Ухвала суду № 61763735, 28.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 р.Справа № 643/18029/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Яковенка М.М. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

05 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати незаконними дії суб'єкта владних повноважень - Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у здійсненні зняття його з реєстрації з 28 серпня 2015 року, з місця його постійного проживання та зобов'язати вчинити певні дії по відновленню його реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області незаконно знято його з реєстрації з місця його постійного проживання в квартирі АДРЕСА_1 передумовою чого були неодноразові факти психічного та фізичного тиску на ОСОБА_1 з боку третіх осіб, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами за надані посередницькі послуги з приватизації квартири, шляхом спонукання позивача знятись з реєстрації та продати зазначену квартиру з метою здійснення розрахунку за вказані послуги.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року залучено до участі у розгляді адміністративної справи в якості належного відповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії направлено для розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення мотивовано висновком суду про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки відповідачем в ході розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження правомірності дій Московського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області. В ході офіційного з'ясування обставин у справі, судом не встановлено при здійсненні 28 серпня 2015 року зняття з реєстрації ОСОБА_1 з місця його постійного проживання, порушень вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077. Належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача позивачем та його представник суду не надано та судом не встановлено. При цьому, судом взято до уваги офіційні повідомлення правоохоронних органів та дані, що містяться у постановах слідчого, зазначені вище, щодо непідтвердження в ході кримінального провадження, причетності працівників Московського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області до неправомірних дій відносно ОСОБА_1

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права обставинам справи, колегія суддів, враховуючи межі перегляду судового рішення апеляційною інстанцією, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід залишити без змін, з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів відзначає, що перевіряючи характер дій посадових осіб Московського РВ ГУ ДМС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1, суд адміністративної юрисдикції може надати оцінку таким діям виключно в межах КАС України. Аналіз та висновки стосовно таких дій на предмет наявності чи відсутності ознак кримінально - караного діяння може бути надано в рамках кримінального провадження.

Судом встановлено, що позивач, 28 серпня 2015 звернувся до Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про зняття його з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 з вибуттям за адресою: АДРЕСА_2, яка була зареєстрована в журналі обліку заяв про зняття з реєстрації. До заяви позивач надав міграційному органу також паспорт та військовий квиток (а.с.64-65).

Після перевірки наданих документів, головним спеціалістом міграційного органу Ковальовою О.С. 28 серпня 2015 року здійснено зняття позивача з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проставляння в його паспорті штампу зняття з реєстрації.

До відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Харківській області був надісланий талон зняття з реєстрації місця проживання, до Московського РВК - інформація про зняття ОСОБА_1 з місця проживання: АДРЕСА_1.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання та встановлення випадків їх обмеження, врегульовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до приписів ст. 7 вказаного Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації (абз. 2 ч. 1).

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону (ч. 2).

Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (абз.2, 3 ч.4).

Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів затверджено наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077 (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1.3 Порядку визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюється органом реєстрації, яким в силу приписів п. 1.6 порядку є територіальні підрозділами ДМС України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України, а в рамках даної справи Московський районний відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Згідно п. 3.1 -3.2 Порядку, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється зокрема на підставі: заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

Пунктом 3.5 Порядку визначено, що разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про зняття з реєстрації місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи): перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві про реєстрацію місця проживання особи; реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи; заповнює три примірники талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні, один з яких надсилає до адресно-довідкового підрозділу, другий - до органу державної статистики, а також вносить відомості про зняття з реєстрації особи до картки реєстрації особи та адресної картки, які після зняття з реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС; вносить відомості про зняття з реєстрації особи до повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних, якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату; вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання до паспортного документа шляхом проставлення в ньому штампа зняття з реєстрації місця проживання; повертає особі паспортний документ та третій примірник талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні (п. 3.6 Порядку).

Враховуючи наведені положення та ту обставину, що позивач звернувся до Московського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області з питання зняття з реєстрації місця проживання особисто та надав необхідні документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з чим у міграційного органу не було підстав для відмови у знятті з реєстрації. Оформлення матеріалів зняття з реєстрації відповідало вимогам Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077.

При цьому судовою колегією враховано офіційні повідомлення правоохоронних органів та дані, що містяться у постановах слідчого, наданих на ряд запитів та ухвал про витребування доказів направлених судом першої інстанції при перевірці факту наявності або відсутності в діях посадових осіб Московського РВ ГУ ДМС України в Харківській області ознак протиправності (а.с. 143-148) та висновок службової перевірки посадових осіб Московського РВ в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області (а.с.109, 120-127).

Посилання апелянта на відсутність висновків суду стосовно доводів ОСОБА_1, які зводяться на факт повідомлення про кримінальний злочин колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судом при розгляді даного спору роз'яснено межі компетенції суду адміністративної юрисдикції та вжито передбачені законом заходи, необхідні для повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін, що проявилося у тому, що судом не допитано та не вислухано жодної посадової особи, які були притягнуті до справи, взявши до уваги тільки письмові відповіді, чим позбавлено змоги позивача задати, як він вважає, правильні питання посадовим особам, які на його думку причетні до злочину, колегія суддів вважає необґрунтованим та зазначає наступне.

Змагальність - один із найбільш важливих конституційних принципів адміністративного судочинства

Основний зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.

Гарантією реалізації в адміністративному судочинстві принципу змагальності є широке коло процесуальних прав, якими наділені особи, які беруть участь у справі: знайомитися з матеріалами справи, знімати копії, подавати суду докази та брати участь в їх дослідженні, ставити питання іншим учасникам процесу, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду тощо.

Змагальність сторін не означає пасивної позиції суду, що розглядає справу. Саме суд остаточно визначає коло фактів, які слід встановити по справі (предмет доказування), визначає які обставини кожна із сторін повинна довести, пропонує сторонам подати докази, якщо їх недостатньо, а також витребовує ці докази.

Положеннями ч. 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно приписів ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до приписів ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що судом першої інстанції вчинені дії щодо з'ясування обставин справи, під час слухання справи в судах першої та апеляційної інстанцій клопотань щодо допиту свідків не заявлено, підстави для висновку щодо порушення судом принципу змагальності колегія суддів не вбачає.

Доказів в обґрунтування стверджень позивача ОСОБА_1 щодо вчинення ним дій, направлених на зняття з реєстрації з квартири АДРЕСА_1, під примусом третіх осіб судам не надано.

За поясненнями представників позивача в задоволені цивільного позову ОСОБА_1 про розірвання/визнання недійсною угоди купівлі-продажу квартирі АДРЕСА_1 судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року прийнята судом у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, з вірним встановленням обставин справи, що відповідно до приписів ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін. Підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року відстрочено ОСОБА_1 строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону, що набрала чинності 01.09.2015 року, встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, ставка судового за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.

Таким чином, враховуючи наведене, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 535,92 грн. (110 відсотків від ставки судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру).

Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Пільг щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону) апелянт не має.

Враховуючи наведене, колегія суддів приймає рішення про стягнення з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03 жовтня 2016 року