Ухвала суду № 61718777, 30.09.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

201/11610/16-ц

провадження 2-з/201/200/2016

УХВАЛА

30 вересня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 серпня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ПАТ «Укрсоцбанк» та ПН ХМНО ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Представник позивача 29 вересня 2016 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій він просить суд зупинити стягнення заборгованості, що здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, що оскаржується, а також заборонити відповідачу ПАТ «Укрсоцбанк» та Жовтневому ВДВС ДМУЮ вчиняти буд-які дії стосовно квартири АДРЕСА_1, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та відкрито виконавче провадження та накладено арешт на вище вказану квартиру з метою її подальшої реалізації, крім того зазначає, що в квартирі проживає неповнолітній та заявнику на протязі останнього місяця представники відповідача № 1 та Жовтневого ВДВС ДМУЮ телефонують з погрозами щодо виселення, а тому є всі підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову, проте надане суду клопотання не відповідає вимогам даної статті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п. 4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Перевіривши матеріали справи, заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає за необхідне представнику позивача відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки в заяві не обґрунтовано необхідність застосування саме таких видів забезпечення, що зазначені у заяві; не зазначено, яким чином можуть сприяти виконанню рішення суду вказані заходи забезпечення позову, а також, те що вони є співмірним з позовними вимогами, крім того не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що дійсно між сторонами виник спір щодо зазначеного та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, окрім того, в поданій заяві про забезпечення позову не обґрунтовано існування реальної загрози відчуження майна на користь третіх осіб, а лише містяться посилається на імовірність такої можливості, що за своєю суттю є субєктивним припущенням сторони позивача, тобто з зазначеного витікає, що заява немотивована та до неї не додані додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, як зазначено у заяві.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви нема.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, ст. 153, ст. 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України вказана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя