Ухвала суду № 61754508, 21.09.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11752/16-к>

Провадження № 1-в/638/1217/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Котяш Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про розстрочку виконання вироку суду від 27.07.2016 року по кримінальному провадженню №12015220010000014 за обвинуваченням ОСОБА_1, засудженого за ч. 2 ст. 229 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходилось кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 229 КК України.

Вироком від 27.07.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51000,00 грн.

На теперішній час засудженим штраф за вироком суду не сплачено.

19.08.2016 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання вироку суду, в якій просить розстрочити суму штрафу на 12 місяців з щомісячною оплатою в розмірі 4250,00 грн. та затвердити графік виконання вироку суду від 27.07.2016 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на ст. 373 ЦПК України та ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обовязковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суддя, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вироком від 27.07.2016 року затверджено угоду від 22.07.2016 року по кримінальному провадженню №12015220010000014 про примирення, укладену між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст.229 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 51000,00 грн. Зазначаючи, що одразу всю суму штрафу ОСОБА_1 не має можливості сплатити просить розстрочити її на підставі ст.373 ЦПК та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Згідно з ч.3 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу, призначеного як основне покарання, штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Проте, нормами ст.373 ЦПК та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається ОСОБА_1 не передбачено розстрочки штрафу призначеного вироком суду.

Крім того, ОСОБА_1 до матеріалів заяви не додано доказів скрутного майнового стану заявника, що є підставою для розстрочки штрафу, призначеного за вироком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку ОСОБА_1 штрафу, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.07.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 537, 539 КПК України, суд,

ухвалив:

В задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання вироку Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.07.2016 року по справі №638/11752/16к - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня проголошення.

Суддя -