Ухвала суду № 61754835, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/80/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Димерлія О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Компанії «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по справі за позовом Компанії «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури Миколаївської області та третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання дій та бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Компанія «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) звернулась до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури Миколаївської області та третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила: визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС по винесенню рішення № 2669 від 17.07.2015 року про заборону на вихід судна «NORDIC BULKER 2», ІМО № 9278973, прапор - Республіка Панама, з Миколаївського морського порту; визнати протиправними дії та бездіяльність Миколаївської митниці ДФС, пов'язану з не вилученням предметів порушення митних правил з борту судна «NORDIC BULKER 2», ІМО № 9278973, прапор - Республіка Панама, під час складання протоколів про порушення митних правил № 120/50400/15 від 17.07.2015 року та № 121/50400/15 від 17.07.2015 року; визнати протиправними дії та бездіяльність Миколаївської митниці ДФС, пов'язану з не завершенням/зупиненням митного оформлення товарів на борту судна «NORDIC BULKER 2» ІМО № 9278973, прапор - Республіка Панама, які не були предметом будь-яких правопорушень, в тому числі, не були предметом правопорушень згідно з протоколами про порушення митних правил № 120/50400/15 від 17.07.2015 року та № 121/50400/15 від 17.07.2015 року; стягнути з Миколаївської митниці ДФС через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на користь компанії «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) суму нанесеної матеріальної шкоди у формі збитків в розмірі 329 347,73 долари США.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.07.2015 року судно «NORDIC BULKER 2» було зафрахтоване позивачем для перевезення вантажу.

08.07.2015 року вказане судно зайшло до Миколаївського морського порту для завантаження вантажу.

Для перевезення на судно були завантажені зернові культури, в тому числі, такі, що експортувалися підприємствами ТОВ «Стангор» і ТОВ «Гранд Вол».

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач 16.07.2015 року отримав інформацію про те, що посадові особи підприємств-експортерів ТОВ «Стангор» та ТОВ «Гранд Вол» фактично не могли укласти правочини на експорт зерна та документи на його митне оформлення через смерть та перебування за кордоном цих осіб відповідно.

17.07.2015 року посадовою собою відповідача було складено протоколи №№ 120/30400/15 та 121/50400/15 про порушення митних правил щодо митного брокера ТОВ «Табро» ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

17.07.2015 року перший заступник начальника Миколаївської митниці ДФС Барановський Ю.Г. направив на адресу Капітана Миколаївського морського порту лист № 2669 щодо заборони на відправлення за межі акваторії порту зазначеного судна.

Вказаний лист був відкликаний відповідачем 30.07.2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що вказаний лист від 30.07.2015 року «Щодо відкликання листа митниці» був отриманий Капітаном Миколаївського морського порту 18.08.2015 року.

Позивач вважає, що час з 17.07.2015 року по 20.08.2015 року (дата фактичної можливості виходу судна із порту) є простоєм з вини митного органу, який всупереч положенням статті 511 Митного кодексу України не здійснив своєчасне вилучення предметів порушення митних правил із судна, безпідставно затримав судно тривалий час, а тому повинен відшкодувати заподіяну відповідачу шкоду у вигляді штрафних санкцій, сплачених судновласнику.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявлених вимог позивача, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог позивача, відсутності встановлених обставин щодо протиправної поведінки відповідача та його вини у затримці судна понад встановлені строки, а тому відповідно і відсутності підстав для відшкодування шкоди позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

Статтею 74 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України) передбачено, що організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.

Згідно з частиною 1 статті 75 КТМ України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Пунктом 9 частини 1 статті 78 КТМ України передбачено, що до функцій капітана морського порту належать оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

За змістом статті 79 КТМ України вбачається, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту. Розпорядження капітана морського порту може бути скасовано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, або адміністративним судом у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 89 КТМ України передбачено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в порту, що входять до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають на території та акваторії порту. Розпорядження капітана морського торговельного (морського рибного) порту може бути скасоване тільки центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства).

Частинами 1, 2 статті 91 КТМ України встановлено, що кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 91 КТМ України капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі: а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; б) порушення вимог до суднових документів; в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів; г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 року № 430 затверджено Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту (далі - Порядок), пунктом 1.1 якого визначено, що дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.

