Рішення № 61739775, 28.09.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/12853/15-ц

2/296/731/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

Головуючого-судді Колупаєва В.В.

При секретарі Долецькій Ж.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зустрічним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обовязків,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 14069,01 грн. заборгованості по заробітній платі, 25658,34 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 10 000 грн. спричиненої моральної шкоди в звязку із невиплатою заробітної плати в повному обємі, та незаконним утриманням із заробітної плати інших утримань.

В судовому засіданні ПАТ КБ «ПриватБанк» предявив зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення 8802,80 грн. матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обовязків на посаді касира каси банку.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні предявлений позов підтримали повністю із викладених у ньому підстав, а зустрічний позов не визнали повністю за його безпідставністю.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав повністю, з тих підстав, що їх банк повністю розрахувався із позивачем після її звільнення та видав їй трудову книжку, а зустрічний підтримав повністю із викладених у ньому підстав.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає позов ОСОБА_1 таким що підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов ПАТ КБ Банк «ПриватБанк» таким, що не підлягає до задоволення з виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк» з 30.03.2010 року по 21.09.2015 року, працюючи на посаді касира банку.

З ОСОБА_1 та ПАТ КБ Банк «ПриватБанк» 30.03.2010 року також був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Також в судовому засіданні встановлено, що 06.01.2015 року було виявлено в касі ОСОБА_1 нестачу грошових коштів у розмірі 10 000 грн., що підтверджується актом про нестачу №33794163 від 06.01.2015 року, яка також не заперечується ОСОБА_1 в добровільному порядку була нею відшкодована, що відповідає вимогам договору про повну матеріальну відповідальність та вимогам КЗпП України.

Однак в порушення вимог договору про повну матеріальну відповідальність і вимог ст.ст.130,136,137,138 КЗпП України, із заробітної плати ОСОБА_1 було утримано 3991,71 грн. без розпорядження керівника банку на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних інкасатором ОСОБА_2, яким не було вірно вказано номери сумок в чеках супровідних відомостей. При цьому ОСОБА_2 в добровільному порядку частково було відшкодовано спричинені баку матеріальні збитки.

З ОСОБА_1 та банком не укладався договір про колективну відповідальність, а відповідно до вимог ч.2 ст.130 КЗпП України працівник несе відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду.

За те, що ОСОБА_1 в порушення вимог п.5.11.2 Положення про порядок організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме що остання не звірила номери сумок в чеках супровідних відомостей інкасатора ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 була позбавлена премії (депримінована ).

З урахуванням викладеного вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо відшкодування з ОСОБА_1, ще також 8802,80 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Наказом № Є.ZR-УВ-2015-254-п від 21.09.2015 року ОСОБА_1 була звільнена з ПАТ КБ Банк «ПриватБанк» на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» №13.0.0.0./2-2231 сума загального нарахування по заробітній платі ОСОБА_1 складає 38487,47 грн., з яких утримано 5588,94 грн. податків, як з фізичних осіб, 1227,87 грн. єдиний соціальний внесок та 14069,01 грн. інших утримань, в тому числі і 3991,71 грн. безпідставно утриманих коштів.

В порушення ст.116 КЗпП України, з Демянець.Н.І. не було проведено в повному обємі розрахунок після її звільнення з роботи, заборгованість по якій на час звільнення останньої становила 3991,71 грн.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу належних звільненому працівникові сум, підприємство повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Середній заробіток ОСОБА_1 становив 4275,55 грн., що вбачається із довідки ПАТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи викладене ПАТ КБ «ПриватБанк» має виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача в сумі 25658,34 грн. (4275,55 грн. х 6 місяці = 25658,34 грн.).

Також відповідно до ст.237-1 КЗпП України, ПАТ КБ «ПриватБанк» має сплатити позивачу 1500 грн. моральної шкоди, спричиненої несвоєчасною виплатою заробітної плати, що змушувало ОСОБА_1 застосовувати додаткові зусилля до організації свого життя, оскільки на її утриманні є неповнолітня дитина.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд стягує з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 551,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 130, 136, 137, 138, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11 ,30, 60 ,88, 209, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3991,71 грн. заборгованості по заробітній платі, 25658,34 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1500 грн. моральної шкоди та на користь держави 551,20 грн. судового збору.

Зустрічний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обовязків залишити без задоволення за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення подачею апеляційної скарги.

Головуючий суддя В. В. Колупаєв