Рішення № 6172524, 17.08.2009, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-4903/09/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого – судді Садовського К.С.

при секретарі – Карамишевій Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ІДС» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмір 470 000 грн., відсотки за користування чужими грошима у розмірі 268093,15 грн.; інфляційні у розмірі 297172,99 грн.; 3 % річних з простроченої суми у розмірі 40213,97 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги він обґрунтовує тим, що 30.05.2006 року ОСОБА_1 позичив відповідачу ТОВ «ЧП ІДС» 470000 грн. до 20.09.2006 року. Але після закінчення визначеного строку на його вимогу відповідач борг не повернув, у зв’язку із чим повинен сплатити за умовами договору 20 % річних з неповернутої суми боргу, а також інфляційні та 3 % річних з простроченої суми.

В попередньому судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю.

Директор ТОВ «ЧП ІДС» ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, в попереднє судове засідання з’явились, позовні вимоги ОСОБА_1 визнали у повному обсязі, підтвердивши всі фактичні обставини справи та заявили про згоду із всіма розрахунками позивача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 30 травня 2006 року між ТОВ «ЧП ІДС» (відповідач) в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач) був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ТОВ «ЧП ІДС» у власність грошові кошти в сумі 470000 грн., про що свідчить Договір /а.с.13/. Відповідно до цього договору ТОВ «ЧП ІДС» зобов’язалось повернути позивачу вищезазначену суму через три місяці з моменту отримання від позикодавця усієї суми позики.

Факт отримання грошей відповідачем за договором позики підтверджується квитанціями прибуткового касового ордеру № 6 від 30.05.2006 р. і № 8 від 20 .06.2006 р.

Форма договору позики сторонами дотримана.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду справи в суді ТОВ «ЧП ІДС» не повернуло ОСОБА_1 суму боргу та ухиляється від добровільного виконання свого обов’язку по поверненню грошей. Ця сума (470000 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п.5 договору позики сторонами було передбачено, що у випадку не повернення відповідачем в передбачений термін суми грошей, він зобов’язаний виплатити позивачу відсотки за користування чужими грошима у розмірі 20 % річних з неповернутої суми боргу. На час звернення до суду це складає: 470000,00 х 20 6 365 х 1041 (з 20.09.2006 р. по 28.07.2009 р.): 100 = 268093,15 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми індексації у зв’язку з інфляцією і трьох відсотків річних у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання є законними і підлягають задоволенню у сумі 297172,99 грн. і 40213,97 грн. відповідно. Розрахунок позивача цих сум є вірним.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. /а.с. 1/ та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. /а.с. 2/.

Керуючись ст.ст. 61, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1048, 1049ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ІДС» (код ЄДРПОУ 22618155) на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 470000 /чотириста сімдесят тисяч/ грн ., відсотки за користування грошима у розмірі 268093 /двісті шістдесят вісім тисяч/ грн. 15 коп., збитки від інфляції у розмірі 297172 /дві дев’яносто сім тисяч сто сімдесят дві/ грн. 99 коп., три відсотка річних з простроченої суми у розмірі 40213 /сорок тисяч двісті тринадцять/ грн. 97 коп., судові витрати у розмірі 1730 /одна тисяча сімсот тридцять/ грн., а всього стягнути – 1077210 / один мільйон сімдесят сім тисяч двісті десять/ грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