Ухвала суду № 61718508, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/148/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

представника третьої особи Фермерського господарства "Оазис" ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство"Каро" до Відділу Держгеокадастру у Врадіївському районі Миколаївської області, за участю третіх осіб Фермерського господарства "Оазис", ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області від 09 листопада 2012 року за реєстровими № 482230004000854, № 482230004000855, № 482230004000856 про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, украдених 09 березня 2012 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Оазис»; .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року позовну заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Виробничо - комерційне підприємство "Каро" зазначає, що про свої порушені права дізнались лише у вересні 2015 року після відкриття провадження у справі № 814/2764/15 за позовом ФГ "Оазис" до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, третя особа приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство"Каро" про скасування рішень реєстраційної служби.

Однак, матеріали адміністративної справи містять докази того, що ФГ "Оазис" листом від 16.02.2015 року за вих. № 1602-03/15 повідомили позивача про проведену реєстрацію вказаних договорів оренди землі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком від 05.03.2015 року, який направлено на адресу Приватного підприємства Виробничо - комерційного підприємства "Каро" (а.с. 43-47, 48,49).

Відповідно до листа - відповіді за вих. № 44 від 10.03.2015 року на лист ФГ "Оазис" від 16.02.2015 року за вих. № 1602-03/15, ПП "Виробничо - комерційного підприємства "Каро" ще 10 березня 2015 року було повідомлено про державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок ОСОБА_3 з ФГ "Оазис" (а.с. 50).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем по справі пропущено строк оскарження рішення та дій субєкта владних повноважень, але він не надав жодного обґрунтованого клопотання з питань стосовно відновлення строків звернення до суду, тощо.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивач не вказав на обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням строків звернення до суду, встановлених процесуальним законодавством.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.02.15 р. ФГ "Оазис" повідомили директора ПП «ВКП «Каро» про необхідність звільнити земельні ділянки, якими незаконно користується позивач, в додатку № 1 наведено список осіб, яким належать земельні ділянки з зазначенням кадастрового номеру та з посиланням на дату реєстрації договору з ФГ «Оазис».

10.03.2015 р. ПП «ВКП «Каро» на вищезазначений лист надали відповідь, що підтверджує факт отримання листа від ФГ «Оазис».

Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що до даного листа не було надано договори оренди землі від 09.03.2012 р. та відомості, що підтверджують проведення їх держані реєстрації від 09.11.2012 р., а тому вони не могли знати про їх реєстрацію, оскільки листом від 16.02.15 р. ФГ «Оазис» попередили позивача про необхідність звільнити спірну земельну ділянку, з посиланням на реєстрацію договору із ОСОБА_3 В апеляційній скарзі ПП «ВКП «Каро» не заперечує, що лист містив відомості ознайомлювального характеру, а тому судова колегія приходить до висновку, що саме з моменту отримання зазначеного листа, 10.03.15 р. позивачу було відомо про вчинення оспорюваної ними дію.

Крім того, договір оренди землі від 11.03.2006 р., укладений між ОСОБА_4 та ПП «ВКП «Каро» закінчив свою дію у 2013 році, його державна реєстрація була скасована судом, а тому посилання апелянта на те, що договір оренди від 11.03.2006 р. є дійсним по теперішній час і у позивача не було підстав вважати, що існує інший договір оренди не знайшло свого підтвердження, оскільки спростовується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно залишено позовну заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство"Каро" без розгляду, оскільки з 10 березня 2015 року позивач повинен був знати про порушене право, однак до суду у встановлений законом строк не звертався.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик