Ухвала суду № 61733130, 29.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

29 вересня 2016 року Справа № 808/2388/16

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3, представник ОСОБА_4,

розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_3 про залишення без розгляду позовної заяви у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_5

до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_3

про визнання відсутності компетенції (повноважень), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_3, в якому з врахуванням поданої уточненої позовної заяви просить: визнати відсутність компетенції (повноважень) у голови Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_3 щодо:

- об'явлення ним перерви на засіданні першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання 10.11.2015 після оголошення ним підсумків виборів депутатів Мелітопольської міської ради та Мелітопольського міського голови в сесійній залі Мелітопольської міської ради, по вул. Грушевського (К.Маркса), 5 в м.Мелітополі тимчасової депутатської президії у складі депутатів Мелітопольської міської ради ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

- перенесення ним засідання першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання з сесійної зали Мелітопольської міської ради по вул. Грушевського (К.Маркса), 5 до приміщення будинку культури ім. Шевченка, м.Мелітополь, пл. Перемоги, 4;

- ставлення в будинку культури ім.Шевченка, м.Мелітополь, пл. Перемоги, 4 на засіданні сесії ради на голосування питання про повторне обрання тимчасової президії депутатів у складі депутатів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7

Позивач в позовній заяві зазначає, що про події, які відбулися 10.11.2015, він дізнався лише 02.02.2016. Представник позивача зазначив, що позивач був присутнім на сесії 10.11.2015, яка відбувалася в залі засідань Мелітопольської міської ради по вул.Грушевського (К.Маркса), 5 в м.Мелітополі. Про подальші дії голови комісії позивачу не було відомо до 02.02.2016.

Відповідач подав письмові заперечення на позовну заяву, в якій просить позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Позивач та його представник зазначають, що про події, які відбувалися 10.11.2015, позивачу було відомо, оскільки вже 11.11.2015 позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання від 10.11.2015. Просять позовну заяву залишити без розгляду.

Розглядаючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, початок перебігу строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.

Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

ОСОБА_5 позовну заяву подав до органу поштового зв'язку 02.08.2016 (а.с.32), позовна заява надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 05.08.2016 (а.с.4).

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з діями голови Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_3, вчиненими ним 10.11.2015, зокрема позивач вважає, що голова виборчої комісії не мав компетенції (повноважень) оголошувати перерву на засіданні сесії ради 10.11.2015 після оголошення підсумків виборів депутатів та міського голови, переносити засідання сесії ради з сесійної зали до приміщення будинку культури, ставити в будинку культури на засіданні ради на голосування питання про повторне обрання тимчасової президії депутатів.

Відповідачем до матеріалів справи надано фотокопію позовної заяви ОСОБА_5, яка подана ним до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 11.11.2015 (а.с.51-54). У цій позовній заяві ОСОБА_5 зазначає, що йому із засобів масової інформації стало відомо, що ввечері 10.11.2015 на сесії, яка відбувалася за адресою: м.Мелітополь, пр-кт Б.Хмельницького, 70 були прийняті рішення ради.

Крім того, у названій позовній заяві ОСОБА_5 зазначає: "10 листопада 2015 року засідання першої сесії Мелітопольської міської ради VІІ скликання, на яку я був запрошений у встановленому законом порядку, розпочалося о 12-00 годин в приміщенні Мелітопольської міської ради по вул. К.Маркса, 5 в м.Мелітополі. Головуючий на сесії - голова Мелітопольської виборчої комісії ОСОБА_3 вручив новообраним депутатам їх посвідчення, після чого було оголошено перерву.

Після перерви сесія продовжила свою роботу, як мені стало відомо пізніше із засобів масової інформації, приблизно о 19-00 годин за адресою: пр-кт Б.Хмельницького, 70 у м. Мелітополі. З яких саме підстав було обрано саме це місце мені не відомо.

Всупереч вимогам діючого законодавства мене не було запрошено на цю сесію, вона проводилася не гласно, в ній було забезпечено участь лише частини обраних депутатів. Час та порядок денний цієї сесії не був доведений ані до відома всіх депутатів Мелітопольської міської ради, ані до громадськості. Таким чином, продовження роботи сесії відбулося з грубим порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту роботи міської ради".

З названої позовної заяви вбачається, що позивачу вже 11.11.2015 було відомо про події, які відбувалися 10.11.2015 на першій сесії Мелітопольської міської ради VІІ скликання. Зокрема, позивач був присутнім на сесії Мелітопольської міської ради, коли голова Мелітопольської міської виборчої комісії ОСОБА_3 оголосив перерву в засіданні сесії; про подальші події, які відбулися 10.11.2015, позивач дізнався (міг дізнатися) із засобів масової інформації. Вказане підтверджується викладеними позивачем в позовній заяві від 11.11.2015 обставинами.

А відтак, наявними в матеріалах справи доказами достовірно підтверджується, що позивач вже 11.11.2015 знав (міг знати) про дії голови Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_3, які вчинялися ним 10.11.2015 на першій сесії Мелітопольської міської ради VІІ скликання, в тому числі і про оголошення перерви в засіданні сесії, і про перенесення засідання першої сесії в інші приміщення, і про питання, які ставилися на голосування головою Мелітопольської виборчої комісії Запорізької області ОСОБА_3

Позивач не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Частиною другою ст. 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч. 5 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи, що провадження у справі було відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, відтак, клопотання відповідача слід задовольнити, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.99, ст.100, ст.121, ст.155, ст.160, ч.3 ст. 162, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_5 до Мелітопольської міської виборчої комісії Запорізької області в особі голови ОСОБА_3 про визнання відсутності компетенції (повноважень), - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька