Постанова № 61756864, 21.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р. Справа№ 910/8827/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання Верьовкін С.С.

за участю представників:

від позивача: Кравченко Р.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Коржук І.О. - за договором про надання правової допомоги;

розглянувши апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016р.

у справі №910/8827/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс"

до відповідача Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва"

про стягнення 1 672 619,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" про стягнення 1 672 619,24 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору про надання послуг у сфері вирощування сільськогосподарських культур № 32 від 11.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 порушено провадження у справі № 910/8827/16.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнавав позовні вимоги частково, в розмірі 249 254,50 грн. за надані послуги за актами № 14 від 30.07.2014р., № 15 від 04.08.2014р., № 16 від 05.08.2014р., № 29 від 07.10.2014р., № 30 від 08.10.2014р., № 31 від 09.10.2014р. на загальну суму 318 938,15 грн. Інші подані позивачем акти вважав такими, що не підтверджують факт їх надання саме за договором № 32 від 11.10.2013р., вказуючи, що останній не містить переліку та видів послуг. Також вказував на те, що акти №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014р., на яких ґрунтуються вимоги позову, підписані керівником ОСОБА_4, який 30.10.2014р. перебував у відпустці. Зазначав, що лист позивача № 5 від 10.04.2015р. свідчить про те, що станом на 10.04.2015р. акти відповідачем не було підписано.

Відповідач уточнив свої заперечення відзиву і зазначив, що викладені у актах № 17 від 07.08.2014р., № 18 від 08.08.2014р., № 19 17.09.2014р., № 20 від 18.09.2014р., № 21 від 19.09.2014р., № 22 від 22.09.2014р., № 23 від 23.09.2014р., № 24 від 24.09.2014р., № 25 від 25.09.2014р., № 26 від 26.09.2014р., № 29 від 29.09.2014р., №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014р. види робіт умовами договору № 32 від 11.10.2013р. не передбачені, калькуляції до цих актів не передбачені і не підписані. Справжність підписів та печатки на вказаних актах викликають сумнів, і перевірки цих фактів потребує спеціальних знань в області почеркознавства та техніки виконання документів. Акти №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014р. підписані від імені директора ОСОБА_4 коли він перебував у відпустці, а тому не мав повноважень на їх підписання. За реально надані послуги за договором № 32 від 11.10.2013р. відповідач вчасно сплатив грошові кошти в сумі 1 027 695,21 грн., а борг визнає на суму 249 254,50 грн.

Рішенням Господарського суд міста Києва від 30.06.2016р. у справі № 910/8827/16 позов, як обґрунтований, задоволено повністю. Стягнуто з Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" 1 672 619,24 грн. основного боргу, 25 089,30 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із висновками та мотивами прийнято судом рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій, зазначаючи, що у відсутність графіку здійснення розрахунків за наданих послуги, а також підписаних актів про прийняття наданих послуг з боку замовника, суд першої інстанції неправомірно задовольнив позов. До того ж вказував апелянт, у нього викликають сумніви підписання наданих позивачем актів уповноваженими представниками відповідача. Ці сумніви суд першої інстанції відмовився спростовувати, адже не призначив почеркознавчої експертизи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі №910/8827/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Чорна Л.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.08.2016р.

05.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016р. у зв'язку з виходом судді Зеленіна В.О. у відпустку, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Мартюк А.І.

У судовому засіданні, що відбулось 23.08.2016р. оголошено перерву до 21.09.2016р.

23.08.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобом.

У судовому засіданні, що відбулось 21.09.2016р., представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, вказував на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, що 11.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" (виконавець) та Державним комерційним підприємством "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (замовник) було укладено договір про надання послуг у сфері вирощування сільськогосподарських культур № 32 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується професійно, якісно та своєчасно за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку за власні кошти надавати послуги у сфері вирощування сільськогосподарських культур (далі - послуги) на сільськогосподарських угіддях замовника загальною площею 1250,4170 га, що розташовані в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та які належать йому на праві постійного користування згідно Державних актів від 24.03.2011 серії ЛЯ № 194403, ЯЯ № 194404, ЯЯ № 194405, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати надані послуги на умовах визначених даним договором.

Додатками до договору визначено зміст, порядок, строки сівби, норми висіву, визначено характер робіт і матеріали, які при цьому використовуються, зазначена приблизна вартість витрат на вирощування певної сільськогосподарської культури на певній площі, вартість амортизації, заробітної плати та інших витрат.

Спір виник в зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати за виконання відповідачем діяльності, пов'язаної з вирощування сільськогосподарських культур, яка у строки та у розмірі, визначені в укладеному між ними договорі, відповідачем, як замовником, не сплачена у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 672 619,24 грн.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 6.1 договору він діє до 31.12.2014р. або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 3.5 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 7 (семи) робочих днів після фактичного надання послуг.

