Ухвала суду № 61763657, 03.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12325/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Ісаєнко Ю.А.,

За участю секретаря: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 пред'явила позов до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними, скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із її недоліками.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з тих підстав, що позивачем, в порушенням вимог ст.. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано копію паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, не надано доказів того, коли стало відомо про порушення прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У ч. 1, 2 ст. 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, законодавством регламентовано порядок звернення до суду та вимоги до адміністративного позову, дотримання яких є необхідним для прийняття позовної заяви до судового розгляду та відкриття провадження у справі.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що в позовній заяві ОСОБА_3 зазначені всі обов'язкові реквізити, як того вимагає п.п.1-3 ч.1 ст. 106 КАС України.

Судова колегія також зазначає, що серед вимог до позовної заяви, які регламентовані статтею 106 КАС України, не зазначено такої вимоги як подання позивачем разом з позовною заявою копії паспорта з відміткою про місце реєстрації та довідки про видачу ідентифікаційного коду, а тому висновки суду першої інстанції про те, що неподання ОСОБА_3 зазначених документів при зверненні з позовною заявою є підставою для залишення позову без руху, є помилковими.

Крім того, у ході підготовчого провадження, відповідно до ст. 110 КАС України, суд наділений повноваженнями витребувати у сторін додаткові документи, докази, які він вважає необхідними для вирішення справи.

Разом з тим, ст.106 КАС України не відносить до вимог позовної заяви зазначення позивачем дати, коли йому стало відомо про порушення прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів наголошує, що питання звернення до суду в строк, встановлений процесуальним законодавством, може бути вирішено не лише під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, а також під час розгляду справи по суті. Однак, незазначення даної обставини не є підставою для залишення адміністративного позову без руху.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до ст. 86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального право, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без руху та обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого статтею 6 КАС України та статтею 55 Конституції України.

При цьому, судова колегія також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя І.Й. Петрик

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Ю.А. Ісаєнко

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ісаєнко Ю.А.