Рішення № 61756775, 28.09.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2016 р.Справа № 916/1129/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз- Постачання"

До відповідача: Військової частини 2196 (Котовський прикордонний загін)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства

про стягнення

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності №21/р8-010 від 04.01.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності №2/15 від 17.08.2016р. , ОСОБА_3- згідно довіреності №2/89 від 30.05.2016р., ОСОБА_4 згідно довіреності №2/79 від 23.05.2016р.

Від третьої особи : не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності №21/р8-010 від 04.01.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності №2/15 від 17.08.2016р. , ОСОБА_3- згідно довіреності №2/89 від 30.05.2016р., ОСОБА_4 згідно довіреності №2/79 від 23.05.2016р.

Від третьої особи: не з`явився.

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Одесагаз-Постачання", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини 2196 (Котовський прикордонний загін) (далі- В\ч 2196) про стягнення заборгованості у сумі 180 265 грн. 34 коп., інфляційних втрат у сумі 967 грн. 80 коп., пені у сумі 23 794 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 1 634 грн. 43 коп.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 14.09.2016р. позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати сумі 967 грн. 80 коп., пеню у сумі 23 794 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 1 634 грн. 43 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 31.05.2016р., за клопотанням відповідача у справі, до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом залучено Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства . Зазначена третя особа про місце та дату судових засідань була повідомлена належним чином, але, представник третьої особи в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив, міркувань щодо позову від зазначеної третьої особи до суду не надходило.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.

Ухвалою суду від 29.06.2016р. справу №916/1129/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2016р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., судді Желєзна С.П. та Никифорчук М.І. Ухвалою від 29.06.2016р. справу №916/1129/16 прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.08.2016р., приймаючи перебування судді Никифорчук М.І. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1120/16 для внесення змін до складу колегії суддів. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016р., справа розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., судді Желєзна С.П. та Бездоля Д.О. Ухвалою від 23.08.2016р. справу №916/1129/16 прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23 жовтня 2015 року між ТОВ "Одесагаз- Постачання" (Постачальник) , Публічним акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства (Газорозподільне підприємство) та В\ч 2196 (Споживач) було укладено Договір №021019/137-15 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, згідно якого Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Найменування товару , який Постачальник надає Споживачу згідно цього Договору за кодом ДК України 016-2010:06.20.1- Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (газ природний). Загальна вартість послуг по Договору 297 200 грн. 63 коп. (з ПДВ) . Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.2.1. Договору).

Згідно п.11.1 Договору Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2015р., а у частині оплати за надані послуги до їх повного здійснення. Дія цього Договору може продовжуватись на строк , достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року , в обсязі , що не перевищує 20% суми , визначеної у даному Договорі.

Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.

За умовами розділу У Договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно умовам Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу , визначену згідно з розділом 3 Договору. Оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу , виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу , заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ , Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури. Оплата вартості послуг за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом Постачальника, з якого, у встановленому порядку здійснюється розподіл грошових коштів між субєктами ринку природного газу , у тому числі на рахунок Газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу. Сторони домовилися, що на протязі дії даного Договору ціна на газ визначена в п.5.1 та п.5.2 може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених державних органів, і приймається сторонами до виконання з моменту зміни без додаткового попередження.

Згідно п. 6.3.2 договору Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2015р. , у звязку із зменшенням на 100 000 грн. фактичних видатків на закупівлю послуг на підставі довідки про зміни до кошторису на 2015 рік , сторони погодилися внести зміни до п.2.1,п.3.1.,п.3.10, п.5.3 Договору, зокрема, щодо обсягів постачання природного газу на протязі жовтня грудня та загальної вартості послуг по Договору. Інші умови Договору залишено без змін.

Додатковою угодою №2 від 01.12.2015р. у звязку зі змінами ціни за 1000 куб.м. природного газу, використаного для надання послуг бюджетним установам та організаціям, сторони погодилися внести зміни до п.3.1.,п.3.10, п.5.3, п.5.11 Договору, зокрема, щодо обсягів постачання природного газу на протязі жовтня грудня. Інші умови Договору залишено без змін.

Додатковою угодою №2/1 від 24.12.2015р. у звязку із зменшенням на 94 999 грн. 96 коп. фактичних видатків на закупівлю послуг на підставі довідки про зміни до кошторису на 2015 рік, сторони погодилися внести зміни до п.2.1,п.3.1.,п.3.10, п.5.3 Договору зокрема, щодо обсягів постачання природного газу на протязі жовтня грудня та загальної вартості послуг по Договору. Інші умови Договору залишено без змін.

Додатковою угодою №3 від 31.12.2015р. сторони вирішили доповнити Договір п.10.6, згідно якого дія Договору про закупівлю може продовжитись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі , укладеному в попередньому році. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2016р. , але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Додатковою угодою №4 від 10.02.2016р. суму Договору було збільшено на 20 440 грн. 13 коп., зазначено , що загальна вартість послуг по Договору становить 122 640 грн. 80 коп. (з ПДВ). Крім того, викладено у новій редакції п.3.10 Договору щодо обсягів транспортування та постачання природного газу протязі січня березня 2016р.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору №021019/137-15 він здійснив поставку відповідачу природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2015р. (568 куб.м), від 30.11.2015р. ( 5970 куб.м.) , від 31.12.2015р. (5669 куб.м) , від 31.01.2016р. (7561 куб.м)., від 29.02.2016р. (6698 куб.м), від 31.03.2016р. (3211 куб.м). Але, Споживач В\ч 2196 за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно, заборгованість у сумі 180 265 грн. 34 коп. було оплачено лише в ході розгляду справи.

При цьому, позивач зазначив, що рахунки-фактури на оплату природного газу виписуються Споживачу вчасно, але, за його проханням, без зазначення календарної дати. При цьому, позивач вважає, що рахунок-фактура не є первинним документом , у звязку з чим Споживач мав змогу здійснювати розрахунки на підставі актів прийому-передачі природного газу .

Відповідно до п.7.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом У Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який стягується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 23 794 грн. 40 коп. за неналежне виконання зобовязань за жовтень 2015р. березень 2016р. , яку просить суд стягнути з В\ч 2196 .

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 634 грн.43 коп. та інфляційні втрати у сумі 967 грн. 80 коп. , які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у справі проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст..253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. Відповідно до п.5.6 Договору №021019/137-15 Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури. За таких обставин, умови договору повязують виникнення грошового зобовязання відповідача з відповідною календарною датою (10 число місяця) та настанням події, з якою повязано його початок , а саме - надання позивачем рахунку-фактури. Для здійснення оплати за природний газ за жовтень, листопад, грудень 2015р. позивач лише 22 грудня 2015р. надав В\ч 2196 три рахунки фактури на загальну суму 107 533 грн. 60 коп. При цьому, у рахунках за листопад та грудень було зазначено інші ніж в Договорі банківські реквізити одержувача, що суперечить п.11.3 Договору, відповідно до якого сторони зобовязалися письмово повідомляти про зміну банківських реквізитів не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Відповідач зазначив, що оплату наданих 22.12.2015р. рахунків було здійснено 24.12.2015р. , що підтверджується платіжними дорученнями №3004 на суму 5 088 грн. 62 коп., №3305 на суму 245 грн. 74 коп., №3006 на суму 52 285 грн. 86 коп. , №3007 на суму 49 913 грн. 38 коп. Дійсно, зазначену суму помилково було перераховано на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства, яке є також стороною за Договором, але, відповідач намагався належним чином виконувати свої зобовязання по оплаті за отриманий природний газ, у звязку з чим звернувся до зазначеної особи з заявою про повернення помилково отриманих грошових коштів у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22. Але грошові кошти у сумі 107 533 грн. 60 коп. , у порушення зазначених нормативних актів, ПАТ «ОДЕСАГАЗ» було повернуто лише 16.05.2016р. З урахуванням зазначеного , вже 17.05.2016р. на підставі рахунку фактури №021019 від 17.05.2015р. платіжним дорученням №972 було перераховано ТОВ «Одесагаз-Постачання».

Відповідач також зазначив, що оплата за газ за січень - березень 2016р. здійснювалась на підставі отриманих рахунків-фактур, зокрема рахунок фактура №021019 від 23.03.2016р. на суму 20 440 грн. 13 коп. оплачено платіжним дорученням №466 від 24.03.2016р., рахунок-фактуру 021019 від 12.05.2016р. на суму 44 927 грн. 51 коп. оплачено платіжним дорученням №900 від 12.05.2016р., рахунок фактуру 021019 від 12.05.2016р. на суму 27 386 грн. 63 коп. оплачено платіжним дорученням №899 від 12.05.2016р.

За таких обставин, відповідач просить врахувати, що В\ч 2196 вчиняла дії щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за отриманий природний газ, а також те, що відповідач є субєктом господарської діяльності Державної прикордонної служби України, утримується за рахунок державного бюджету, розпоряджається матеріальними ціностями на праві оперативного управління.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2015 року між ТОВ "Одесагаз- Постачання" (Постачальник) , Публічним акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства (Газорозподільне підприємство) та В\ч 2196 (Споживач) було укладено Договір №021019/137-15 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій , що фінансуються з державного і місцевих бюджетів , згідно якого Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених Договором. Найменування товару , який Постачальник надає Споживачу згідно цього Договору за кодом ДК України 016-2010:06.20.1- Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (газ природний).

Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу , що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.

В матеріалах справи наявні акти прийому-передачі природного газу від 31.10.2015р. (568 куб.м.), від 30.11.2015р. ( 5970 куб.м.) , від 31.12.2015р. (5669 куб.м.), від 31.01.2016р. (7561 куб.м.)., від 29.02.2016р. (6698 куб.м.), від 31.03.2016р. (3211 куб.м.) .

За умовами розділу п.5.7 Договору оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу . Споживач самостійно розраховує суму платежу , виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ , Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно ст.526 цього Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог , що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 525 Цивільного кодексу України заборонено односторонню відмову від зобовязання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, укладаючи Договір №021019/137-15 сторони домовилися, що грошове зобовязання споживача повязане з відповідною календарною датою (10 число місяця) та настанням події, з якою повязано його початок, а саме - надання Постачальником позивачем у справі, рахунку фактури для оплати.

Матеріали справи містять рахунки-фактури 021019 від 22.12.2015р. на суму 5 088 грн. 62 коп. (оплачено платіжним дорученням №3004 від 22.12.2015р. на суму 5 088 грн. 62 коп.), 021019 від 22.12.2015р. на суму 52 531 грн. 60 коп. (оплачено платіжними дорученнями №3005 від 22.12.2015р. на суму 245 грн. 74 коп. та №3006 від 22.12.2015р. на суму 52 285 грн. 86 коп.), 021019 від 22.12.2015р. на суму 49 913 грн. 38 коп. (оплачено платіжним дорученням №3007 від 22 .12.2015р. на суму 49 913 грн. 38 коп.), а також 021019 від 23.03.2016р. на суму 20 440 грн. 13 коп. оплачено платіжним дорученням №466 від 24.03.2016р., рахунок-фактуру 021019 від 12.05.2016р. на суму 44 927 грн. 51 коп. оплачено платіжним дорученням №900 від 12.05.2016р. , рахунок фактуру 021019 від 12.05.2016р. на суму 27 386 грн. 63 коп. оплачено платіжним дорученням №899 від 12.05.2016р.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Отже, у данному випадку сам позивач поручив свої зобовязання щодо своєчасного надання Споживачу відповідачу рахунку-фактури для проведення оплати за отриманий природний газ у строк до 10 числа місяця.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Що стосується посилання позивача на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті у звязку із помилковим перерахуванням грошових коштів на рахунок, то з цього приводу слід зауважити, що відповідач В\ч 2196 ( Котовський прикордонний загін) є субєктом господарської діяльності Державної прикордонної служби України, який утримується за рахунок державного бюджету ( про що свідчать і матеріали справи). За матеріалами справи , 24.12.2015р. В\ч 2196 ( Котовський прикордонний загін) помилково перерахувала грошові кошти у сумі 107 533 грн. 60 коп. на рахунок сторони за Договором №021019/137-15 - Газорозподільного підприємства - Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства, що підтверджується платіжними дорученнями №3004 на суму 5 088 грн. 62 коп., №3305 на суму 245 грн. 74 коп., №3006 на суму 52 285 грн. 86 коп. , №3007 на суму 49 913 грн. 38 коп. З метою повернення помилково перерахованих коштів, та у звязку із відсутністю інших виділених з державного бюджету коштів для оплати за отриманий природний газ відповідач неодноразово звертався до Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в особі Роздільнянського управління експлуатації газового господарства з вимогами щодо повернення помилково отриманих коштів у порядку, встановленому Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22. Але грошові кошти у сумі 107 533 грн. 60 коп. , у порушення зазначених нормативних актів, ПАТ «ОДЕСАГАЗ» було повернуто лише 16.05.2016р. З урахуванням зазначеного , вже 17.05.2016р. на підставі рахунку фактури №021019 від 17.05.2015р. платіжним дорученням №972 було перераховано ТОВ «Одесагаз-Постачання». Отже, відповідач у справі належним чином намагався виконати свої зобовязання за Договором №021019/137-15 щодо своєчасної оплати за отриманий природний газ, усвідомлював про необхідність такої оплати та вчиняв дії, направлені на усунення обставин, результатом яких виявилося несвоєчасне перерахування коштів на рахунок позивача.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, на думку суду, відсутні правові підстави для стягнення з В\ч 2196 пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-Постачання задоволенню не підлягають.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз Постачання відмовити повністю .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 жовтня 2016 р.

Суддя Рога Н.В.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Бездоля Д.О.