Капітан порту не дозволяє капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії порту без відмітки митного органу у генеральній декларації.

За змістом пункту 3.2 Порядку капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту, зокрема, у разі порушення вимог до суднових документів, несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів.

Оформлення виходу судна з порту регулюється главою IV Порядку.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку Капітан судна повинен сповістити капітана морського порту про запланований вихід судна з порту завчасно, але не пізніше ніж за 6 годин до запланованого часу виходу. У разі короткочасної (менше 6 годин) стоянки судна в порту повідомлення про вихід повинно надаватися не пізніше ніж за 2 години до виходу судна з порту. Вихід судна оформляється протягом 2-3 годин до виходу судна з порту після виконання необхідних процедур портовими властями та контролюючими органами, після завершення завантаження і закріплення вантажу. При оформленні виходу судна на ньому обов'язково має бути присутня уповноважена особа Служби.

Пунктом 4.3 Порядку визначено, що для одержання дозволу на вихід з порту капітан судна пред'являє уповноваженій особі Служби: загальну декларацію (додаток 1) з поміткою «Вихід/Departure»; суднову роль; кваліфікаційні документи членів екіпажу (у разі змін з моменту приходу); список пасажирів (за наявності); копію виконавчого вантажного плану судна; схема розміщення вантажу, у разі завантаження вантажів, які потребують кріплення (можуть бути надані в електронному вигляді); розрахунок остійності та повздовжньої міцності корпусу судна протягом усього рейсу; розрахунок і схему кріплення палубних і великовагових вантажів. Надані документи завіряються капітаном судна і зберігаються в Службі протягом 3 років.

Згідно з пунктом 4.8 Порядку жодне судно не має права вийти з порту без відповідного оформлення виходу капітаном морського порту.

Згідно з частиною 3 статті 75 КТМ України капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.7 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 року за № 190 (далі - Положення), це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.

Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу адміністрації морських портів України.

Відповідно до закріплених в Положенні функцій капітана морського порту, ним здійснюється в тому числі оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту в порядку, встановленому чинним законодавством. Капітан морського порту має право відмовити у видачі дозволу на вихід з порту у разі несплати встановлених зборів, штрафів та інших передбачених законодавством платежів.

Капітан морського порту має печатку і штамп із повною назвою Служби українською та англійською мовами. Капітан морського порту видає розпорядження в межах своєї компетенції, веде листування з використанням бланків капітана порту. Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Розпорядження капітана морського порту може бути скасовано Головою Укрморрічінспекції або адміністративним судом у порядку, встановленому законодавством.

Отже, з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту Капітан морського порту видає обов'язкові до виконання розпорядження в межах своєї компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи, Капітаном Миколаївського морського порту не приймалось будь-яких розпоряджень про відмову у видачі дозволу на вихід судна «NORDIC BULKER 2», в тому числі, на підставі листа першого заступника начальника Миколаївської митниці ДФС Барановського Ю.Г. від 17.07.2015 року № 2669 щодо заборони на відправлення за межі акваторії порту зазначеного судна.

Навпаки, за змістом листа т.в.о. капітана морського порту Ононко Ю.Г. від 28.07.2015 року № КП-26/136-15 (а.с.73 т.1) станом на 28.07.2015 року заявка на вихід судна з порту в службу капітана морського порту від капітана судна «NORDIC BULKER 2» (агента) відсутня, процедура оформлення виходу агентом не розпочата.

Будь-яких доказів звернень «NORDIC BULKER 2» на отримання такого дозволу на вихід з порту позивачем не надано.

За змістом наявних в матеріалах справи письмових пояснень позивача, капітан «NORDIC BULKER 2» не звертався за дозволом на вихід з порту, процедури оформлення виходу не розпочинав та відмови Капітана Миколаївського морського порту у наданні такого дозволу не отримував (а.с.107-112).

Тобто, в даному випадку не виникли управлінські відносини між капітаном судна «NORDIC BULKER 2» та митницею і Капітаном Миколаївського морського порту. Лист першого заступника начальника Миколаївської митниці ДФС Барановського Ю.Г. від 17.07.2015 року № 2669 щодо заборони на відправлення за межі акваторії порту судна «NORDIC BULKER 2» був отриманий Капітаном Миколаївського морського порту, проте фактично ним не реалізований та на підставі вказаного листа Капітаном у встановленому порядку рішення про відмову у наданні дозволу на вихід з порту судна «NORDIC BULKER 2» не приймалось.

Водночас, завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Звідси, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення саме суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 15.12.2015 року у справі № 800/206/15, який згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахування має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, оскільки лист першого заступника начальника Миколаївської митниці ДФС Барановський Ю.Г. від 17.07.2015 року № 2669 не був підставою для прийняття Капітаном Миколаївського морського порту рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна «NORDIC BULKER 2», управлінського рішення з боку Капітана порту про відмову у видачі дозволу на вихід судна не приймалось, дії відповідача щодо направлення цього листа не створили для позивача жодних правових наслідків, в тому числі, у вигляді заборони виходу з порту судна «NORDIC BULKER 2», та відповідно цей лист не міг бути підставою для нанесення збитків позивачу внаслідок не виходу судна з порту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про визнання протиправними дій Миколаївської митниці ДФС по винесенню рішення № 2669 від 17.07.2015 року про заборону на вихід судна «NORDIC BULKER 2» з Миколаївського морського порту та стягнення з Миколаївської митниці ДФС на користь позивача суми нанесеної матеріальної шкоди.

Також, доходячи висновку про відсутність підстав для задоволення наведених вимог позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано, що на момент направлення листа першого заступника начальника Миколаївської митниці ДФС Барановського Ю.Г. від 17.07.2015 року № 2669 щодо заборони на відправлення за межі акваторії порту судна «NORDIC BULKER 2» посадовими особами відповідача були складені протоколи №№ 120/30400/15 та 121/50400/15 про порушення митних правил щодо митного брокера ТОВ «Табро» ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України відносно товарів , які знаходилися на судні.

Крім того, суд першої інтенції вірно звернув увагу на те, що 15.07.2015 року слідчим управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області за оперативними матеріалами ОУ ГУ ДФС в Миколаївській області до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені № 32015150000000049 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України щодо невстановленої особи, якою у період з 07.07.2015 року по 14.07.2015 року підроблено та використано шляхом надання до митниці завідомо підроблених документів ТОВ «Стангор». Також, 16.07.2015 року прокуратурою м. Миколаєва за оперативними матеріалами ОУ ГУ ДФС у Миколаївській області до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015150010000064 за ч. 1 ст. 205 КК України за фактом здійснення ТОВ «Гранд Вол» фіктивного підприємництва.

Колегія суддів, також, вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дії та бездіяльність Миколаївської митниці ДФС, пов'язану з не вилученням предметів порушення митних правил з борту судна «NORDIC BULKER 2» під час складання протоколів про порушення митних правил № 120/50400/15 від 17.07.2015 року та № 121/50400/15 від 17.07.2015 року, оскільки під бездіяльністю розуміють пасивну поведінку суб'єкта, тобто не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити. Разом з цим, з наявних в матеріалах справи листів відповідача, протоколів допитів свідків, актів перевірки концентрації газів в трюмах, вбачається, що відповідачем вживались заходи щодо огляду на вилучення предметів порушення митних правил з борту судна «NORDIC BULKER 2», тобто не було допущено бездіяльності, однак такі дії відповідачем були реалізовані фактично 18.08.2015 року з урахуванням процедури фумігації вантажу.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дії та бездіяльності Миколаївської митниці ДФС, пов'язаної з не завершенням/зупиненням митного оформлення товарів на борту судна «NORDIC BULKER 2», які не були предметом будь-яких правопорушень, в тому числі, не були предметом правопорушень згідно з протоколами про порушення митних правил № 120/50400/15 від 17.07.2015 року та № 121/50400/15 від 17.07.2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що інші товари, які знаходилися на борту судна не були своєчасно оформлені відповідачем у митному відношенні, не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між оформленням цих товарів (позивач в позові не визначає яких конкретно) та затримкою виходу судна із порту, а тому відповідно підстави для задоволення вказаних вимог позивача відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Компанії «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по справі за позовом Компанії «БУНГЕ СА» (BUNGE SA) до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури Миколаївської області та третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання дій та бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Димерлій