Ухвала суду № 61728958, 04.07.2016, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 443/725/16-ц

Провадження № 2-сз/443/7/16

УХВАЛА

судового засідання

04 липня 2016 року Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сидорак Б.Г., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про повернення судового збору,-

встановив:

02.07.2016 року ПАТ КБ "Приват Банк" через свого представника звернулось до суду із заявою про повернення судового збору. До заяви додав оригінал платіжного доручення №ВООО1В123В від 31.03.2016 р. на суму 1378,00 грн. В заяві зазначив, що з позовом, за який сплатив даний судовий збір на суму 1378,00 грн., до суду не звертався.

Вирішуючи вказану заяву , суд виходить із наступного.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання повернення судового збору. Однак, в зазначеною нормою як і загалом, даним законом не врегульовано питання повернення судового збору в разі неподання до суду позовної заяви.

Відповідно до п.42 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " від 17.10.2014р. №10 статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214,215ЦПК). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

У п.43 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014р. зазначено, що Законом № 3674-VI не врегульовано порядок повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви чи скарги, тому у суду відсутні підстави для видачі процесуальних чи будь-яких інших документів щодо повернення з Державного бюджету України відповідних сум. Про це заявники повідомляються листом за підписом відповідального працівника апарату суду.

Разом із тим питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви, скарги чи неотримання копій документів заявник може вирішувати згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.

Враховуючи вищевказані обставини та правові приписи, приходжу до висновку, що підстав для повернення заявнику, який не звертався до суду з позовом, сплаченого судового збору немає.

Керуючись ст.ст.208-210 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", Постановою Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про повернення судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя _________

04.07.2016