308/8305/16-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.09.2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонницй суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Леміш О.М
при секретарі Химинець О.Я
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Калинич О.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об"єднаного Управління пенсійного Фонду України Закарпатської області Про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобов"язання здійснити перерахунок призначеної пенсії , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ужгородського об"єднаного Управління пенсійного Фонду України Закарпатської області Про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобов"язання здійснити перерахунок призначеної пенсії, який мотивував тим, що відповідачем порушено його законні права та інтереси у зв»язку з відмовою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у перерахунку пенсії, так як з 09.07.1985 року по листопад 2015 року він працював на різних прокурорських посадах .
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив суд такий задовільнити, вважає відмову не правомірною, а дії відповідача такими що суперечать чинному законодавству.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд відмовити в його задоволенні та при винесенні рішення врахувати обставини викладені в поданих запереченнях.
Заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали справи та вивчивши подані заперечення, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Так, судом встановлено , що з 9 липня 1985 року по листопад 2015 року позивач працював на різних прокурорських посадах в органах прокуратури України, в прокуратурах Херсонської та Закарпатської областей. У січні 2003 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ із змінами, внесеними згідно Закону України від 12.07.2001 №2663- III) з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.
Наказом прокурора Закарпатської області № 936-к від 28 вересня 2011 року він був звільнений з органів прокуратури області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років, а наказом прокурора Закарпатської області № 947-к від 30 вересня 2011 року був повторно прийнятий на роботу в органи прокуратури Закарпатської області, де продовжив працювати на різних посадах, у тому числі керівних на протязі п'яти років.
Наказом прокурора Закарпатської області № 993-к від 2.11.2015 р. був звільнений із займаної посади - старшого прокурора прокурати Закарпатської області з питань правового забезпечення та з органів прокуратури у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників прокуратури (п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до п.п. 1,5 п. З постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» № 1013 від 09.12.2015 року, з 1 грудня 2015 року на 25% було збільшено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців органів прокуратури, що підтверджується виданою позивачу довідкою прокуратури Закарпатської області від 8 липня 2016 року за № 18-184 вих. 16 р.
У зв'язку з цим 12.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою перерахувати йому, на підставі вимог ст.ст. 8, 19, 22, 64, 157 Конституції України, яка має вищу юридичну прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми 2 місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Закарпатської області від 8 липня 2016 року за № 18-184 вих. 16р., долученої до його заяви, без обмежень граничного розміру пенсії.
Однак, рішенням начальника Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (лист від 18.07.2016 № 02/К-99) позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на положення Закону України від 02.03.2015 № 213, яким з 1 червня 2015 року скасовано норми, щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, суд прийшов до висновку , що дії Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області про відмову у перерахунку позивачу пенсії є незаконними і такими, що порушують його Конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.
Зокрема, частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.І ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ із змінами, внесеними згідно Закону України від 12.07.2001 №2663-111) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч.2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ч.12 ст.50-1 Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Частиною 17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому до Закону України «Про прокуратуру» вносилися певні зміни, але внесені зміни стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. ч.12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії. Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності вказаним Законом.
З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України чітко зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів заборонено звужувати зміст та обсяг вже наданих прав. Навіть Конституція України (ст. 157) не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Таким чином, згідно зі статтями 22, 64, 157 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, застосоване стосовно ОСОБА_1 Ужгородським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Закарпатської області положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за №213-УІІІ, погіршує його права, а тому суперечить Конституції України.
Більше того, внесені до Закону України «Про прокуратуру» зміни стосуються виключно тих працівників органів прокуратури, які набули право на пенсійне забезпечення з часу вступу його в дію . Позивачу ж пенсію прзначено у 2003 році і ним же ставиться питання не про її призначення , а про проведення перерахунку на підставі ст. 50 -1 ЗУ Про прокуратуру в редакції на час призначення пенсії.
Таким чином, до спірних правовідносин відноситься застосування саме норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за 213-УІІІ, що суперечить ст. 58 Конституції України, яка має вищу юридичну силу і зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.159, 160, 163 КАС України ,суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов- задоволити.
Визнати протиправними дії та рішення Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області від 18.07.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки від 8 липня 2016 року за № 18-184 вих. 16 р.
Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплат ОСОБА_1 - пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Закарпатської області від 8 липня 2016 року за № 18-184 вих. 16 р. без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час, тобто з 01 січня 2016 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись через 5 днів.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Леміш О.М.
Судове рішення № 61728349, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 22.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/8305/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: