ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2016 р.Справа № 916/2026/16
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення
Суддя Рога Н. В.
Представники:
Від позивача: Домальчук М.В. - на підставі довіреності № 01-36/50 від 26.07.2016р.;
Габер Т.О. - на підставі довіреності № 01-36/40 від 31.05.2016р.;
Акименко О.В. - на підставі довіреності № 01-36/22 від 21.01.2016р.
Від відповідача: не з'явився.
В засіданні брали участь:
Від позивача: Акименко О.В. - на підставі довіреності № 01-36/22 від 21.01.2016р. Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованності з орендної плати у сумі 7 193 грн. 53 коп. та неустойки у сумі 26 294 грн. 82 коп.
Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судові засідання не з'явився , про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
24 травня 2011р. між Департаментом (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди №10/60 нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 290,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Строк дії Договору з 24.05.2011р. до 24.04.2014р.
Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП „ОМБТІ та РОН" "25" лютого 2008 року.
Згідно п.1.2 Договору передача в оренду об'єкта, зазначеного у п.1.1. цього Договору,здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна", протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), що з комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, що відбулося « 24» травня 2011р., затвердженого головою комісії з проведення конкурсів на право укладання договорів оренди будівель (споруд, приміщені), які є комунальною власністю, та наказу директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради від « 24» травня 2011 р. № 93.
Відповідно до розділу 2 Договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради; протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси від « 24» травня 2011р. За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить, за перший, після підписання договору оренди, місяць 3000 (три тисячі)гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, з порядку передбаченому чинним законодавством.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2014р. по справі №916/3051/14 Договір №10/60 від 24.05.2011р. розірвано, виселено ФОП ОСОБА_1 з орендованого приміщення та стягнуто заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2013р. до 30.09.2014р. в сумі 23 142 грн. 51 коп. і пеню у сумі 1 591 грн. 98 коп. станом на 02.10.2014р.
Позивач зазначає, що згідно з ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір розривається у судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Оскільки рішення набрало чинності 22.11.2014р., Договір №10/60 від 24.05.2011р. вважається розірваним з 22 листопада 2014р. До цієї дати Договір №10/60 від 24.05.2011р. був чинний, а тому його умови щодо сплати орендної плати повинні були виконуватися в повному обсязі. Проте, до теперішнього часу, як зазначає позивач, відповідач на сплатив орендну плату у повному обсязі, чим порушив п.п.2.2, 2.4 Договору.
За даними позивача, за період з 01.10.2014р. по 21.11.2014р. у відповідача утворилася заборгованість за орендну плату у сумі 7 193 грн. 53 коп.
Відповідно до пункту 4.7 Договору після закінчення строку дії Договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2014р. по справі №916/3051/14 в частині виселення з орендованого приміщення у добровольному порядку ФОП ОСОБА_1 не було виконано.
Згідно з актом старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції нежитлове приміщення було повернуто Департаменту лише 18.02.2015р. шляхом примусового виселення.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З урахуванням зазначеного, позивач нарахував ФОП ОСОБА_1 неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 22.11.2014р. до 18.02.2015р. в сумі 26 294 грн. 82 коп., яку теж просить стягнути з відповідача.
В обгрунтування позову позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти, відповідно до якої господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також на ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2011р. між Департаментом (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди №10/60 нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлових приміщень цокольного поверху загальною площею 290,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (об'єкт оренди).
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2014р. по справі №916/3051/14 Договір №10/60 від 24.05.2011р. розірвано, виселено ФОП ОСОБА_1 з орендованого приміщення та стягнуто заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2013р. до 30.09.2014р. в сумі 23 142 грн. 51 коп. і пеню у сумі 1 591 грн. 98 коп. станом на 02.10.2014р.
Згідно з ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір розривається у судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Оскільки рішення набрало чинності 22.11.2014р., Договір №10/60 від 24.05.2011р. вважається розірваним з 22 листопада 2014р. До вступу рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2011р. у законну силу Договір №10/60 від 24.05.2011р. був чинний, а тому його умови щодо сплати орендної плати повинні були виконуватися в повному обсязі.
Проте, в порушення п.п. 2.2, 2.4 Договору Орендар свої зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.10.2014р. по 21.11.2014р. у відповідача утворилася заборгованість у сумі 7 193 грн. 53 коп.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов'язавшись щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням, з урахуванням щомісячного індексу інфляції повинен був виконати своє зобов'язання, але не виконав. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасникик господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторонни та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій , передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За таких обставин, на думку суду, правомірною та обгрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7 193 грн. 53 коп.
Пунктом 4.7 Договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Згідно ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2014р. по справі №916/3051/14 в частині виселення з приміщення у добровольному порядку відповідачем не було виконано.
Згідно з актом старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції нежитлове приміщення було повернуто Департаменту лише 18.02.2015р. шляхом примусового виселення.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно пункту 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013р. неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму).
Таким чином, позивач правомірно нарахував ФОП ОСОБА_1 неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 22.11.2014р. до 18.02.2015р. в сумі 26 294 грн. 82 коп.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України у розмірі, пропорційному сумі стягнення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909, ГУДКСУ в Одеській обл., МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість по орендній платі у сумі 7 193 грн. 53 коп.., неустойку у сумі 26 294 грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03 жовтня 2016 р.
Суддя Н.В. Рога
Судове рішення № 61756774, Господарський суд Одеської області було прийнято 27.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2026/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: