Ухвала суду № 61771102, 31.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19012/16-к

Провадження № 1-кс/761/11805/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Слідчого судді: Юзькової О.Л.,

при секретарі: Голопич Н.Р.,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Кононенко Д.Л. про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітан юстиції Кононенко Дмитро Леонідович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Генеральної прокуратури України С. Труш про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 42015100000000795, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.15, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивовано наступним. Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000000795, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.15, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 (далі - ПАТ «УПБ», адреса: 02660, Україна, місто Київ, вулиця Марини Раскової, 15, МФО 300205, ЄДРПОУ 19019775) звернувся з Клопотанням про надання кредиту для забезпечення ліквідності зазначеного банку до Національного банку України в розмірі 120 000 000,00 гривень (лист №01-08/532 від 05.03.14) відповідно до Положення про надання Національним банком України кредитів банкам для збереження їх ліквідності, що затверджене Постановою Національного банку України від 24.02.14 №91 та технічного порядку проведення операцій із надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, що затверджений Національним банком України від 26.02.14 року №103. На підставі постанови Правління НБУ від 28.05.15 № 348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.15 прийнято рішення № 107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Український професійний банк», згідно з яким з 29.05.15 в ПАТ «УПБ» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ». На підставі Постанови Правління НБУ від 28.08.15 № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 28.08.15 № 158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» розпочато з 31.08.15 по 30.08.16. Наслідком незаконних злочинних дій службових осіб ПАТ «УПБ» стала розтрата майна банку, віднесення його до категорії неплатоспроможних та заподіяння великої матеріальної шкоди Державі у вигляді неповернення Національному банку України кредиту, наданого згідно Кредитного договору № 19 від 24.03.14, в сумі 106 695 000,00 (сто шість мільйонів шістсот дев'яносто п'ять тисяч) гривень 00 копійок та нарахованих несплачених процентів у розмірі 1 596 133,77 (один мільйон п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто тридцять три) гривні 77 копійок. В подальшому, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) ПАТ «УПБ», на виконання наказів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ», прийняті рішення про визнання правочинів (договорів відступлення права вимоги, договорів купівлі-продажу майна) нікчемними, про що складено відповідні протоколи. В ході досудового розслідування допитана як свідок ОСОБА_4 показала, що в результаті безпідставного продажу за безцінь кредитних зобов'язань позичальників керівництвом ПАТ «УПБ» прийнято рішення про виведення з-під застави ліквідного заставного майна, за рахунок якого ПАТ «УПБ» міг би задовольнити свої кредиторські вимоги та погашати кредит Національного банку України. Разом з тим, внаслідок таких спільних дій колишніх службових осіб ПАТ «УПБ», власників ТОВ «Розвиток-2012» та ТОВ «ФК Аурум Фінанс», ПАТ «УПБ» безпідставно втратив права вимоги за кредитними договорами на особливо велику суму, а також право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, тобто ПАТ «УПБ» спричинено збитки на суму понад 100 000 000 гривень. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців кінцевими ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зважаючи на викладене вище, є всі підстави вважати, що внаслідок змови ОСОБА_6, ОСОБА_7, колишніх службових осіб ПАТ «УПБ» та власників і службових осіб ТОВ «ФК Аурум Фінанс» заподіяно збитків ПАТ «УПБ» у особливо великому розмірі, шляхом розтрати майнових прав ПАТ «УПБ», що у свою чергу призвело до віднесення банку до категорії неплатоспроможних та заподіяння великої матеріальної шкоди державі у виді неповернення Національному банку України кредиту, наданого згідно Кредитного договору №19 від 24.03.14 року, в сумі 106 695 000,00 (сто шість мільйонів шістсот дев'яносто п'ять тисяч) гривень 00 копійок та нарахованих несплачених процентів - 1 596 133,77 (один мільйон п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто тридцять три) гривні 77 копійок. В ході досудового розслідування допитана як свідок ОСОБА_8 показала, що під час оформлення договорів по відчуженню активів (об'єктів нерухомості, кредитного портфеля) ПАТ «УПБ» не мав можливості повернути кошти, які обліковувались на рахунках клієнтів (через їх відсутність на кореспондентському рахунку), тому для погашення зобов'язань ПАТ «УПБ», всупереч вимогам Постанови НБУ № 293/БТ здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, фактично здійснив таке погашення власними активами без надходження коштів на кореспондентський рахунок № 120019058. Зазначені незаконно сформовані на рахунку ТОВ «Розвиток-2012» кошти у подальшому використані для викупу майна ПАТ «УПБ» та надання фінансової допомоги боржникам Банку для погашення ними своїх зобов'язань. Також за рахунок частини цих коштів, шляхом використання ТОВ «ФК Аурум Фінанс», придбано кредитний портфель Банку на значну суму коштів. Таким чином, службові особи ПАТ «УПБ», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб вчинили розтрату грошових коштів та майна в особливо великих розмірах та довели банк ПАТ «УПБ» до неплатоспроможності, що завдало великої матеріальної шкоди державі та кредиторам. з метою подальшої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та враховуючи той факт, що з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно, зазначене у клопотанні, було об'єктом кримінально протиправних дій, а також може бути передане або відчужене, що унеможливить відшкодування шкоди завданої злочином, необхідно накласти арешт на зазначене нерухоме майно, власниками якого є ПАТ «Тутковський», ПП «Модус», ОСОБА_10, ТОВ «Оркі», ПАТ «Іванівський Льонозавод», ТОВ «Малинський Бекон». З огляду на викладене та враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливого цивільного позову чи можливої конфіскації майна, а також з метою застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, керуючись ст.ст. 96-2, 96-3, 96-4 КК України, а також враховуючи, що вищевказане нерухоме майно, фактично є майном, на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто предметом кримінального правопорушення та об'єктом кримінально протиправних дій, і не забезпечення схоронності якого може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідність накласти арешт на нерухоме майно.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення частково, виходячи із наступного.

