Постанова № 61775953, 03.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2016 року № 826/27549/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Міністерства юстиції України

про визнання дій (бездіяльності) протиправними та стягнення моральної шкоди,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням клопотання вх. від 11.05.2016 р. №36135/16, просив:

- визнати протиправними та такими, що порушили немайнове право позивача дії (бездіяльність) Міністерства юстиції України під час розгляду звернень позивача від 09.07.2015 р., від 21.10.2015 р., від 23.03.2016 р.;

- стягнути з відповідача на користь позивача в якості компенсації за завдану моральну шкоду, яка виникла внаслідок порушення його немайнового права, грошові кошти в сумі 9490 грн.

У справі наявні письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких Міністерство юстиції України позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості та невмотивованості. Між тим, відповідачем зазначено, що у межах повноважень та правового поля позивачу надано повну та обґрунтовану відповідь по суті питань, порушених у зверненні від 09.07.2015 р. та в межах строків, установлених ст. 20 Закону, про що проінформовано автора звернення та орган, який надіслав дане звернення.

Водночас, як йдеться у запереченнях, у листі від 25.11.2015 р. №190/Б-22580/9.4 Міністерством надано відповідь по суті кожного питання звернення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отож, беручи до уваги наведені обставини, згідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив розгляд даної адміністративної справи продовжити в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши наявні у справі документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції листом від 10.09.2015 р. № 04-19/12-4996 надіслано звернення ОСОБА_1 від 09.07.2015 р. з додатками на 77 арк. щодо проведення перевірки суддів на адресу Міністерства юстиції України (а.с 7).

14.09.2015 р. зазначене звернення надійшло до Мін'юсту. У день надходження йому згідно з номенклатурою реєстрації присвоєно №2022-0-1-15. Вказане підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Міністерства юстиції України у правому нижньому кутку листа від 10.09.2015 р. №04-19/12-4996 та реєстраційно-контрольною карткою.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» Міністерством юстиції України було надано відповідь на вищезазначене звернення листом від 23.09.2015 р. № 2022-0-1-15/9.4.

У зазначеному листі Мін'юстом надано відповідь по суті звернення позивача, а зокрема:

- роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства процесуальні дії. законність та обґрунтованість судових рішень перевіряються лише судами вищих інстанцій у порядку, визначеному процесуальним законодавством, в той же час поза процесуальний контроль за судовими рішеннями не допускається;

- роз'яснено також, що на підставі ст. 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивач має право особисто або через адвоката надіслати скаргу щодо дій суддів вищих спеціалізованих судів - до Вищої ради юстиції, що знаходиться за адресою: вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050;

- повідомлено порядок оскарження дій суддів, установлений законодавством, роз'яснено, що «акти, дії чи бездіяльність Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Особливості провадження у таких справах визначені ст. 171 вказаного Кодексу;

- проінформовано, що Законом України «Про очищення влади» (далі - Закон про люстрацію) визначаються правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні. Статтею 2 Закону про люстрацію визначені посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), зокрема щодо професійних суддів.

Планом проведення перевірок, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №1025-р «Про затвердження плану проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», передбачено проведення перевірки щодо професійних суддів у строк з грудня 2014 року по грудень 2015 року.

Згідно з ч. 13 ст. 5 Закону про люстрацію в разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених п. 1 та/або 2 ч. 5 ст. 5 Закону про люстрацію, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

З огляду на викладене, як зазначено у листі від 23.09.2015 р. №2022-0-1-15/9.4, у разі надходження від органів, уповноважених на проведення перевірки щодо професійних суддів, відповідного висновку Міністерством юстиції будуть вжиті заходи, передбачені ст. 5 Закону про люстрацію.

Щодо порушеного позивачем питання стосовно ознак корупційних правопорушень в діях посадових осіб інформовано, що ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначені спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, якими є органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції. Також роз'яснено, що у випадку, якщо заявникові відомі факти щодо наявності у діях посадових осіб ознак корупційного правопорушення, така особа може звернутись до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Окрім цього, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції із скаргою від 21.10.2015 р., яка надійшла до Мін'юсту 26.10.2015 р. У день надходження даного звернення згідно з номенклатурою реєстрації присвоєно №Б-22580.

Вказане підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Міністерства юстиції України у правому нижньому кутку листа ОСОБА_1 та реєстраційно-контрольною карткою від 26.10.2015 р. №Б-22580.

