Ухвала суду № 61731693, 30.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1521/16

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

31 березня 2015р. представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за № б/н від 27 жовтня 2010р. у розмірі 12202грн.39коп. та судових витрат в сумі 243грн.60коп..

В обґрунтування позову представник позивача послався на те, що за кредитним договором б/н від 27 жовтня 2010р. ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушенням своїх зобов'язань за кредитним договором у відповідача перед банком виникла заборгованість станом на 28.02.2015р. у розмірі 12202грн.39коп., яка складається з: - заборгованості за кредитом - 6113грн.22коп.; - заборгованості по процентам - 4589грн.91коп.; - заборгованості за пенею та комісією - 442грн.; - штраф (фіксована частина) - 500грн.; - штраф (процентна складова) - 557грн.26коп.

Справа розглянута у відсутності сторін по справі.

Заочним рішенням суду від 13 липня 2015р. позов ПАТ «Приватбанк» задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12202 грн.39коп. та судові втрати в сумі 243грн.60коп. (а.с.34).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2015р. ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015р. (а.с.101-102).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, при цьому апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права при винесенні даного рішення суду, а саме: судом не зазначено, що рішення суду є заочним, порушений порядок заочного розгляду справи, вона не належним чином була сповіщена про слухання справи, їй не було направлено позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження по справі, судом порушено строки направлення рішення суду сторонам, тому рішення суду є незаконним та необґрунтованим (а.с.79-83).

Справа розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_2 і її представника, які належним чином неодноразово сповіщалися про слухання справи. При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення суду ще у вересні 2015р., у листопаді 2015р. заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в порушені вимог ч.3ст.27 ЦПК України не цікавиться її рухом, справа тривалий час не розглядалася з причин неявки в судове засідання як апелянта ОСОБА_2 так і представника банку, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями і телефонограмами.

Заслухав суддю доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представника Банку, який на виконання ухвали суду від 04 липня 2016р. надав докази на забезпечення позову, які не були витребувані судом першої інстанції та мають значення для вирішення спору, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно ст. 309 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів суду обґрунтованість своїх вимог, тому є підстави для задоволення позову.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2010р. між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 8000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, в обмін на зобов'язання позичальника з поверненням кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві та Умовах і Правилах надання банківських послуг строки (а.с.7).

Згідно з умовами укладеного між сторонами договору він складається із Заяви позичальника та Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови).

На порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 28 лютого 2015р. у розмірі 12202грн.39коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 6113грн.22коп. ;

- заборгованості по процентам - 4589грн.91коп. ;

- заборгованості за пенею та комісією - 442грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500грн.;

- штраф (процентна складова) - 557грн.26коп.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.525 ЦПК України, одностороння відмова від виконання договірного зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитор) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки, тощо.

Відповідно ст.629, ч. 1 ст.610 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_2 не надала суду апеляційної інстанції жодного доказу на підтвердження своїх заперечень проти позову Банку, та зробила лише одне посилання на те, що рішення суду було ухвалено без її присутності, що не є підставою для скасування рішення суду. Тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія ретельно вивчила надані представником Банку докази відповідно до ухвали апеляційного суду від 04 липня 2016р., а саме: кредитну справу ОСОБА_2, копію якої долучено до матеріалів даної справи, докази на отримання ОСОБА_2 грошей за кредитними договорами, дані про перевипуск картки, та дійшла до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги Банку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Т.В.Цюра

С.О.Погорєлова