Ухвала суду № 61754503, 26.09.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18259/14-ц Провадження № 4-с/638/114/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дзержинський ВДВС у місті Харкові ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова було ухвалене заочне рішення по цивільній справі № 638/18259/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання цього рішення, 10 серпня 2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист про виселення ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) з іпотечного майна - квартири № 41 (сорок один) в житловому будинку № 49-Б (сорок девять літера «Б») по вулиці Двадцять третього серпня в місті Харкові, житловою площею 14,3 кв.м., загальною площею 27,5 кв.м., який 19 серпня 2015 року, в порядку ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», був поданий представником ОСОБА_1 через канцелярію до Дзержинського ВДВС ХМУЮ разом з заявою про відкриття виконавчого провадження.

21 серпня 2015 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 51376146.

У звязку із відсутністю реального виконання виконавчих документів, яке виявилось у відсутності виконання рішення суду протягом близько 9 місяців, стягувач просив визнати дії державного виконавця незаконними.

Ухвалою суду від 26.09.2016 провадження у справі по частині вимог закрито у звязку із тим, що по суті вимог судом прийнято ухвалу від 25.12.2015 року (справа № 638/18259/14-ц, провадження № 4-с/638/138/15), яка сторонами не оскаржувалась.

Крім того, ОСОБА_1 у своїй скарзі вказав про те, що він не є спеціалістом в галузі права і не може самостійно захистити свої права і законні інтереси, а тому звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр правової допомоги» для отримання кваліфікованої правової допомоги зі складення скарги на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця до Дзержинського районного суду м. Харкова і подальшого ведення цієї справи - аж до її остаточного вирішення, у звязку із чим просив компенсувати повязані із цим витрати.

У судове засідання сторони попри належне повідомлення не зявились, про причини неявки державного виконавця суд не повідомлено, скаржником подано заяву про розгляд заяви за її відсутності.

Представник Дзержинського ВДВС ХМУЮ письмових заперечень проти скарги з посиланням на докази, якими обґрунтовується, суду не надавав, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження за № 51376146, щодо невиконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2015 року у звязку із наступним.

За ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судові рішення, які набрали законної сили, відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Аналогічна норма міститься в ст. 124 Конституції України.

Названою ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 25.12.2015 року визнано бездіяльність державного виконавця, в провадженні якого в провадженні якого перебувають виконавчі листи про виселення ОСОБА_3 (податковий номер 25 27 201102) з іпотечного майна квартири № 41 (сорок один) в житловому будинку № 49-Б (сорок девять літера «Б») по вулиці Двадцять третього серпня в місті Харкові, житловою площею 14,3 кв.м., загальною площею 27.5 кв.м., передання предмету іпотеки в управління позивача ОСОБА_1 на період до його реалізації за визначеною ст. 28 Закону України «Про іпотеку» процедурою продажу, а також стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених ним документально

підтверджених судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору в

розмірі 243, 60 грн. та понесених витрат на правову допомогу в сумі 8282, 40 грн., а всього 8526, 00 грн., неправомірною і зобовязано надіслати на адресу стягувача копію ухвали про відкриття виконавчого провадження та вчинити дії на реальне виконання рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 березня 2015 року.

Ухвала суду до цього часу не виконана, виконавче провадження не виконано, у звязку із чим вимога ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження за № 51376146, щодо невиконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2015 року, підлягає задоволенню.

Вимога щодо винесення окремої ухвали, якою направити матеріали цієї цивільної справи до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність, відповідальність за яку передбачена ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, задоволенню не підлягає у звязку із тим, що судом не встановлено достатніх обставин для ініціювання порушення кримінального провадження, наведені заявником обставини на обґрунтування вчинення державним виконавцем Підгірним О.С. кримінального правопорушення у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

В силу ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Зазначені вище обставини є підставою для часткового задоволення скарги.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Суду достовірно відомо, що заявник має вищу юридичну освіту, що спростовує його твердження про те, що він не є спеціалістом в галузі права. Разом із тим, це не позбавляє його права на кваліфіковану юридичну допомогу.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до витрат, повязаних з розглядом справи, які, і свою чергу складають судові витрати, які за загальним правилом, згідно ст. 388 ЦПК України, відповідно до ч. 1 чт. 79 ЦПК України суд присуджує стягнути з відділу державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись 12, 60, 79, 88, 386-388 ЦПК України, ст.ст. 11, 25, 30 ЗУ Про виконавче провадження, -

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 про визнання дій та неправомірну бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області ОСОБА_2, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження за № 51376146, щодо невиконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2015 року.

В задоволенні решти заявлених ОСОБА_1 вимог відмовити.

Стягнути з Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ Харківської області на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу пропорційно частині задоволених вимог в розмірі 696 (шістсот девяносто шість) гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя: О.В. Шишкін