Ухвала суду № 61768683, 28.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2131/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Перетятько В.Є., представника відповідача Рогози Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Альвар» є юридичною особою, зареєстроване 27.09.2013 Головним управлінням юстиції у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.09.2013, №10701020000051362, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу №776 від 25.06.2015, згідно п. п. 80.2.5, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК) проведено фактичну перевірку ТОВ «Альвар» з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Перевірка здійснювалась за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 2/34.

За результатами перевірки складено акт від 10.09.2015 № 26/498/21/38916558, згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251), ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).

На підставі вказаних висновків, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.09.2015 №000015/26-55-21, яким на позивача накладено фінансові санкції у розмірі 17 000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Однак, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача про застосування штрафних фінансових санкцій від 18.09.2015 №000015/26-55-21.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразку за жодних обставин не може дорівнювати твердженню про те, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 ПК та пункті 20 Положення № 1251.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 ПК у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 19, 20 Положення № 1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач стверджував, що позивач здійснював торгівлю алкогольними напоями, які марковані марками акцизного податку із зазначенням ціни, яка не відповідає чинним на момент розливу ставкам акцизного податку, так як на наявних марках зазначено ставку, дійсну станом на день здійснення митного оформлення (ввезення на митну територію України) алкогольних напоїв.

Пунктом 216.4 ст. 216 ПК встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Підпунктом 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПК встановлено, що податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Відповідно до абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаною правовою нормою регулюються правовідносини щодо сплати акцизного податку при розливі алкогольних напоїв на території України, а не при ввезенні готової продукції у режимі імпорту.

Таким чином, датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.

Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19 липня 2016 року (справа №823/1785/15).

За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 03.10.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.