Відповідно до п. 3.6 договору підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо якості цих послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги за договором на загальну суму 1 742 302,89 грн., що підтверджується наступними актами приймання наданих послуг, які підписана та скріплені печатками обох сторін:

№ 14 від 30.07.2014р. на суму 69 683,65 грн.,

№ 15 від 04.08.2014р. на суму 57 690,78 грн.,

№ 16 від 05.08.2014р. на суму 31 963,81 грн.,

№ 17 від 07.08.2014р. на суму 42 620,08 грн.,

№ 18 від 08.08.2014р. на суму 25 890,70 грн.,

№ 19 від 17.09.2014р. на суму 58 005,08 грн.,

№ 20 від 18.09.2014р. на суму 52 732,54 грн.,

№ 21 від 19.09.2014р. на суму 33 748,90 грн.,

№ 22 від 22.09.2014р. на суму 31 111,72 грн.,

№ 23 від 23.09.2014р. на суму 36 356,08 грн.,

№ 24 від 24.09.2014р. на суму 54 420,43 грн.,

№ 25 від 25.09.2014р. на суму 54 420,43 грн.,

№ 26 від 26.09.2014р. на суму 54 420,43 грн.,

№ 29 від 29.09.2014р. на суму 26 740,20 грн.,

№ 30 від 30.09.2014р. на суму 28 124,48 грн.,

№ 29 від 07.10.2014р. на суму 59 643,12 грн.,

№ 30 від 08.10.2014р. на суму 55 798,12 грн.,

№ 31 від 09.10.2014р. на суму 44 158,67 грн.,

№ 32 від 30.10.2014р. на суму 293 128,60 грн.,

№ 33 від 30.10.2014р. на суму 228 868,63 грн.,

№ 34 від 30.10.2014р. на суму 402 776,44 грн.

Відповідно до п. 3.7 договору розрахунки замовника з виконавцем здійснюються лише на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків та доданих до них калькуляцій, що обґрунтовують витрати по кожному окремому акту.

Згідно з п. 3.3 договору оплата наданих виконавцем замовнику послуг здійснюється поетапно. Сторонами протягом 5 діб після збирання та реалізації врожаю окремого виду культури узгоджується та підписується графік здійснення розрахунків за надані послуги.

Якщо розрахунки за наданні послуги виконавця здійснюються замовником шляхом вирощеної продукції, то такий порядок розрахунку здійснюється на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та підписаного акту зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.4 договору).

06.08.2014р. між сторонами складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої здійснено залік заборгованості відповідача за договором в сумі 19 126,09 грн.

Як вбачається з наданої позивачем банківської виписки 23.11.2015р. відповідачем здійснено часткову оплату наданих за договором послуг згідно акту № 14 від 30.07.2014р. в розмірі 50 557,56 грн.

Факт здійснення оплати замовником свідчить про збирання та реалізації врожаю.

Судова колегія, переглядаючи справу, виходить з того, що укладений між сторонами договір носить оплатний характер, хоча строк вартості наданих послуг умовами договору не встановлено. Отже у відсутність погоджених сторонами графіків розрахунку, при оплатному характері послуг, кредитор вправі вимагати виконання оплати у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № б/н від 04.02.2016р. з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 1 672 619,24 грн. (підтверджується фіскальним чеком № 6205 та описом вкладення у цінний лист від 04.02.2016р.).

Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Доводи апелянта з приводу того, що надані позивачем послуги по культивації, внесення гербіцидів під озиму пшеницю, та озимий ріпак посіву озимої пшениці, внесення гербіцидів, подвійного дискування, коткування, культивації та дискування не замовлялися відповідачем і не повинні оплачуватися, суд апеляційної інстанції відхиляє з тих мотивів, що ця діяльність замовника охоплюється предметом укладеного між сторонами договору і відповідач не довів, що ці дії були зайвими для вирощування сільськогосподарських культур. Поряд з цим вартість витрат на вирощування вказаних культур була визначена сторонами як приблизна і підлягала уточненню та оплаті лише на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків та доданих до них калькуляцій, що обґрунтовують витрати по кожному окремому акту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг у повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 1 672 619,24 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, колегія дійшла до висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 1 672 619,24 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно посилання відповідача на те, що акти №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014р. підписано директором ОСОБА_4 у час його перебування у відпустці, то з поданих відповідачем наказу № 13-к від 09.10.2014р. та витягу з наказу № 15 від 24.10.2014р. не вбачається, що під час відпустки директора ОСОБА_4 виконання його обов'язків покладено на іншу особу, тому підписання директором актів не свідчить про відсутність у нього повноважень на це.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи щодо встановлення справжності підписів керівника відповідача - ОСОБА_4 на актах приймання-передачі наданих послуг, то судова колегія не вбачає для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В силу ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, а отже, за висновками суду, відсутні будь-які підстави для призначення у справі судової експертизи, оскільки дослідження всіх обставин даного спору не потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі №910/8827/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі №910/8827/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі №910/8827/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8827/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.І. Мартюк

Л.В. Чорна