У п. 3 згаданого звернення заявник просив у разі ненаправлення матеріалів до Генерального прокурора України чи/або до іншого спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, повернути у п'ятиденний термін рекомендованим листом усі заяви з додатками на 77 арк., що надійшли з Комітету ВР України з питань протидії корупції на поштову адресу позивача для листування.

У п. 5 цього звернення зазначена адреса для листування: Київ-110, а/с № 177, м. Київ, 03110.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» скаржнику ОСОБА_1 було підготовлено та надано відповідь на порушенні у скарзі питання листом від 25.11.2015 р. № 190/Б-22580/9.4 9.

Як йдеться у запереченнях та не ставилось під сумнів позивачем, у телефонній розмові з представником Міністерства юстиції України Гришиною Н. В. позивач підтвердив отримання згаданої відповіді Міністерства юстиції України.

У листі від 25.11.2015 р. № 190/Б-22580/9.4 Мін'юстом надано відповідь по суті звернення, а зокрема, повідомлено, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання.

Стосовно питання щодо перенаправлення звернення протягом п'яти днів за належністю інформовано, що згідно зі ст. 12 Закону дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про засади запобігання і протидії корупції».

Щодо розгляду звернення ОСОБА_1, яке надійшло з Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції листом від 10.09.2015 р. № 04-19/12-4996, заступником Міністра юстиції України Янчуком Антоном Володимировичем повідомлено, що відповідно до п.п. 24 п. 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. №228, Міністр визначає обов'язки першого заступника Міністра, заступників Міністра та заступника Міністра - керівника апарату.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2015 р. №2372/к визначено, що заступник Міністра юстиції Янчук А. В. координує та контролює діяльність Департаменту судової роботи, який відповідальний за опрацювання та підготовку документів, а також забезпечення в установленому порядку розгляду запитів та звернень народних депутатів України, звернень громадян, підприємств, установ і організацій, що надходять до Міністерства з питань пов'язаних з виконанням покладених на Міністра юстиції повноважень у сфері судоустрою, визначених Законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції».

З огляду на викладене заявника повідомлено, що його скарги розглядалися заступником Міністра юстиції Янчуком А. В. у межах повноважень визначених вказаними нормативно-правовими актами та підстави притягнення його до відповідальності відсутні. Водночас, окрім цього, на прохання заявника повернуто додатки, які надійшли з Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції листом від 10.09.2015 р. №04-19/12-4996.

В той же час позивач звернувся на ім»я прем»єр-міністра України Яценюка А.П. із листом від 19.03.2016 р., в якому просив доручити міністру юстиції України направити голові Вищої ради юстиції України для перевірки ряд звернень позивача, що розподілені для розгляду члену Вищої ради юстиції ОСОБА_6 з взяттям на особистий контроль, а також доручити міністру внутрішніх справ України організувати та провести ретельну перевірку законності переатестації та призначення на посади в підрозділи Національної поліції України колишніх слідчих та керівників СВ Солом»янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, також причин та обставин, за яких впродовж 5 років поспіль, як йдеться у зверненні, фактично ігнорується досудове розслідування у кримінальному провадженні №120121210090001357.

Згідно листа від 23.03.2016 р. №41-Б-007299/26 вказаний лист ОСОБА_1, що надійшов до Кабінету Міністрів України, скеровано Міністерству юстиції України, про що повідомлено позивача.

В той же час, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, листом від 13.04.2016 р. за підписом першого заступника міністра юстиції позивачу повернуто усі додатки, які додані до звернення на адресу Секретаріату КМУ листом від 23.03.2016 р. №23.09.2015 та від 25.11.2015 р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Водночас скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із ст. 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Між тим, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно до ст. 12 Закону його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до положень ст. 16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено під час судового розгляду справи, підставою для спірних звернень, звернення позивача за змістом стосуються рішень та дій, вчинених рядом суддів під час здійснення ними правосуддя. За таких обставин, проаналізувавши наявні у справі матеріали, з урахуванням наведених вище законодавчих положень, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, у зв'язку з тим, що спірні звернення позивача не підлягають розгляду в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».

В той же час Міністерством юстиції України у межах повноважень та правового поля надано позивачу повну, обґрунтовану та вичерпну відповідь по суті питань, порушених у спірних зверненнях, про що поінформовано їх автора та орган, який надіслав дане звернення.

Водночас з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог суд відповідно відмовляє у задоволенні моральної шкоди, заявленої позивачем.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді: В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук