Ухвала суду № 61770048, 29.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 133/1532/15-ц Провадження № 22-ц/772/2207/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 2Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Луценка В.В., Стадника І.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача адвоката ОСОБА_2; представника відповідача прокурора Рудницького В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2

на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Держава Україна в особі Відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Прокуратури Вінницької області, Регіонального сервісного центру у Вінницькій області про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобовязання вчинити дії,

В с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся в міськрайонний суд з позовом до Держави України в особі Відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Прокуратури Вінницької області, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобовязання відповідача вчинити дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що 04.06.2009 року він на підставі довідки-рахунку придбав у ПП «Ізіда-ОВ» (м.Вінниця) автомобіль «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz 109 CDI», 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDF6396031311447752, за що сплатив на рахунок зазначеного підприємства 76800 грн. В подальшому позивач поставив його на реєстраційний облік в органах МРЕВ та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА №116143.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 17.02.2012 року декларанта ПП «Ізіда-ОВ» ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, що передбачене статтю 352 МК України та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави ряду транспортних засобів, в тому числі належного на праві власності позивачу вищевказаного автомобіля.

В ході виконавчих дій з виконання постанови про конфіскацію транспортного засобу в дохід держави 08.07.2013 року в звязку з тим, що аукціони з реалізації майна не відбулися, комісією прийнято рішення щодо безоплатної передачі даного автомобіля прокуратурі Вінницької області.

Посилаючись на те, що позбавлення його права власності - конфіскація автомобіля відбулася з порушенням прав позивача і норм як національного законодавства України, зокрема, Цивільного кодексу України, так і Конвенції про захист прав людини і основних свобод, практики Європейського суду з прав людини, ОСОБА_3 просив витребувати від прокуратури Вінницької області і передати йому у власність автомобіль «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz 109 CDI», 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDF6396031311447752 і зобовязати Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області перереєструвати вказаний автомобіль на нього.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням представник позивача адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав і просить її задовольнити.

Прокурори Клименко Д.С., Рудницький В.С., представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечили, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване.

Інші особи, які беруть участь в справі, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не зявилися, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача і відповідачів, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2009 року ОСОБА_3 на підставі довідкирахунку № 009444 придбано автомобіль «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI», 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDF639603131147752 у ПП «Ізіда ОВ», м .Вінниця (а. с. 9).

Даний автомобіль було постановлено на облік в МРЕВ Козятинського району з видачею ОСОБА_3 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА 116143 (а. с. 11, 12, 13).

Постановою Староміського районного суду Вінницької області від 17.02.2012 року ОСОБА_6, визнано винною у вчиненні правопорушення, що передбачене статтею 352 МК України (переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) та застосовано до неї стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави 91 автомобіля, в тому числі і автомобіля «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI» 2005 року випуск, кузов номер WDF63960313114752.

Судом, зокрема, встановлено, що громадянка ОСОБА_4 працюючи на посаді декларанта ПП «Ізіда-ОВ», подала до митного контролю та митного оформлення у Вінницьку митницю, документи переміщення 91 транспортного засобу загальною митною вартістю 6 295 475,90 грн., в тому числі автомобіля «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI» 2005 року випуску, кузов номер WDF63960313114752, через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані (а. с. 25-37).

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції від 18.05.2012 року ВП №32657055 відкрито виконавче провадження про конфіскацію в дохід держави автомобіля «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI» 2005 року випуску, який знаходився на відповідальному зберіганні в ОСОБА_3, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14).

Постановою від 18.05.2012 року державного виконавця ДВС Козятинського МУЮ накладено арешт на зазначений автомобіль, як на речовий доказ по справі про адміністративне правопорушення, боржником по якій є ОСОБА_4 та заборонено ОСОБА_3 здійснювати відчуження вищевказаного майна (а. с. 15).

31.05.2012 року складено акт опису й арешту майна, зокрема, автомобіля «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI» 2005 року випуску, який був переданий позивачу з попередженням останнього про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна (а. с. 23-24).

29.10.2012 року державним виконавцем винесено постанову про розшук зазначеного автомобіля (а.с.18), а 07.11.2012 року розшук припинено у зв`язку із встановленням місця його знаходження.

04.07.2013 року на адресу відділу ДВС надійшов лист №13/2-16 від прокуратури Вінницької області про вирішення питання щодо передачі автомобіля «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI», 2005 року випуску, кузов номер WDF63960313114752 на баланс прокуратури Вінницької області для подальшого використання у службовій діяльності (а. с. 21).

