Ухвала суду № 61763733, 03.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 р.Справа № 820/2712/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2016р. по справі № 820/2712/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія"

до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія", звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області (далі - відповідач), в якому спросив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.04.2016 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Щегульної Г.О. про арешт майна ТОВ "Східна вугільна компанія" та оголошення заборони його відчуження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року вказаний позов задоволено. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Щегульної Г. О. від 19.04.2016 про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження ВП № 50594100 про стягнення з ТОВ " Східна вугільна компанія" на користь Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України боргу у розмірі 93946,71 грн., в т.ч. за виконавчими листами: № 820/3193/15 від 18.06.2015 року на суму 14936,78 грн., № 820/5523/15 від 27.07.2015 року на суму 8077,67 грн., № 820/7512/15 від 02.09.2015 року на суму 18977,64 грн., № 820/9461/15 від 06.11.2015 року на суму 5188,59 грн., № 820/9462/15 від 06.11.2015 року на суму 468,60 грн., № 820/318/16 від 15.03.2016 року на суму 45061,96 грн., №820/318/16 від 15.03.2016 року на суму 1235,47 грн., які об'єднані у зведене провадження постановою державного виконавця від 19.04.2016 року.

19 квітня 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 50594100 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ " Східна вугільна компанія" у межах суми звернення стягнення - 93946,71 грн. та заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, що належить боржникові. Вказана постанова направлена на адресу боржника та отримана ним 29.04.2016 року уповноваженою особою підприємства.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість та правомірність накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон України № 606-XIV) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 33 Закону України № 606-XIV, п.п.3.8 - 3.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 489/20802 від 02 лютого 2012 року визначено, що у разі, якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання. За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Статтею 25, ч. 1 ст. 27 Закону України № 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документу, приймає постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Так, ч.1 ст.31 Закону України № 606-XIV передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону № 606-ХІV), а отже є частиною дій з примусового виконання рішення.

Отже, починаючи вчинення виконавчих дій відповідач повинен був переконатися в отримання копії постанови про відкриття провадження та здійсненні ним заходів по добровільному виконанню рішення у строк встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Абз.2 ч.2 ст.57 Закону України № 606-XIV визначено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, докази вручення позивачу постанов про відкриття виконавчого провадження у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Отже, всупереч положень Закону України № 606-XIV, не направивши боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець розпочав вживати заходів примусового виконання рішення, а саме виніс оскаржувану постанову від 19.04.2016 року про арешт майна ТОВ "Східна вугільна компанія" та оголошення заборони його відчуження.

З огляду на викладене, ТОВ "Східна вугільна компанія", як боржник, було позбавлено можливості добровільно виконати вищенаведений виконавчий лист.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Щегульної Г.О. від 19.04.2016 року про арешт майна ТОВ "Східна вугільна компанія" та оголошення заборони його відчуження не ґрунтується на вимогах Закону № 606-XIV, прийнята без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року по справі № 820/2712/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2016р. по справі № 820/2712/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.