Так у провадженні слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України перебуває кримінальне провадження № 42015100000000795, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.15, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 191 КК України

Слідчий просить суд накласти арешт на нерухоме майно, зазначене в клопотанні в порядку ст. 170 КПК України.

Як свідчать матеріали клопотання, майно, на яке вимагається накладення арешту належить на праві власності ПАТ «Тутковський», ПП «Модус», ОСОБА_10, ТОВ «Оркі», ПАТ «Іванівський Льонозавод», ТОВ «Малинський Бекон».

Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За положеннями ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Надані слідчим матеріалами, пояснення ініціатора клопотання свідчать про те, що наявні, в розумінні положень ст. 170 КПК України, підстави для накладення арешту на зазначені слідчим нерухоме майно.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наддасть можливість використання майна як доказу у кримінальному проваджені та враховує інші обставини, що мають бути досліджені відповідно до приписів ст. 173 КПК України.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України.

Аналізуючи надані слідчим пояснення приходжу до висновку про можливість відмови у задоволенні клопотання у цій частині, зважаючи на те, що пояснення слідчого не дають, в розмінні положень КПК України, підстав для застосування такої заборони.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

а саме:

АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 АДРЕСА_1(Станом на 13.05.16 право власності на вищевказане нерухоме майно згідно інформаційних довідок, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином України ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 03.07.1998, видавник: Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві)

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №817194653101, об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, адреса: Полтавська область, м. Полтава, вулиця Яківчанська, будинок 11.

(Станом на 13.05.16 право власності на вищевказане нерухоме майно згідно інформаційних довідок, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП «МОДУС» (код ЄДРПОУ 30547728, адреса місцезнаходження: місто Полтава, вулиця Яківчанська, будинок 11).

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42550880000, об'єкт нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею (кв.м): 8595.4 Адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42696980000, об'єкт нерухомого майна: виробничий одноповерховий корпус №2, (літера З), загальна площа (кв.м): 2250.5, адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28.

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42827980000, об'єкт нерухомого майна: естакада (з кранбалкою 5т.), загальна площа (кв.м): 84, адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42862080000, об'єкт нерухомого майна: склад сипучих матеріалів, загальна площа (кв.м): 60 Адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28.

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42890680000, об'єкт нерухомого майна: насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж), загальна площа (кв.м): 1039.1, адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28.

●Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №42915980000, об'єкт нерухомого майна: ГРП, загальна площа (кв.м): 36 Адреса: м.Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28.

(Станом на 13.05.16 право власності на вищевказане нерухоме майно згідно інформаційних довідок, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 01431334, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28).

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала виконується негайно.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя