Рішення № 61768643, 29.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/45/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 Справа № 908/2135/16

За позовною заявою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України,72-А, код ЄДРПОУ 38025388)

до відповідача Якимівського обєднаного підприємства "Виробниче обєднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. 50 років Жовтня, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 03345455; ліквідатор ОСОБА_1, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, б. 14 )

про відшкодування шкоди

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, дов. від 20.05.2016

СУТЬ СПОРУ

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області подано позов про зобов'язання Якимівського обєднаного підприємства "Виробниче обєднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" про відшкодування шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 16896578.24 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2016 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 21/45/16, справу призначено до розгляду на 02.09.2016 року.

У засідання 02.09.2016 відповідач не зявився, всіх вимог суду не виконав. Засобами електронного звязку надав відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача не можуть бути визнати, оскільки виникли після визнання відповідача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і не були заявлені у встановлені Законом порядку та строки.

У засіданні до відома позивача була надана постанова господарського суду Запорізької області від 17.12.2015 № 23/5009/326/11 стосовно визнання відповідача банкрутом.

Ухвалою від 02.09.2016 суд відклав судове засідання на 29.09.2016 року, 10 - 40.

В судовому засіданні 29.09.2016 позивач позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 29.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес здійснювався за клопотанням сторони без застосування засобів технічної фіксації.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до визначення, наданого у статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєний.

Згідно з Водним кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України. Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися як водним законодавством, так і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з положеннями частини 1 статті 19 Кодексу України про надра - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

У відповідності до ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 вересня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Якимівського орендного підприємства «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» (надалі за текстом «Відповідач»). Перевіркою встановлено, що підприємство в період з 22.02.2012 по 10.09.2013 здійснювало забір води з підземного водоносного горизонту без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра. За вказаний період підприємством було забрано з підземного водоносного горизонту (свердловин) 1 073 003 м3 питної води згідно довідки Відповідача від 10.09.2013 № 538.

За результатами перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Якимівського орендного підприємства «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» від 10.09.2013, де в п.1. Таблиці «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)» зафіксовано вищевказане порушення.

Згідно з п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На підставі матеріалів перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області на ім'я Керівника Якимівського орендного підприємства «Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» було винесено припис №73 від 10.09.2013, п.1 якого було приписано до 10.01.2014 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

З урахуванням викладеного, на підставі довідки Відповідача від 10.09.2013. №538 про кількість забраної питної води в період з 22.02.2012 по 10.09.2013 - 1 073 003 м3 питної води та відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області була розрахована сума збитків, заподіяних державі з боку Відповідача внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами), яка складає 16 896 578 грн. 24 коп. згідно розрахунку від 12.09.2013.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на адресу Відповідача 18.09.2013 було направлено претензію №2777/03 разом із розрахунком розміру шкоди. В добровільному порядку шкоду сплачено відповідачем не було.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2016 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьої статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

На підставі Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України 09.08.2013 № 128, кошти, які надійшли на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головним управлінням в автоматичному режимі за встановленими нормами між державним бюджетом та відповідним місцевими бюджетами.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.12.2015 № 23/5009/326/11 відповідача визнано банкрутом. Разом з тим, судом не приймаються заперечення Відповідача стосовно невизнання вимог позивача з приводу виникнення їх після визнання Відповідача банкрутом і не заявлення у порядку встановленому законодавством про банкрутство, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

За таких обставин, враховуючи їх правомірність позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в доход державного бюджету слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Якимівського обєднаного підприємства "Виробниче обєднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. 50 років Жовтня, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 03345455; ліквідатор ОСОБА_1, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, б. 14) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 16896578 грн. 24 коп. (шістнадцять мільйонів вісімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 24 копійки) на р/р №33117331700017, код ЄДРПОУ 37997243, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач - управління Державної казначейської служби України у Якимівському районі Запорізької області, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області (с. Якимівка Якимівського району Запорізької області), стягувач -Державна екологічна інспекція у Запорізькій області.

Стягнути з Якимівського обєднаного підприємства "Виробниче обєднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. 50 років Жовтня, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 03345455; ліквідатор ОСОБА_1, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, б. 14) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя, № рахунку 31215206783007, МФО 813015) суму 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення 04.10.2016