надала.

Третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_4, в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не надала.

Із врахуванням неявки сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Між сторонами виник спір про визнання права власності на спадкове майно.

Спір підлягає вирішенню на підставі 392, 1217, 1268-1270 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що 15 травня 1999 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І БП № 065030, видним 17 травня 1999 року ОСОБА_3 сільською радою Роменського району Сумської області. ( а.с.29).

Згідно свідоцтва про смерть серії І БП № 213953, виданого 14 квітня 2014 року Ковпаківським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, 13 квітня 2014 року померла ОСОБА_5 (а. с. 32).

ОСОБА_5 за життя залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2, що підтверджується заповітом, посвідчений 09 серпня 2013 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а. с. 17).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 024260 ОСОБА_7 передана у приватну власність земельна ділянка загальною площею 4, 878 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Роменського району. ( а.с.33).

30 грудня 2014 року рішенням Роменського міськрайонного суду встановлено факт належності ОСОБА_6, який помер 15 травня 1999 року, державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 024260 від 20 вересня 2002 року виданого на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 14 вересня 2001 року на імя ОСОБА_7 (а. с. 8 - 9).

За життя ОСОБА_6 заповіту не залишав, а тому відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_5, так як вона відразу вступила в управління та володіння спадковим майном.

09 червня 2016 року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми встановлено факт перебування в шлюбі ОСОБА_6, який помер 15 травня 1999 року, та ОСОБА_5, яка померла 13 квітня 2014 року (а. с. 30 - 31).

Згідно довідок ОСОБА_3 сільської ради Роменського району від 02.02.2016 року № 02-23/39 і № 02-23/40 ОСОБА_6 на час смерті був зареєстрований та проживав разом з дружиною ОСОБА_5; загальна площа земельної ділянки, яка на підставі державного акту належить ОСОБА_6 складає 4, 878 га (а. с. 36, 37). Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 рік власником земельної ділянки загальною площею 4 878 га, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради є ОСОБА_6. ( а.с.42).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 листопада 2014 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4, 878 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради у звязку з втратою оригіналу правовстановлюючого документа на ім»я померлого ОСОБА_6 (а. с. 35).

Неможливість оформлення права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, які належали спадкодавцю, у звязку зазначеними вище обставинами, свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в порядку цивільного судочинства, при цьому позивачі скористалися передбаченим ст.16 ЦК України способом захисту свого права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Докази, що спростовують даний висновок суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушене право позивача ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення її позову і визнання за нею права власності на зазначене майно.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України ст. ст. 392, 1217, 1268-1270 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Роменського району, третя особа: Приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_5, померлої 13 квітня 2014 року, в порядку спадкування за заповітом, загальною площею 4, 878 га, розташовану на території Ярошвіської сільської ради Роменського району, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 024260 від 20 вересня 2002 року виданого на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 14 вересня 2001 року на імя ОСОБА_7.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

У випадку подання апеляційної скарги на рішення суду - рішення набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис…

Копія вірна :

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8