Ухвала суду № 61776441, 20.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6044/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрова Є.С.,

при секретарі судового засідання Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2016 року до Теплодарського міського суду Одеської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 1-3).

30.06.2016 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто» (а.с. 37-40).

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто» було залишено без руху у звязку із несплатою судового збору (а.с. 71-72).

Не погоджуючись з вище вказаною ухвалою ОСОБА_2 06.07.2016 року подав апеляційну скаргу. Зокрема, ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року апелянт вважає неправильною, обґрунтовуючи це тим, що суддя упереджено поставився до зустрічного позову ОСОБА_2, порушив процесуальний кодекс і право апелянта на захист. Крім цього, суддя не зважала на прохання позивача відстрочити або розстрочити судовий збір. А також апелянт вважає, що Теплодарський міський суд Одеської області у своїй ухвалі від 02.07.2016 року неправильно призначив суму судового збору, яка підлягає оплаті. Тому, апелянт просить ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху скасувати; дозволити розстрочити оплату судового збору; призначити суму оплати судового збору зустрічного позову; призначити суму судового збору, який підлягає оплаті за подання апеляційної скарги (а.с.74-75). До апеляційної скарги додаються відповідні докази, які підтверджують необхідність відстрочки або розстрочки сплати судового збору (а.с. 76,77).

20.07.2016 року ухвалою апеляційного суду Одеської області було відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху, а також задоволено клопотання апелянта про відстрочення судового збору (а.с.80-81).

В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники в судове засідання не зявились, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, які зявились, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Залишаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто» без руху, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічна позовна заява подана без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме до неї не додані документи, що підтверджують сплату судового збору. Також суд першої інстанції розрахував суму судового збору, яку необхідно сплатити апелянту. А саме, що за одну позовну вимогу немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1378*0,4=551,2 грн. У звязку з тим, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначив дві вимоги немайнового характеру, то за них йому належить сплатити 551,2*2=1102,4 грн. Також ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про відновлення честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, якою просив стягнути моральну шкоду в розмірі 9 500 грн., відповідно до п.1.5, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» йому належить сплатити 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, ОСОБА_2 за дану позовну вимогу повинен сплатити 1378 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати) оскільки 1,5% від 9 500 грн. дорівнює 142,5 грн. Отже сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1378+1102,4=2480,4 грн. (а.с.71-72). Але повністю погодитись з висновком суду першої інстанції колегія суддів не може виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 30.06.2016 року подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство «Наше місто», якою просив суд: 1) визнати моральну шкоду у сумі 9500 грн., спричинену тим, що сплачуючи з листопада 2015 року по підвищеним тарифам за житлово-комунальні послуги, а також сплачуючи минулий борг, сімя ОСОБА_2 змушена голодувати, не доїдати, не лікуватися та ін.; 2) визнати, що стягнення заборгованості є злочином проти здоровя сімї ОСОБА_2, так як сімя ОСОБА_2 живе нижче реального прожиткового мінімуму; 3) визнати, що ОСОБА_2 та його сімя не має заборгованості за опалення та квартплату (а.с.37-40).

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Як вбачається з вказаного позову суд першої інстанції залишаючи зустрічну позовну заяву без руху на підставі несплати судового збору не звернув увагу на інші недоліки зустрічної позовної заяви, а саме редакцію позовних вимог: «1) визнати моральну шкоду у сумі 9 500 грн., спричинену тим, що сплачуючи з листопада 2015 року по підвищеним тарифам за житлово-комунальні послуги, а також сплачуючи минулий борг, сімя ОСОБА_2 змушена голодувати, не доїдати, не лікуватися та ін.; 2) визнати, що стягнення заборгованості є злочином проти здоровя сімї ОСОБА_2, так як сімя ОСОБА_2 живе нижче реального прожиткового мінімуму; 3) визнати, що ОСОБА_2 та його сімя не має заборгованості за опалення та квартплату». Тобто, з тексту не вбачається з кого стягнути моральну шкоду та на користь кого стягнути. Вимога «визнати, що стягнення заборгованості є злочином» взагалі не кваліфікується: чи то вимога про встановлення факту, чи то заява про скоєння злочину. Вимога «визнати, що ОСОБА_2 та його сімя не має заборгованості за опалення та квартплату» також редакційно не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. Крім того, назва позовної заяви «о восстановлении чести и достоинства, возмещении морального вреда», також не обґрунтовується жодним посиланням у позовній заяві, хоча це питання має пряме значення для визначення розміру судового збору.

Так, слід виходити з того, що якщо вимога про відшкодування моральної шкоди повязана з неправомірними діями відповідача (-ів), то за одну позовну вимогу немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1378*0,4=551,2 грн.

У разі якщо йдеться про відновлення честі та гідності та відшкодування моральної шкоди завданої порушенням честі і гідності (наприклад, розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності), то виходячи з розміру заявленої компенсації моральної шкоди в розмірі 9500 грн, відповідно до п.1.5, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» йому належить сплатити 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, ОСОБА_2 за дану позовну вимогу повинен сплатити 1378 грн (1 розмір мінімальної заробітної плати) оскільки 1,5% від 9500 грн. дорівнює 142,5 грн.

Як розяснив пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 10 від 17.10.2014 року пунктом 12 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п.1.2, ч. 2, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сума судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Отже, щоб правильно розрахувати суму судового збору необхідно спочатку визначитися з редакцією позовних вимог, для чого залишити позовну заяву без руху.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а згідно ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, то колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, та повертає справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Оскільки апелянту надавалася відстрочка для сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті, то судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Вказана сума входить до судових витрат, а тому в порядку ст. 88 ЦПК України в залежності від результаті розгляду справи по суті може бути стягнута зі сторони проти якої буде ухвалене рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху - задовольнити частково.

Ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху скасувати. Питання в частині визначення судових витрат передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 02.07.2016 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху у розмірі 290 (двісті девяносто) гривень.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Одеської області

ОСОБА_6

ОСОБА_7