Ухвала суду № 61751556, 27.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

27 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1354/16

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Потапчука В.О. щодо постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 815/1354/16

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна поліція України, у якому, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_1, що відбулась 26 лютого 2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене протоколом ОП № 15.00003978.0023758 від 26 лютого 2016 року, в якому зазначено в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийнятий стосовно позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково .

Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене протоколом ОП № 15.00003978.0023758 від 26 лютого 2016 року, в якому зазначено в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, суддя вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2007 року позивач - ОСОБА_1 безперервно проходила службу в органах внутрішніх справ України.

З липня 2013 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 проходила службу на посаді слідчого слідчого відділення Фрунзівського районного відділу Головного управління МВС України в Одеській області.

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ, який згідно з його преамбулою визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п.1 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закон №580-VІІІ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Закон України "Про Національну поліцію" опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема майор міліції - майор поліції.

Вказані обставини, а саме проведення щодо позивача атестації за результатами якої складено висновок про невідповідність займаній посаді, що має наслідком звільнення і служби в поліції через службову невідповідність, стали підставою його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Суддя не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

По-перше. З матеріалів справи вбачається, що позивач особисто з метою подальшої служби в поліції виявила бажання встановлення її відповідності займаній посаді, а також можливого карєрного росту, пройти атестування в порядку, визначеному наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465.

Статтею 22 Закону України «Про Національну поліцію» керівнику поліції надано право, зокрема, приймати на службу та звільняти зі служби, призначати та звільняти з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

У відповідності до ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами (ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію»).

Враховуючи викладене, саме керівнику Національної поліції, наказом якого позивач був призначений на посаду у Національній поліції, надано право призначати атестування поліцейських, яке повинен був проходити і позивач по справі.

Згідно з ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З комплексного аналізу наведених норм випливає, що керівник поліції має право прийняти рішення про проведення атестування осіб, які згідно з законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади його наказами. Метою атестування поліцейських є оцінка їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Слід відмітити, що позивач був призначений на посаду в порядку переатестування згідно з тимчасовим штатним розкладом у зв'язку з чим існувала необхідність перевірки можливості призначення його на вищу посаду, або ж, у випадку не підтвердження його повної службової відповідності займаній посаді, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Враховуючи викладене, суддя вважає хибними твердження представника позивача, з яким помилково погодився суд першої інстанції, про те, що у спірних відносинах були відсутні підстави для проведення атестування ОСОБА_1,, передбачені частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Суддя відмічає, що за приписами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на службу до поліції саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом.

У свою чергу, для визначення їх відповідності таким вимогам Законом України «Про Національну поліцію» передбачено інститут атестування.

Згідно з ч.5 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 року № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі по текстом Інструкція № 1465), якою було встановлено такий порядок.

До 17.11.2015 року порядок атестування поліцейських був відсутній, у звязку з чим атестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в Національній поліції, у т.ч. й позивача по справі, перед прийняттям їх на службу не проводилось.

У звязку з чим, керівником Національної поліції і було прийнято рішення про проведення атестування всіх працівників Національної поліції.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що призначення ОСОБА_2 на посаду 07.11.2015 року та присвоєння їй спеціального звання «старший лейтенант поліції» не свідчило станом на вказану дату про її відповідність займаній посаді у розрізі вимог до поліцейських, встановлених Законом України «Про Національну поліцію», не звільняло позивача від обовязку проходження атестації в подальшому. та не є підставою для визнання протиправним включення позивача до списку поліцейських, які підлягали атестації, і проведення відносно неї такої атестації.

З приводу доводів представника позивача про те, що ОСОБА_1 погодилась пройти атестування під загрозою можливого звільнення, а тому, на думку представника позивача, її згоду не можна вважати добровільною, колегія суддів відмічає, що позивач самостійно, з метою подальшої служби в поліції, виявила бажання підтвердити її відповідність займаній посаді, встановити можливість кар'єрного росту, для чого пройти атестування в порядку, визначеному наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465.

Також суддя враховує позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові по справі № 21-13а14 від 11.03.2014 року, яка, в силу приписів ст.. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування при вирішенні питання по суті, відповідно якої рішення атестаційної комісії носить рекомендаційний характер.

Вказане рішення не потягнуло для позивача правових наслідків, а у зв'язку з цим не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суддя дійшов висновку, про відсутність підстав вважати протиправним рішення атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформлене протоколом ОП № 15.00003978.0023758 від 26 лютого 2016 року, в якому зазначено в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийнятий стосовно позивача та не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_1, що відбулась 26 лютого 2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії, а за таких обставин підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Суддя Потапчук В.О.