Ухвала суду № 61770758, 22.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4053/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Степаненко І.Б.,

за участю прокурора Гончаренка А.О.,

захисника адвоката Горай Л.Й.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Москва Російської Федерації, росіянки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, розлученої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Просить суд викликати в судове засідання для допиту обвинувачену та свідків обвинувачення.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави протягом усього часу судового розгляду кримінального провадження та покладення на неї обов'язків, які були визначені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, термін дії яких закінчився. При цьому прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та існують з її боку ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник та обвинувачена заперечували проти призначення справи до судового розгляду, просили суд повернути обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України. Вважали, що справа підсудна Дніпровському районному суду м.Києва.

Щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченої, сторона захисту заперечувала проти продовження дії застави, просила суд змінити її на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що обвинувачена у повному обсязі виконує покладені на неї обов'язки, з'являється за першим викликом до суду. Крім того, в ухвалі слідчого судді не було зазначено строк дії застави, тому відповідно до вимог КПК України він закінчився.

Ухвалою суду від 21.09.2016 року в задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору було відмовлено.

Крім того, 16.05.2016 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 про повернення йому внесених 25.09.2015 року на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м.Києва у якості застави грошових коштів в сумі 500598 гривень. При цьому він посилається на те, що строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу закінчився 12.11.2015 року, питання про його продовження не вирішувалося, а тому на підставі ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Вказані кошти йому терміново потрібні на лікування матері.

Заставодавець ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений судом про час і місце підготовчого судового засідання, в останнє не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з перебуванням за межами України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання заставодавця, посилаючись на його необґрунтованість, обвинувачена та захисник - просили його задовольнити та повернути ОСОБА_2 заставні кошти.

Учасниками процесу клопотання про обрання чи зміну інших заходів забезпечення кримінального провадження, витребування певних речей чи документів не заявлялись.

Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст.315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про отримання обвинуваченим та захисником обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м.Києва. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Судовий розгляд даного кримінального провадження необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Таким чином, наявні всі підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

При вирішенні клопотання заставодавця про повернення заставних коштів суд виходить із наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 12.09.2015 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, визначено заставу у розмірі 411 мінімальних заробітних плат, що становить 500598 гривень та у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрювану ряд обов'язків у разі внесення застави.

В ухвалі зазначено строк дії обов'язків - два місяці з моменту внесення застави.

З норм ч.3 ст.183 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду визначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч.4 цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.ч.3, 4 ст.183 цього Кодексу.

Частиною 8 ст.182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Аналізуючи вимоги чинного кримінально-процесуального законодавства України, суд приходить до висновку, що застава застосовується у кримінальному провадженні як самостійний запобіжний захід і як альтернатива триманню під вартою. Залежно від цього різним є порядок його затосування.

Чинним КПК України не передбачено строк дії застави як альтернативи триманню під вартою. Крім того, зі змісту ч.8 ст.182 КПК України вбачається, що крім обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний, будучи належним чином повідомлений, з'являтися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та повідомляти про причини своєї неявки.

Таким чином, твердження сторони захисту про припинення дії застави як альтернативного запобіжного заходу у разі припинення покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, а клопотання заставодавця ОСОБА_2, який був ознайомлений під час внесення застави з обов'язками заставодавця та наслідками їх невиконання, задоволенню не підлягає.

Розглядаючи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої на особисте зобов'язання, суд виходить із наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 раніше не судима, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність корупційного злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, у разі засудження за який виключається застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України, про що обізнана обвинувачена, на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченої ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що за ступенем процесуального примусу застава є менш суворим запобіжним заходом, ніш домашній арешт та тримання під вартою, і більш суворим, ніж усі інші запобіжні заходи, обставини вчинення тяжкого корупційного злочину, особу обвинуваченої, та той факт, що реальна загроза майнових втрат у разі недотримання вимог застави спонукає особу до виконання процесуальних обов'язків, які покладені на неї у зв'язку із застосуванням застави, приймаючи до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009 року, з урахуванням захищеного законного інтересу, тяжкості інкримінованого злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання.

Таким чином, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання задоволенню не підлягає.

Крім того, з ухвали слідчого судді від 12.09.2015 року вбачається, що строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_2 обов'язків у зв'язку із затосуванням застави закінчився. Прокурор заявив клопотання про покладення на обвинувачену обов'язків, які були визначені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, термін дії яких закінчився.

Вивчивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши думки учасників судового провадження з цього питання, із урахуванням відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення кримінального провадження та досягнення цілей запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_2 протягом усього часу судового розгляду даного кримінального провадження обов'язки з'являтися за викликом до суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду, здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності), інші документи, які надають право для виїзду з України.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України за відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.177, 182-183, 314-316, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №42015100000001011 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, за адресою: м.Київ, вул.Сергієнка, буд.3, на 14-00 годину 29 вересня 2016 року.

Справу розглядати суддею одноособово.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачена, захисник.

Здійснити судовий виклик свідків обвинувачення та обвинуваченої до суду для допиту.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави протягом усього часу судового розгляду кримінального провадження.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_2 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до суду,

- повідомляти суд про зміну місця проживання,

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду,

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності), інші документи, які надають право для виїзду з України.

Встановити термін дії обов'язків - протягом усього часу судового розгляду кримінального провадження.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_2 про повернення коштів - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику та направити для відома заставодавцю ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна