Постанова № 61763653, 29.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р. Справа № 545/1817/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2016р. по справі № 545/1817/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в м.Полтава Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції, рядового поліції Балабан Сергія Олексійовича

про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до Управління патрульної поліції в м. Полтава Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції, рядового поліції Балабан Сергія Олексійовича, в якому просив визнати дії інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції, рядового поліції Балабана Сергія Олексійовича у винесенні Постанови серії ПС 2 № 330990 від 04.04.2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП - неправомірними; постанову у справі по адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 330990 від 04.04.2016 року - скасувати; справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції, рядового поліції Балабана Сергія Олексійовича у винесені постанови серії ПС2 № 330990 від 04.04.2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП - неправомірними. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 330990 від 04.04.2016 року - скасовано. В решті позовних відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.04.2016 року інспектором патрульної поліції роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції, рядовим поліції Балабан Сергієм Олексійовичем винесено постанову серії ПС2 № 330990 у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 7).

У вказаній постанові інспектором патрульної поліції зазначено, що ОСОБА_1, 04.04.2016 року 03 год. 00 хв. керуючи автомобілем CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Полтава на вулиці Гагаріна,12, не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», а саме здійснив проїзд без зупинки.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 3300990 від 04.04.2016 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Позивач, не погодившись із діями відповідача та складеною постановою, оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що інспектором в оскаржуваній постанові вказано, що правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП було скоєно в м. Полтаві на вул. Гагаріна, біля будинку № 12, однак, як зазначив позивач, він рухався по вул. Комсомольська в бік перехрестя Гагаріна, а потім повернув на вул. Гагаріна в бік готелю «Палаццо» та Полтавського нотаріального архіву. На вул. Гагаріна, біля будинку 12 знак «Проїзд без зупинки заборонено» відсутній, а отже дійсного місця вчинення адміністративного правопорушення в постанові не встановлено. Крім того, постанова не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, а також не підписана інспектором.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постанова серії ПС2 № 330990 від 04.04.2016року винесена без дотримання вимог ст.283 КУпАП, а тому дії інспектора при її винесенні є неправомірними, а постанова підлягає до скасування.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про закриття провадження по адміністративній справі не відповідає вимогам ст. 162 КАС України та до задоволенню не підлягає.

Колегія суддів частково погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями ч.1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, з копії постанови серія ПС2 №330990 вбачається, що вона, дійсно, не підписана інспектором, у ній відображено місце скоєння правопорушення «м. Полтава, вул. Гагаріна, 12», що суперечить поясненням позивача з приводу того, що на вул. Гагаріна, біля будинку 12 знак «Проїзд без зупинки заборонено» відсутній. При цьому, у постанові міститься підпис позивача, а також зазначення ним про те, що він з порушенням згоден.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу ( посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення ( марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.

Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до висновку про те, що постанова серія ПС2 №330990 від 04.04.2016 року складена з порушенням ст. 283 КУпАП, а отже не може бути визнана судом належним та допустимим доказом у справі, у зв'язку з чим суд критично ставиться до доводів відповідача про визнання позивачем вини, а також не надає оцінку доводам позивача з приводу форми (бланку) постанови.

Відповідачем також надано відеозапис події, здійснений згідно пояснень, з камери на одягу поліцейського.

Проте, колегія суддів зазначає, що порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".

При цьому норма статті 31 Закону України "Про національну поліцію" є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".

Пункт 2 частини 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Обов`язковою умовою її використання є виконання частини 2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".

Частиною 2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відеозаписом, наданим відповідачем, докази дотримання умов, передбачених ч.2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", відсутні.

Також з матеріалів справи не вбачається який саме засіб відео фіксації був використаний. Тобто відсутні докази відповідності фіксації і ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".

Враховуючи зазначене, даний доказ також не може вважатися доказом, отриманим законним шляхом, оскільки він отриманий не у відповідності до вимог спеціальної норми, а саме ст.40 Закону України "Про національну поліцію".

Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні дані щодо засобу, яким здійснювалася технічна фіксація правопорушення.

З урахуванням наведеного, об'єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні.

Запис, якій здійснена при оформленні правопорушення, не містить інформації щодо порушення і відповідно доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з приводу фіксації обставини визнання позивачем факту скоєння правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними.

За таких підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;3) скасовує постанову і закриває справу;4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Прийнявши рішення про скасування постанови інспектора, суд першої інстанції, допустив помилкове застосування ст. 162 КАС України, не врахувавши положень абзацу 2 п. 1 ч. 2 вказаної статті, яка передбачає, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та ст. 293 КУпАП.

Оскільки судом першої інстанції допущено порушенням вимог ст. 162 КАС України та ст. 293 КУпАП, яке встановлення під час апеляційного провадження і таке порушення призвело до неправильного вирішення справи, то постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення із прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити частково.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2016р. по справі № 545/1817/16-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити

В іншій частині постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2016р. по справі № 545/1817/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Старостін В.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.10.2016 р.