Постанова № 61736861, 28.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2016 р. №820/1556/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - скасувати податкові повідомлення - рішення №0010541701 від 02.03.2016 року, №0010551701 від 02.03.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок відносин між позичальником - ОСОБА_3 - та банком - ПАТ "Райффайзен банк Аваль"- майновий стан позивача не зазнав необґрунтованого покращення через отримання додаткового блага, оскільки позивачем за кредитним договором було сплачено грошові кошти у сумі більшій, ніж було отримано, що само по собі виключає можливість визнання додатковим благом прощення будь-яких боргів за таким кредитним договором. На підставі вищевикладеного просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що сума додаткового блага отриманого у 2014 році у вигляді суми боргу платника податків анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, закінчення строку позовної давності склала 13017,72 грн. Дана суму повинна включатися до загального річного оподатковуваного доходу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік. На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №76 від 02.02.2016 року на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, ст. 79 п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом в період з 12.02.2016 року по 18.02.2016 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 і.п.н. НОМЕР_1 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року" (а.с.10-13 ).

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року, документальною позаплановою невиїзною перевіркою громадянина ОСОБА_3 встановлені порушення: п.п.164.2.17 (Д) п.164.2 ст.164 та п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 1969,42 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0010541701 від 02.03.2016 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 1969,42 грн. за основним платежем (а.с.16).

Також позивачу на підставі висновків викладених в акті перевірки №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0010551701 від 02.03.2016 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 492,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.17).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, так на адресу Державної податкової інспекції у Московському районі Головного управління ДФС у Харківській області були надіслані заперечення до акту перевірки №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року (а.с.14-15).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 164.2.17, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Суд зазначає, що за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" позивачу були видані грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., під час виконання зазначеного вище договору позивачем було сплачено банку за цим кредитним договором 13000,00 грн. Внаслідок відносин між позивачем та банком майновий стан позивача не зазнав необґрунтованого покращення у вигляді отримання додаткового блага.

Суд зазначає, що підставною для нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивача є повідомлення ПАТ"Райффайзен банк Аваль" листом №04-2-0/1041 від 04.06.2015 року про прощення позивачу суми боргу за кредитним договором в розмірі 13017,72 грн.

Проте проаналізував правову природу прощеної суми грошового зобов'язання, суд зазначає, що вказана сума у розмірі 13017,72 грн. була визначена лише на підставі розрахунку кредитора (банку). При цьому неможливо встановити, чи дійсно у позичальника (позивача) існував обов'язок щодо сплати боргу на користь кредитора на день прощення суми боргу, або такий обов'язок був відсутній внаслідок припинення строку дії кредитного договору, строку нарахування.

Так, для встановлення зазначеної обставини суд ухвалою від 19.04.2016 року по справі №820/1556/16 намагався витребувати у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9):

- копію кредитного договору між ОСОБА_3 та АТ "Райффайзен банк Аваль", за яким банком було прощено борг ОСОБА_3;

- копію додаткового договору до кредитного договору між ОСОБА_3 та АТ "Райффайзен банк Аваль", на підставі якого банком було направлено повідомлення до Державної податкової служби України (Державної фіскальної служби України) про прощення боргу в розмірі 13017,72 грн.;

- копію повідомлення (листа) АТ "Райффайзен банк Аваль" на адресу податкової служби про прощення боргу ОСОБА_3 в розмірі 13017,72 грн.;

- виписку за рахунком (рахунками) ОСОБА_3, відповідно до яких можливо визначити суму виданих кредитних коштів ОСОБА_3 та дати і суми коштів, які були сплачені ОСОБА_3 в рахунок оплати за вказаним кредитом;

- інформацію про характер боргу в розмірі 13017,72 грн., прощеного ОСОБА_3 та чи було вказану суму боргу визначено у рішенні суду (іншому акті індивідуальної дії) або було розраховано банком самостійно.

Проте ПАТ "Райффайзен банк Аваль" не надав жодної інформації. Ухвалою від 19.05.2016 року, суд намагався повторно витребувати зазначені вище документи по справі №820/1556/16. Однак жодної відповіді від ПАТ "Райффайзен банк Аваль" знов не надійшло. Суд зазначає, на запит представника позивача від 04.11.2015 року №151-2-7-00/2060 ПАТ "Райффайзен банк Аваль" відповів, що у банка відсутні підстави для розкриття запитуваної інформації, на підставі доданої до заяви довіреності (а.с.28).

Ухвалою суду від 19.07.2016 року по справі №820/1556/16 суд знов намагався витребувати зазначені в попередніх ухвалах документи, не отримавши відповіді 06.09.2016 року, суд ухвалив застосування заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Суд звертає увагу, що на теперішній час жодних документів від ПАТ "Райффайзен банк Аваль" до суду не надано.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконуючи приписи зазначених статей, та враховуючи положення ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі - оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні у відповідності до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - АТ "Райффайзен банк Аваль" про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0010541701 від 02.03.2016 року та №0010551701 від 02.03.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03.10.2016 року.

Суддя Полях Н.А.