08.07.2013 року комісією прийнято рішення щодо безоплатної передачі вищевказаного автомобіля прокуратурі Вінницької області, про що складений акт про безоплатну передачу товарноматеріальних цінностей від 08.07.2013 року (а. с. 21, 47-48), а 22.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 21).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 09.08.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10.09.2012 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_7, податкової інспекції в м. Вінниці про визнання права власності на автомобіль «Daimler-Chrysler Mercedes-Benz Vito 109 CDI», 2005 року випуску, кузов номер WDF63960313114752, державний номер НОМЕР_1 та у знятті арешту на зазначений автомобіль (а. с. 53-58).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10.09.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2012 року залишено без змін.

Крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 про визнання протиправними дій управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області та ВДВС Козятинського МРУЮ щодо опису і арешту майна, а також зобовязання повернути йому транспортний засіб (а. с. 59-72)

На час розгляду справи по суті спірний автомобіль перебуває у власності прокуратури Вінницької області де і використовується.

Отже стверджуване позивачем втручання держави в його захищене статтею 1 Першого протоколу право вільно володіти своїм майном здійснене в межах провадження в справі про порушення митних правил і мало місце в 2012 році.

Законною підставою для такого втручання були положення Митного кодексу України в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин, а саме п. 3 статті 322, ч. 2-3 статті 326, ст. 352 цього Кодексу, відповідно до яких конфіскація транспортного засобу безпосереднього предмета порушення митних правил є одним із стягнень за порушення митних правил і полягає у примусовому вилученні транспортного засобу, і безоплатній його передачі у власність держави.

При цьому конфіскація такого транспортного засобу застосовується незалежно від того, чи є цей транспортний засіб власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Правомірність позбавлення ОСОБА_8 власності конфіскації його автомобіля була предметом розгляду судів як цивільної, так і адміністративної юрисдикції, які відмовили в задоволенні його позовних вимог, зокрема про визнання права власності на автомобіль з підстав добросовісності його набуття, зняття з нього арешту, визнання протиправними дій державного виконавця і скасування його рішення.

Зазначені рішення набрали законної сили: в справі за позовом ОСОБА_3 до державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна та визнання права власності 10.09.2012 року, в справі за позовом ОСОБА_3 до державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, третя особа ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування рішення 11.12.2013 року.

Отже існують такі, що набрали законної сили, рішення суду не лише про позбавлення позивача його права власності на автомобіль постанова Староміського районного суду м. Вінниці від 17.02.2012 року, а й рішення судів про те, що застосоване до іншої особи стягнення за порушення митних правил конфіскація безпосереднього предмета порушення, не порушує прав позивача як колишнього власника цього транспортного засобу.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

В межах провадження по даній цивільній справі позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності, визнання незаконними рішень і дій органів державної влади, що призвели до припинення (позбавлення) його права власності, хоча і вказав деякі з цих органів в якості відповідачів, не оскаржував правомірності набуття права власності відповідачем - прокуратурою Вінницької області.

Заявлена позивачем вимога також не є способом правового захисту, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦПК України відновлення становища, яке існувало до порушення права, так як для предявлення позову із застосуванням цього способу необхідно, щоб субєктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Натомість позивач посилаючись на ті самі обставини як на підставу позову протиправність позбавлення його права власності шляхом конфіскації автомобіля, й ігноруючи попередні судові рішення, звернувся до суду із позовом до особи, яка на даний час є власником автомобіля, із вимогою про витребування цього майна, тобто із застосуванням способу правового захисту, що передбачений статтею 387 ЦК України право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Даний спосіб захисту права власності отримав в юридичній літературі назву «віндикація» і застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним майном, тобто коли це майно незаконно вибуває з його володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача тощо.

При цьому право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

На підтвердження цієї обставини позивач надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА 116143 від 09.10.2009 року, тобто документ, що втратив чинність, так як виданий до конфіскації автомобіля в дохід держави і його передачі відповідачеві прокуратурі Вінницької області, яка 29.07.2013 року перереєструвала даний автомобіль і є його дійсним власником (а. с. 103).

Таким чином суд першої інстанції, повно й всебічно дослідивши обставини справи та встановивши, що підстави для витребування транспортного засобу від відповідача і передачі його позивачеві відсутні, так як позивач не є власником майна, а відповідач набув його на відповідній правові підставі, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Помилковими є посилання представника позивача на нібито порушення судом першої інстанції в цій справі статті 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод й неврахування відповідної практики Європейського суду з прав людини, так як втручання у відповідне право позивача якщо і мало місце, то відбулося не в даному цивільному провадженні, а в межах провадження в справі про порушення митних правил в 2012 році. Доводи ж позивача про добросовісність набуття ним права власності на спірний автомобіль і необхідність визнання за ним права власності, зняття з автомобіля арешту, відхилені рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2012 року, яке набрало законної сили 10.09.2012 року.

Ігнорування рішення суду щодо неможливості визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, яке набрало законної сили, суперечитиме вимогам принципу правової визначеності як складової частини принципу верховенства права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_9

Судді: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська