Вирок № 61750470, 21.09.2016, Оболонський районний суд міста Києва

21.09.2016 Справа № 756/6963/16-к

№ 1-кп/756/526/16

756/6963/16-к

В И Р О К

іменем України

21 вересня 2016 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого - судді Бевзенко Ю.П.

з участю:

секретаря - Мельника А.О.,

прокурора - Охріменка О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №12015100050012291 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ліпецьк, Російської Федерації, гр.України, одруженого, працюючого водієм тролейбусу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

22.12.2015 близько 18 год. 05 хв., ОСОБА_4, керуючи тролейбусом марки «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1, що рухається по маршруту перевезення громадян №47, рухаючись по проїзній частині пр. Героїв Сталінграду поблизу будинку № 12-Г у місті Києві, від вул. Мате Залки у напрямку вул. Малиновського, перебуваючи у середній смузі проїзної частини, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. п. 1.5 та 2.3 б) Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року і введені в дію з 01.01.2002 року (далі по тексту - ПДР України), не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, наближаючись до наземного регульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, чим грубо порушив п. 8.7.3.е), 8.10 ПДР України, продовжуючи рухатись на червоний сигнал світлофору, що забороняє рух для транспортних засобів, не зупинившись перед дорожньою розміткою 1.14.1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка переходила проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору, що дозволяє рух для пішоходів, з права на ліво відносно руху тролейбусу марки «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6, відповідно до висновку експерта №344/Е від 18.03.2016, отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритої травми правого плеча у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням уламків.

Порушення ОСОБА_4 п.п. 8.7.3е), 8.10 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не визнав та показав суду, що він 22.12.2015р., приблизно о 18 год., керував тролейбусом по пр.Героїв Сталінграду в м.Києві. Під'їжджаючи до зупинки, та проїхавши третьою частиною тролейбуса пішохідний перехід на зелений сигнал світлофора для транспорту, він побачив жінку, яка почала рух з тротуару на проїзну частину. Для уникнення зіткнення він прийняв вліво і загальмував. Подивившись у дзеркало, він побачив, що жінка лежить в кінці тролейбуса. Після цього він вийшов та викликав поліцію і швидку допомогу.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винність у вчиненні злочину повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 22.12.2015р., вона підійшла до світлофору по пр. Героїв Сталінграду, 12-Г. Дочекавшись, поки загориться зелений колір для пішоходів, вона пішла по пішохідному переходу. При цьому тролейбуса вона не бачила. Що було далі, вона не пам'яє.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що 22.12.2015р. вона їхала з сином в 34 тролейбусі. Коли вони вийшли на зупинці по пр. Героїв Сталінграду, йшов дощ. Вони пішли до пішохідного переходу. Коли для них загорівся зелений сигнал світлофору, вони почали переходити пішохідний перехід. Коли вони вже спустилися з бордюру, вона підняла голову і побачила, що їде джип на червоний для нього сигнал світлофора, а за ним, у другій смузі, їде тролейбус. Як вона зрозуміла, водій тролейбуса хотів з другої смуги руху звернути до зупинки. Після цього вона побачила, як впала жінка. При цьому, незнайомий їй хлопець закричав, до водія, куди той їде на червоне світло.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що в грудні 2015р. на пр. Героїв Сталінграду, 12-Г, в м.Києві, вона, дочекавшись зеленого сигналу світлофору для пішоходів, подивилася по сторонам і почала переходити проїзну частину по пішохідному переходу. В цей час вона побачила, як жінку, яка також переходила по вказаному пішохідному переходу, збив тролейбус і остання впала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що на пр. Героїв Сталінграду, 12-Г, в м.Києві, він, дочекавшись зеленого сигналу світлофору, почав переходити проїзну частину по пішохідному переходу. Він встиг зробити крок на пішохідний перехід. Поруч з ним йшла жінка, яка також вийшла на пішохідний перехід. В цей час він побачив, що зліва на великій швидкості їде тролейбус. Він відскочив назад, а вказана жінка зробила ще крок вперед, після чого її збив тролейбус.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що 25.12.2015р. до неї зателефонували і повідомили, що її сестра, ОСОБА_7, потрапила у ДТП. Коли вона побачила ОСОБА_7, та не змогла їй нічого розповісти про обставини ДТП та не могла відповісти на запитання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що 22.12.2015р. йому зателефонували на мобільний телефон і повідомили, що ОСОБА_7 потрапила в ДТП. Після цього він взяв таксі та поїхав до неї в травмпункт. ОСОБА_7 перебувала в лікарні 3 дні та нічого не пам'ятала. В подальшому, він забрав ОСОБА_7 додому.

Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку експерта №344/Е від 18.03.2016 (т.1 а.с.35-39), дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 22.12.2016 о 18 год. 04 хв. у гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мала місце:

-забійна рана лобної ділянки.

-закрита травма правого плеча у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням уламків.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету(тів), могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 22.12.2015 при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом).

Таким чином, між подіями транспортної травми від 22.12.2015 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 є прямий причинно- наслідковий зв'язок.

Необхідно загострити увагу на наступному:

-п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила»), надано вичерпне визначення терміну ушкодження:

-«з медичної точки зору, тілесні ушкодження це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів фізичних, хімічних, біологічних, психічних».

-п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»;

п 22.1 «Правил» визначає таке: ознаки ушкодження середньої тяжкості:

в) тривалий розлад здоров 'я».

-п. 2.3.3. «Правил» визначає таке: «Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день)»;

-у п. 4.13 «Правил» визначено таке: «Судово-медичному експерту належить утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках:

-4.13.1. Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого».

Між «тривалістю розладу здоров'я» (як критерієм судово- медичного визначення ступеню тяжкості) та тривалістю лікування апріорі не існує ніякого кореляційного зв'язку. Тобто, будь-яке лікування, ніякими чином не відображає строки порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій.

Морфологічні властивості виявленого перелому -дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення функції правого плеча буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма правого плеча за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п. п. 2.2.1 /в. та 4.6. «Правил».

Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення ран будь-якої етіології у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, забійна рана в лобній ділянці відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відповідної п.п. 2.3.3. та 4.6. «Правил».

Слід зауважити, що не було виявлено достатніх об'єктивних судово- медичних даних (однократний опис неврологічного статусу та відсутність динаміки його змін) у своїй сукупності дозволяє вважати встановлений діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку», як не обгрунтований, що не підлягає судово-медичній оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Тому відповідно з п. 4.13.1 «Правил», слід утриматися від судово-медичної оцінки встановленого діагнозу.

Згідно з даними токсикологічного аналізу крові №11183 від 22.12.2015, в крові ОСОБА_1 не виявлений етиловий спирт, що дозволяє стверджувати про те, що на момент транспортної травми вона була твереза, за умови, якщо забір крові проводився на час поступлення її до стаціонару

Відповідно до висновку експерта № 386ат від 23.05.2016 року (т.1 а.с.43-50):

1.В ситуації, що склалася безпосередньо перед дорожньо - транспортною пригодою, водій тролейбуса «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, повинен був керуватися вимогами пунктів: 8.7.3.е); 8.10 ПДР України.

2.В даній дорожній ситуації, водій тролейбуса «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом виконання вимог пунктів: 8.7.3.е); 8.10 ПДР України

3.В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія тролейбуса «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам пункту: 8.7.3е); 8.10 ПДР України.

4.Причиною даної дорожньо - транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія тролейбуса «Богдан Т90110» бортовий номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам пунктів: 8.7.3е); 8.10 ПДР України.

З дослідженого в судовому засіданні висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000855 від 22.12.2015р., вбачається, що у ОСОБА_4 ознак сп'яніння виявлено не було (т.1 а.с.59).

Оцінюючи показання обвинуваченого в частині заперечення своєї вини, та посилання на те, що він не порушував ПДР України, оскільки рухався на зелений для нього колір світлофору, а потерпіла переходила проїзну частину на червоний для неї сигнал світлофора, суд не приймає їх до уваги, оскільки вважає, що обвинувачений неправдиво пояснював про обставини вчиненого злочину, намагаючись ввести суд в оману, i розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав та інтересів та намаганням уникнути відповідальності за вчинене.

Так, показання обвинуваченого повністю спростовуються викладеними вище доказами, в тому числі наданими суду показаннями потерпілої ОСОБА_7, свідів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про те, що потерпіла переходила проїзну частину на зелений для неї сигнал світлофору.

Викладені показання потерпілої та свідків, а також дані, що містяться у висновках експертів, суд вважає логічними та об'єктивними, такими що відповідають дійсним встановленим обставинам справи і такими, що спростовують показання обвинуваченого.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_10 в частині дати вказаної ДТП, суд враховує, що з вказаної події пройшов тривалий проміжок часу, а тому не приймає їх до уваги в цій частині.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про недопустимість показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 внаслідок невідкриття останніх стороні захисту, оскільки з досліджених в судовому засіданні опису документів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12015100050012291 та протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що вказані докази були належним чином відкриті стороні захисту.

Доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта №286ат від 23.05.2016р. внаслідок того, що вказаний висновок містить посилання на слідчі експерименти, дані про які не внесено до реєстру матеріалів кримінального провадження, суд не приймає до уваги, оскільки під час дослідження експертом не наведено посилань на вказані слідчі експерименти.

Таким чином, з досліджених судом доказів вбачається, що безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 8.7.3.е), 8.10 ПДР України Правил дорожнього руху України.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про наявність / відсутність обставин, що пом'якшують покарання, суд бере до уваги, в тому числі, той факт, що ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав, а тому своїми показаннями не сприяв швидкому встановленню дійсних обставин справи. Крім того, внаслідок викладеного, а також з показань обвинуваченого в суді вбачається, що обвинувачений не зробив для себе належних висновків і не розкаявся у скоєному, а тому суд приходить до висновку про те, що така обставина, що пом'якшує покарання, як щире каяття у скоєному, відсутня.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, згідно ст.67 КК України, не виявлено.

На підставі викладеного, з урахуванням тяжкості спричинених злочином наслідків, особи обвинуваченого, який одружений, працює водієм тролейбусу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс», відношення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Також, враховуючи вище викладене та обставини справи, суд вважає необхідним застосувати щодо нього додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Але, враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, вчинив злочин вперше, з урахуванням характеризуючих матеріалів, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Вирішуючи питання по цивільному позову потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, в тому числі, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У судовому засіданні встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час та у зв'язку з виконанням ОСОБА_4 трудових обов'язків з КП «Київпастранс», яке і має нести цивільно-правову відповідальність за дії свого працівника.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, фактичні обставини здійснення дорожньо-транспортної пригоди, ступень вини обвинуваченого, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої у зв'язку з отриманим ушкодженням, значне погіршення можливостей потерпілої, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, на підставі положень вказаних нормативно-правових актів, суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій заподіяно моральну шкоду на суму 80000 грн., яка має бути стягнута з КП «Київпастранс».

При цьому, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_13 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31725604) на користь ОСОБА_1 80000 грн. (вісімдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 880 грн. 40 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.П. Бевзенко